Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 квітня 2025 року Справа№640/17414/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Позивач просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року до теперішнього часу щодо зменшення розміру пенсійних виплат за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років - 90% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90% від загальної суми грошового забезпечення, однак з 01.01.2018 йому виплачується пенсія у розмірі 70% від загальної суми грошового забезпечення, у зв'язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Отже, позивач вважає, що такі дії Пенсійного фонду є протиправним та такими, яке суперечить вимогам законодавства України, у зв'язку із чим він змушений звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2022 року було відкрито провадження у справі № 640/17414/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/17414/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Тарасенку І.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року, суддя Тарасенко І.М., прийняв дану справу до свого провадження.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, був повідомлений про розгляду справи, свої правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як одержувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
30 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із запитом в якому просив: провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018 року у розмірі 90% до загальної суми грошового забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 22.09.2022 року надало позивачу відповідь на його запит, в якій зазначило, що ОСОБА_1 пенсія виплачується відповідно до норм законодавства, а тому позивачу було відмовлено у проведенні її перерахунку.
Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Відповідно до підпунктом 8 пункту 6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року № 3668-VI у ст. 13 Закону № 2262-ХІІ внесені зміни, а саме: у частині другій цифри « 90» замінити цифрами « 80». Ці зміни набрали чинності з 01.10.2011 року.
27 березня 2014 року прийнято Закон № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014 року, пунктом 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014 року.
Між тим, суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-XII ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін, у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII, не зазнала.
Відтак, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 року № 3668 та від 27.03.2014 року № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.
Отже, зміна максимального розміру пенсії за ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру вже призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, в тому числі, на підставі відповідних довідок.
Щодо постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», то суд зазначає, що остання також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. Більш того, постанова № 103 частково скасована рішенням ОАС м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18; рішення залишено без змін згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року.
В подальшому ці судові рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року.
Крім того, згідно з частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 року, яке залишено без змін згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року та з цієї дати набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Судом також встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103. Дана постанова суду набрала законної сили 29.01.2020 року.
В той же час, варто також зазначити, що постанова КМ України № 103 від 21.02.2018 року також не передбачала жодних зменшень відсоткового розміру грошового забезпечення до 70%.
За таких обставин у ГУ ПФУ відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому з урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні позивачу перерахунку пенсії, не мав права зменшувати розмір пенсії у відсотках за вислугу років, у зв'язку із чим такі дії УПФУ, є протиправними, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували протиправність своїх дій щодо зменшення позивачу відсоткового розміру пенсії.
Доводи учасників справи та надані ними матеріали, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачувався, відшкодування витрат на оплату судового збору з відповідача на користь позивача не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2018 року до теперішнього часу щодо зменшення розміру пенсійних виплат за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року з урахуванням розміру пенсії за вислугу років - 90% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко