про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/11544/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу в періоди з 24 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, грошової компенсації, невикористаної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України ''Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 ·серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, грошової компенсації невикористаної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Щодо періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023, за який представник позивача просить здійснити перерахунок грошового забезпечення, суд враховує, що за нормами ч.1 ст.233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набув чинності 19.07.2022 позивач мав звернутись до суду із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, яка, в свою чергу, у справах про звільнення працівника встановлює місячний строк звернення до суду з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно матеріалів позовної заяви встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.06.2024 за № 172 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 19.06.2024.
Отже, позивач при звільненні з військової служби та отриманні грошового атестату мав бути обізнаний про всі суми, що йому були нараховані та виплачені. Відтак, саме з цього часу для нього розпочався трьохмісячний строк звернення до суду.
В клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим адміністративним позовом представник позивача не зазначає причин та невідворотних обставин, які перешкоджали позивачеві вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, не надано відповідних доказів на підтвердження цього.
Тому наведені представником позивача в клопотанні причини пропуску строку визнаються судом неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, суд зауважує щодо необхідності дотримання представником позивача вимог щодо змісту позовної заяви, встановлених статтею 160 КАС України: наявність нечітких формулювань "на даний час" замість зазначення конкретних дат щодо підтвердження конкретних обставин, відсутність конкретних розрахунків тощо свідчать про формальний підхід представника позивача до складення позовної заяви з покладенням на суд додаткових витрат часу на з'ясування таких обставин.
Одночасно суд також звертає увагу представника позивача на ту обставину, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка здійснює нарахування грошового забезпечення і подає документи для подальшого виконання військовій частині, яка здійснює забезпечення Військової частини НОМЕР_2 , тобто, остання також мала бути визначена відповідачем у цьому спорі.
Однак представник позивача, звертаючись до суду з адміністративним позовом, зазначила відповідачем лише одну особу, яка, на її думку, повинна відповідати за позовом - Військову частину НОМЕР_1 , яка, за твердженням позивача, фінансує Військову частину НОМЕР_2 . Разом з тим, з позову не вбачається, якими діями чи бездіяльністю порушені права позивача саме Військовою частиною НОМЕР_1 .
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної частини у відповідності до вимог вказаних в ухвалі;
- уточнену позовну заяву з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі у кількості примірників відповідно до складу учасників справи.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко