29 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/25824/24
категорія 114000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України , треті особи: Державне підприємство "Інфоресурс", ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, у якому просить:
- визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти №541812 від 09.12.2024 інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову вказує, що позивач маючи освітньо-кваліфікаційний рівень робітника, почав здобувати початковий (молодший бакалавр) рівень вищої освіти лише з 01.09.2024, дата завершення здобуття освіти - 30.06.2027 згідно наказу від 119/11 від 13.08.2024, виданого ВСП «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного». Тому вважає, що інформація в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 09.12.2024 року №541812 про поточне здобуття позивачем освіти у ВСП «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» (рівень освіти фаховий молодший бакалавр, форма здобуття освіти денна) про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» не відповідає дійсності, а тому є протиправною. Просить позов задовольнити.
Суддя своєю ухвалою від 03.01.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 17.01.2025. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Так, згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО (копія додається), ОСОБА_1 11.08.2015 був зарахований на навчання за освітнім рівнем молодший спеціаліст до Житомирського технологічного коледжу і 31.08.2015 відрахований із закладу освіти. 31.08.2015 був зарахований на навчання за освітнім рівнем молодший спеціаліст до Відокремленого структурного підрозділу Житомирського технологічного фахового коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури і 24.02.2017 відрахований із закладу освіти. 01.09.2017 був зарахований на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник до Державного професійно-технічного навчального закладу «Вище професійне училище міста Житомира» і 31.08.2018 відрахований із закладу освіти. 31.08.2018 був зарахований на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник до Житомирського професійного політехнічного ліцею і 28.02.2019 завершено навчання. У 2024 році вступив (був зарахований) для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра до Відокремленого структурного підрозділу «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного». Здобуття освіти на рівні, нижчому ніж рівень попереднього навчання, не вважається послідовним. Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Звертає увагу, що не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання було за таким же рівнем, що й поточне навчання. Позивач мав можливість продовжити здобуття рівня вищої освіти шляхом поновлення до того самого або іншого закладу вищої освіти. Так, згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО (копія додається), ОСОБА_1 11.08.2015 був зарахований на навчання за освітнім рівнем молодший спеціаліст до Житомирського технологічного коледжу і 31.08.2015 відрахований із закладу освіти. 31.08.2015 був зарахований на навчання за освітнім рівнем молодший спеціаліст до Відокремленого структурного підрозділу Житомирського технологічного фахового коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури і 24.02.2017 відрахований із закладу освіти. 01.09.2017 був зарахований на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник до Державного професійно-технічного навчального закладу «Вище професійне училище міста Житомира» і 31.08.2018 відрахований із закладу освіти. 31.08.2018 був зарахований на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник до Житомирського професійного політехнічного ліцею і 28.02.2019 завершено навчання. У 2024 році вступив (був зарахований) для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра до Відокремленого структурного підрозділу «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного». Здобуття освіти на рівні, нижчому ніж рівень попереднього навчання, не вважається послідовним. Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Звертає увагу, що не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання було за таким же рівнем, що й поточне навчання. Позивач мав можливість продовжити здобуття рівня вищої освіти шляхом поновлення до того самого або іншого закладу вищої освіти.
Відповідь на відзив надійшла до суду 20.01.2025. Заперечуючи викладені у відзиві аргументи позивача, представник позивача зазначає, що репліка відповідача щодо можливості поновлення позивача у попередньому навчальному закладі є абсолютно не вмотивованою та не відповідає позиції Міністерства освіти і науки України, оскільки Наказом Міністерства освіти і науки України від 24.06.2024 року №910 «Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти у 2024 році» визначено наступне: «1. Тимчасово до 01 січня 2025 року призупинити: … поновлення (включаючи допуск до освітнього процесу після завершення строку переривання навчання) на денну або дуальну форми здобуття освіти…». З вище вказаного чітко вбачається, що навіть при найбільшому бажанні, позивач у 2024 році був позбавлений можливості поновитися у навчальних закладах, з яких свого часу був відрахований. Представник позивача зауважує, що саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо Позивача.
У період із 17.02.2025 по 21.02.2025 та із 24.03.2025 по 31.03.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що позивач вступив 01.09.2024 до Відокремленого структурного підрозділу "Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного" для здобуття освітнього рівня "фаховий молодший бакалавр" формою здобуття освіти: "денна", спеціальність: 081 Право, де навчається до тепер.
До вступу Відокремленого структурного підрозділу "Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного", позивач, до 2019 року навчався в Житомирському професійному політехнічному ліцеї, по закінченню якого отримав диплом кваліфікованого робітника.
За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену ч. 2. ст. 10 Закону України «Про освіту».
Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 09.12.2024 №541812 інформації про порушення послідовності здобуття освіти протиправним, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 53 Конституції України закріплено, що кожен має право на освіту.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України "Про освіту" №2145-VIII від 05.09.2017 (далі - Закон №2145-VIII).
Частинами першою-третьої статті 3 Закону №2145-VIII визначено, що кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
За визначенням, наведеним у п.23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII, рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є:
дошкільна освіта;
початкова освіта;
базова середня освіта;
профільна середня освіта;
перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
фахова передвища освіта;
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;
другий (магістерський) рівень вищої освіти;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
З метою реалізації пункту 62 Порядку №560 Міністр освіти і науки України дорученням від 31.05.2024 №1/34-Д-24 доручив директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.09.2023 №1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку №560.
Додатком 2 до доручення визначено послідовність освітніх рівнів:
кваліфікований робітник - диплом кваліфікованого робітника (НРК 4);
фаховий молодший бакалавр - диплом фахового молодшого бакалавра (НРК 5);
молодший спеціаліст - диплом молодшого спеціаліста (НРК 5.1);
молодший бакалавр - диплом молодшого бакалавра (НРК 5.1);
бакалавр - диплом бакалавра (НРК 6);
спеціаліст - диплом спеціаліста (НРК 7);
магістр - диплом магістра (НРК 8);
доктор філософії - диплом доктора філософії (НРК 8);
доктор філософії - диплом кандидата наук (НРК 8);
доктор мистецтва - диплом доктора мистецтва (НРК 8);
доктор наук - диплом доктора наук (НРК 8.1).
Частиною другою статті 17 Закону №2145-VIII встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
За приписами частин першої-третьої статті 40 Закону №2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
За приписами ст. 13 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", ступеневість професійної (професійно-технічної) освіти громадян визначається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти відповідними рівнями кваліфікації і складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Кожний ступінь навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти має теоретичну і практичну завершеність і підтверджується присвоєнням випускникам (учням) освітньо-кваліфікаційних рівнів "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст" згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками.
У статті 15 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту вказано, що випускнику закладу професійної (професійно-технічної) освіти, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).
Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійної (професійно-технічної) освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст".
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України "Про вищу освіту" №1556-VII від 01.07.2014 (далі - Закон №1556-VII).
Згідно частин першої - третьої статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Пунктом 23 ч.1 ст.1 Закону України "Про освіту" визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Із аналізу вказаних норми матеріального права вбачається, що зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Як вказує у відзиві відповідач та підтверджуються наданою ним довідкою, ОСОБА_1 :
- 11.08.2015 був зарахований на навчання за освітнім рівнем молодший спеціаліст до Житомирського технологічного коледжу і 31.08.2015 відрахований із закладу освіти;
- 31.08.2015 був зарахований на навчання за освітнім рівнем молодший спеціаліст до Відокремленого структурного підрозділу Житомирського технологічного фахового коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури і 24.02.2017 відрахований із закладу освіти;
- 01.09.2017 був зарахований на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник до Державного професійно-технічного навчального закладу «Вище професійне училище міста Житомира» і 31.08.2018 відрахований із закладу освіти;
31.08.2018 був зарахований на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник до Житомирського професійного політехнічного ліцею і 28.02.2019 завершено навчання;
Отже, станом на 01.09.2024, позивач має диплом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 від 28.02.2019, який видано Житомирським професійним технологічним ліцеєм.
Разом з тим, незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння.
Суд наголошує, що згідно частин першої-третьої статті 40 Закону №2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Таким чином, лише після успішного завершення навчання за освітньою програмою та отримання відповідного документу про освіту, рівень освіти буде вважатись "здобутим".
Отже, Закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила (здобула). Тому враховується тільки та освіта, яка була дійсно здобута.
При цьому суд наголошує на тому, що в жодному із зазначених вище нормативних актів не встановлено будь-яких особливостей для осіб, які були раніше відраховані із навчального закладу без завершення навчання та здобуття відповідного рівня освіт
Отже, з наведено слідує, що позивач, після здобуття рівня освіти "кваліфікований робітник", не завершив процес здобуття будь-якої іншої освіти, оскільки був відрахований із навчальних закладів, не пройшов атестацію на здобуття молодшого спеціаліста та молодшого бакалавра екзаменаційною комісією навчального закладу, а також не отримував документу про освіту, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму.
Таким чином, відсутні підстави стверджувати що позивач "здобув" будь-яку іншу освіту крім "кваліфікований робітник".
Із 01.09.2024 позивача зараховано для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра до Відокремленого структурного підрозділу «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного».
Отже, маючи здобутим лише освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" (НРК 4), позивач, з 01.09.2024 зарахований до навчального закладу як здобувач рівня освіти "молодший бакалавр" (НРК 5.1), що є вищим за раніше здобутий.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що інформація в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, про поточне здобуття позивачем освіти у Відокремленому структурному підрозділу «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного», наказ про зарахування №119/11 від 13.08.2024, ("Фаховий молодший бакалавр", форма здобуття освіти "Денна"), в частині порушення послідовності навчання ("Ні, порушує"), визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", - не відповідає дійсності.
Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає наступне.
Статтею 74 Закону №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Інформація, що міститься в Електронній базі, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритою, у тому числі у форматі відкритих даних, та з урахуванням потреб осіб з порушенням зору. Особа має повний безоплатний доступ до всіх відомостей про себе, що містяться в Електронній базі.
Доступ осіб до інформації, що міститься в Електронній базі, здійснюється через: офіційні веб-сайти держателя Електронної бази та адміністратора Електронної бази; Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення, зокрема, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "Інфоресурс" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.
За таких обставин вказана позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідачів внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації щодо позивача про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Таким чином з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Окрім того, у прохальній частині позову представник позивача просить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що на підтвердження витрат, понесених на надання правової допомоги в розмірі 10000 грн представник позивача, адвокат Ковальчук Микола Олександрович надав суду договір про надання правової допомоги від 28.12.2024; квитанцію від 30.12.2024 №672624261942, детальний опис витрат адвоката за надану правову допомогу від 28.12.2024.
Судом досліджено надані представником позивача документи та встановлено наступне:
квитанція від 30.12.2024 №672624261942, яка не містить інформацію про отримувача коштів в розмірі 10000 грн (коментар платежу: про надання правової допомоги)
детальний опис витрат адвоката за надану правову допомогу від 28.12.2024 клієнту ОСОБА_2 . Однак, позивачем у даній адміністративній справі є ОСОБА_1 .
Отже, відсутні докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м.Київ,01135, ЄДРПОУ: 38621185), треті особи: Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. Довженка Олександра, 3, м. Київ,03057, ЄДРПОУ: 37533381) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відображення у Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", щодо поточного здобуття ОСОБА_1 освіти у Відокремленому структурному підрозділі «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» (наказ про зарахування №119/11 від 13.08.2024).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
29.04.25