29 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1740/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сімба Бейбі» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімба Бейбі» (далі - ТОВ “Сімба Бейбі») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2, від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2, від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “Сімба Бейбі» внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного контракту придбало товари (іграшки для дітей, килимки, із синтетичних або штучних текстильних матеріалів) та подало через декларанта митному органу митні декларації та додані до них документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом. Однак відповідач прийняв оскаржувані рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.
На думку представника позивача, подані документи не містили розбіжностей, що впливають на задекларовану вартість, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Також зауважує, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірних рішеннях, окрім номера та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
За наведених підстав представник позивача просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування ряду методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.
Ухвалою суду від 06.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між продавцем-компанією TREFL Spolka Akcyjna (Польща) та покупцем - ТОВ “Сімба Бейбі» було укладено договір продажу товарів (контракт) № SIMBA-TR-1 від 24.02.2020, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах, перерахованих нижче, Товар - настільні ігри: дидактичні (розвиваючі): типу доміно; пазли; гральні карти різних найменувань відповідно до Додатку (Специфікації) до цього Договору або/і (Рахунку-фактури), які є невід'ємною частиною цього Договору. При постачанні товарів партіями, Invoice (Рахунки-фактури) складаються на кожну наступну партію товару.
Додатковою угодою №1 від 21.12.2020 до контракту № SIMBA-TR-1 від 24.02.2020 внесено зміни щодо адреси та банківських реквізитів покупця ТОВ “Сімба Бейбі» (розділ 11).
На виконання вищевказаного контракту в Україну було здійснено ряд поставок товарів (іграшок для дітей, килимків, із синтетичних або штучних текстильних матеріалів), опис яких зазначений в митних деклараціях (МД).
З метою митного оформлення товару декларантом позивача до Волинській митниці були подані митні декларації та копії документів, на підставі яких здійснювалась поставка товарів та вносились відомості до вказаних декларацій, зокрема:
- МД №24UA205030009148U0 від 28.08.2024 на товари: “1. Іграшки для дітей: Настільна гра - Memos Maxi Paw Patrol : арт. 02264 -90шт., Настільна гра - Memos Maxi Farm : арт. 02266 -36шт., Настільна гра - Memos Maxi Animal Parents and children : арт. 02268 -90шт., Настільна гра - Memos Classic&plus Paw Patrol: арт. 02269 -90шт., Настільна гра - Memos Classic&plus Logic : арт. 02272 -60шт., Пазли - "1000" - Candy - collage / Fotol ia: арт. 10469 -18шт., Пазли - "1000" - Dogs in the garden: арт. 10556 -18шт., П азли - "1000 Art Collection" - The Birth of Venus, Sandro Botticelli: арт. 10589 -30шт., Пазли - "1000"...; 2. Килимки, із синтетичних або штучних текстильних матеріалів: Коврик для складання пазлів 500-1500 ел. (94 x 67 см.): арт. 60985 -50шт., Торговельна марка - Trefl Виробник - Trefl S.A.». У графі 12 вказаної МД була заявлена митна вартість - 1 491 502,40 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 91 000,00 грн);
- МД №24UA205030010714U2 від 23.09.2024 на товари: “1. Іграшки для дітей: Настільна гра - Forest Spirit / Disney Frozen 2 : арт.01755 -18шт.; Настільна гра - Octopus Party : арт.01841 -12шт.; Настільна гра - 2in1 Ludo / Pups Race Paw Patrol : арт.01896 -60шт.; Настільна гра - MEMOS FROZEN 2 : арт.01931 -12шт.; Настільна гра - Paw Patrol Jumpers : арт.02008 -24шт.; Настільна гра - Jumpers Frozen 2 : арт.02009 -12шт.; Настільна гра - 2in1 Ludo / Snakes and Ladders Frozen II : арт.02068 -24шт.; Настільна гра - Seasons : арт.02157 -12шт.; Настільна гра - Opposites : арт.02158 -12шт.; Настільна гра - Colors and Shapes Game : арт.02159 -12шт.; Настільна гра - Associations : арт.02161 -12шт...; 2. Килимки, із синтетичних або штучних текстильних матеріалів: Коврик для складання пазлів 500-1500 ел. (94 x 67 см.) : арт.60985 -70шт.; Коврик для складання пазлів 500-3000 ел. (124 x 94 см.) : арт.60986 -50шт.. Торговельна марка - Trefl Виробник - Trefl S.A.». У графі 12 вказаної МД була заявлена митна вартість - 1 292 433,17 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 62 423,46 грн);
- МД №24UA205030011311U0 від 02.10.2024 на товар: “1. Іграшки для дітей: Пазли - "1000" - New York: арт. 10222 -24шт., Пазли - "1000" - Paris at dawn / Getty Images: арт. 10394 -48шт., Пазли - "1000" - London at dawn / Fotolia: арт. 10395 -48шт., Пазли - "1000" - The Melagavi lighthouse / 500 px: арт. 10436 -36шт., Пазли - "1000" - Galloping horses / 500 px: арт. 10446 -12шт., Пазли - "1000" - Sleeping lion / 500 px: арт. 10447 -12шт., Пазли - "1000" - Samudra Beach, India / 500 px: арт. 10461 -18шт., Пазли - "1000" - Blue bouquet / DDFA: арт. 10466 -18шт., Пазли - "1000" - Candy - collage / Fotolia: арт. 10469 -18шт., Пазли - "1000" - Christmas - A time of gifts: арт. 10495 -120шт...». У графі 12 вказаної МД була заявлена митна вартість - 1 152 385,57 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 72 000,00 грн);
- МД №24UA205030013485U2 від 08.11.2024 на товар: “1. Іграшки для дітей: Настільна гра - Anonimo: арт. 01907 -24шт., Настільна гра - Boom Boom Smierdziaki LT LV EE FI SE EN RU UA: арт. 02005 -16шт., Настільна гра - My treat Paw Patrol: арт. 02263 -36шт., Настільна гра - Memos classic&plus Cute monsters : арт. 02273 -12шт., Настільна гра - Mistakos Chairs 4: арт. 02321 -360шт., Настільна гра - 2 in 1 Ludo / Snakes and ladders Princess: арт. 02418 -12шт., Настільна гра - Mistakos Chairs 3-players EN: арт. 02457 -360шт., Настільна гра - Pup Race Paw Patrol: арт. 02579 -24шт., Настільна гра - "Spy Guy Paw Patrol": арт. 02735 -36шт., Пазли - "1000 Neon Color Line" - Super cats / Trefl: арт. 10581 -48шт...». У графі 12 вказаної МД була заявлена митна вартість - 1 349 548,70 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 70 000,00 грн);
- МД №24UA205030014675U6 від 02.12.2024 на товар: “1. Іграшки для дітей: -Настільна гра - MEMOS PAW PATROL: арт. 01892 -24шт., Настільна гра - Domino Paw Patrol: арт. 01895 -24шт., Настільна гра - Mushroom picking in Green forest LT LV EE FI SE EN RU UA: арт. 02011 -324шт., Настільна гра - My treat Paw Patrol: арт. 02263 -36шт., Настільна гра - Memos Maxi Paw Patrol : арт. 02264 -12шт., Настільна гра - Memos Maxi Bing: арт. 02265 -12шт., Настільна гра - Memos Maxi Farm : арт. 02266 -12шт...». У графі 12 вказаної МД була заявлена митна вартість - 1 472 048,40 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 54 000,00 грн);
- МД №24UA205030015655U0 від 18.12.2024 на товар: “1. Іграшки для дітей: арт.01755 Настільна гра - Forest Spirit / Disney Frozen 2 -24шт.; арт.01896 Настільна гра - 2in1 Ludo / Pups Race Paw Patrol -60шт.; арт.01906 Настільна гра - Anonimo Junior -40шт.; арт.02263 Настільна гра - My treat Paw Patrol -18шт.; арт.02271 Настільна гра -Memos classic&plus Move and play -18шт.; арт.0 2418 Настільна гра -2 in 1 Ludo / Snakes and ladders Princess -24шт.; арт.02579 Н астільна гра - Pup Race Paw Patrol -36шт .; арт.02593 Настільна гра - Lucky Paw P atrol -24шт.; арт.10222 Пазли - "1000" - New York -36шт.; арт.10297 Пазли - "1000 " - Charming nook / MGL -24шт…». У графі 12 вказаної МД була заявлена митна вартість - 1 302 827,14 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 75 000,00 грн).
На підтвердження вартості товару декларантом позивача до митних декларацій було додано відповідні документи.
До МД №24UA205030009148U0 від 28.08.2024 додано: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; інвойс від 26.08.2024 №FE/0015/08/24; сертифікат про походження товару від 26.08.2024 №PL/MF/AT 0039018; автотранспортну накладну від 26.08.2024 №910718; довідку про транспортні витрати від 23.08.2024; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
До МД №24UA205030010714U2 від 23.09.2024 додано: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 20.09.2024 №FE/0019/09/24; автотранспортну накладну від 20.09.2024 №494656; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.09.2024 СФ-0000131; довідку про транспортні витрати від 23.09.2024 №09-02; договір (контракт) про перевезення від 17.09.2024 №17/09; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
До МД №24UA205030011311U0 від 02.10.2024 додано: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 24.09.2024 №FE/0040/09/24; автотранспортну накладну від 30.09.2024 №850694; сертифікат про походження товару від 01.10.2024 №PL/MF/AT 0039029; довідку про транспортні витрати від 27.09.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.10.2024; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
До МД №24UA205030013485U2 від 08.11.2024 додано: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 05.11.2024 №FE/0004/11/24; автотранспортну накладну від 05.11.2024 №05/11/2024/1; сертифікат про походження товару від 05.11.2024 №PL/MF/AT 0039047; довідку про транспортні витрати від 01.11.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024; договір (контракт) про перевезення від 01.11.2024 №01/11; копію митної декларації країни відправлення від 05.11.2024 №24PL3220100081IVB8; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
До МД №24UA205030014675U6 від 02.12.2024 додано: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 29.11.2024 №FE/0034/11/24; автотранспортну накладну від 29.11.2024; декларацію про походження товару від 29.11.2024 №FE/0034/11/24; довідку про транспортні витрати від 02.12.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024; договір (контракт) про перевезення від 25.11.2024 №25/11; копію митної декларації країни відправлення від 29.11.2024 №24PL322010000DFLB8; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
До МД №24UA205030015655U0 від 18.12.2024 додано: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 16.12.2024 №FE/0012/12/24; автотранспортну накладну від 16.12.2024 №910732; сертифікат про походження товару від 17.12.2024 №PL/MF/AU 0027070; декларацію про походження товару від 16.12.2024 №FE/0012/12/24; довідку про транспортні витрати від 13.12.2024; договір (контракт) про перевезення від 25.11.2024 №25/11; копію митної декларації країни відправлення від 16.12.2024 №24PL322010000GQ1B8; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронних повідомленнях та у графі 33 оскаржуваних рішень декларанту зазначив, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
До митного оформлення не надано контракт та доповнення до контракту. Згідно листа виробника ТОВ “Сімба Бейбі» купує товар на особливих умовах та прайс-лист є частиною угоди. Прайс-лист повинен бути адресований широкому колу осіб згідно ГАТТ. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Згідно контракту термін оплати 60 днів від дати поставки, згідно інвойсу термін оплати 70 днів. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Вартість перевезення товарів на території України (98,49 грн./км) значно перевищує вартість перевезення за кордоном (95,49 грн./км), однак калькуляції транспортних витрат не надано. Підпис та відбиток печатки продавця згідно контракту, не відповідає підпису та відбитка печатки продавця згідно інвойсу. Згідно контракту термін оплати 60 днів від дати поставки, згідно інвойсу термін оплати 70 днів. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Вартість перевезення товарів на території України (100 грн./км) значно перевищує вартість перевезення за кордоном (95,15 грн./км), однак калькуляції транспортних витрат не надано. Підпис та відбиток печатки продавця згідно контракту, не відповідає підпису та відбитка печатки продавця згідно інвойсу. Термін оплати згідно контракту не відповідає термінам оплати згідно інвойсу. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Вартість перевезення товарів на території України значено перевищує вартість перевезення за кордоном, однак калькуляції транспортних витрат не надано. Підпис та відбиток печатки продавця згідно контракту, не відповідає підпису та відбитка печатки продавця згідно інвойсу. Термін оплати згідно контракту не відповідає термінам оплати згідно інвойсу. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Вартість перевезення товарів на території України значено перевищує вартість перевезення за кордоном, однак калькуляції транспортних витрат не надано. Підпис та відбиток печатки продавця згідно контракту, не відповідає підпису та відбитка печатки продавця згідно інвойсу. Термін оплати згідно контракту не відповідає термінам оплати згідно інвойсу. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України) декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2 додатково вказано на необхідність подання також копії митної декларації країни відправлення, хоча копія митної декларації країни відправлення №24PL322010000DFLB8 була додана декларантом до МД №24UA205030014675U6 від 02.12.2024, що підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000335.
Декларант у заявах-листах від 28.08.2024 №28/8, від 23.09.2024 №23/03, від 02.10.2024 №02/10-02, від 08.11.2024 №08/11, від 02.12.2024 №02/12-01, від 19.12.2024 №19/12-3 повідомив митний орган про те, що надав усі документи, що підтверджують митну вартість та про відсутність інших додаткових документів.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, а також у зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, та в зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:
1) по МД №24UA205030009148U0 від 28.08.2024: товар 1 - 5,08 євро/кг за МД №UA110130/2024/17413 від 31.07.2024; товар 2 - 7,72 євро/м2 за МД №UA205100/2024/2877 від 02.04.2024;
2) по МД №24UA205030010714U2 від 23.09.2024: товар 1 на рівні 4,95 євро/кг за МД №UA500080/2024/10073 від 29.08.2024; товар 2 на рівні 7,72 євро/м2 за МД №UA205100/2024/2877 від 02.04.2024;
3) по МД №24UA205030011311U0 від 02.10.2024: товар 1 - 5,08 євро/кг за МД №UA110130/2024/17413 від 31.07.2024;
4) по МД №24UA205030013485U2 від 08.11.2024: товар 1 - 5,51 дол. США/кг (згідно перерахунку за курсом НБУ станом на 08.11.2024 - 5,11 євро/кг) за МД №UA209150/2024/11235 від 30.09.2024;
5) по МД №24UA205030014675U6 від 02.12.2024: товар 1 - 5,29 євро/кг за МД №UA100190/2024/68572 від 01.11.2024;
6) по МД №24UA205030015655U0 від 18.12.2024: товар 1 - 5,29 євро/кг за МД №UA100190/2024/68572 від 01.11.2024.
В подальшому Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2, від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2, від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2.
Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000221, №UA205030/2024/000261, №UA205030/2024/000270, №UA205030/2024/000303, №UA205030/2024/000335, №UA205030/2024/000359.
Декларантом вказані товари оформлено у вільний обіг згідно з МД №24UA205030009170U0 від 28.08.2024, №24UA205030010739U7 від 23.09.2024, №24UA205030011334U6 від 02.10.2024, №24UA205030013494U8 від 08.11.2024, №24UA205030014720U5 від 03.12.2024, №24UA205030015738U6 від 19.12.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх оскарження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема:
по МД №24UA205030009148U0 від 28.08.2024: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; інвойс від 26.08.2024 №FE/0015/08/24; сертифікат про походження товару від 26.08.2024 №PL/MF/AT 0039018; автотранспортну накладну від 26.08.2024 №910718; довідку про транспортні витрати від 23.08.2024; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
по МД №24UA205030010714U2 від 23.09.2024: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 20.09.2024 №FE/0019/09/24; автотранспортну накладну від 20.09.2024 №494656; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.09.2024 СФ-0000131; довідку про транспортні витрати від 23.09.2024 №09-02; договір (контракт) про перевезення від 17.09.2024 №17/09; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
по МД №24UA205030011311U0 від 02.10.2024: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 24.09.2024 №FE/0040/09/24; автотранспортну накладну від 30.09.2024 №850694; сертифікат про походження товару від 01.10.2024 №PL/MF/AT 0039029; довідку про транспортні витрати від 27.09.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.10.2024; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
по МД №24UA205030013485U2 від 08.11.2024: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 05.11.2024 №FE/0004/11/24; автотранспортну накладну від 05.11.2024 №05/11/2024/1; сертифікат про походження товару від 05.11.2024 №PL/MF/AT 0039047; довідку про транспортні витрати від 01.11.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024; договір (контракт) про перевезення від 01.11.2024 №01/11; копію митної декларації країни відправлення від 05.11.2024 №24PL3220100081IVB8; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
по МД №24UA205030014675U6 від 02.12.2024: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 29.11.2024 №FE/0034/11/24; автотранспортну накладну від 29.11.2024; декларацію про походження товару від 29.11.2024 №FE/0034/11/24; довідку про транспортні витрати від 02.12.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2024; договір (контракт) про перевезення від 25.11.2024 №25/11; копію митної декларації країни відправлення від 29.11.2024 №24PL322010000DFLB8; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
по МД №24UA205030015655U0 від 18.12.2024: контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1; рахунок-фактуру (інвойс) від 16.12.2024 №FE/0012/12/24; автотранспортну накладну від 16.12.2024 №910732; сертифікат про походження товару від 17.12.2024 №PL/MF/AU 0027070; декларацію про походження товару від 16.12.2024 №FE/0012/12/24; довідку про транспортні витрати від 13.12.2024; договір (контракт) про перевезення від 25.11.2024 №25/11; копію митної декларації країни відправлення від 16.12.2024 №24PL322010000GQ1B8; договір про надання послуг митного брокера від 15.03.2023 №289.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2, від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2, від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2 про наявність розбіжностей у поданих документах, оскільки такі розбіжності не впливають на числові складові задекларованої митної вартості.
Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2 митниця вказала на наступні розбіжності у поданих документах.
До митного оформлення не надано контракт та доповнення до контракту. Згідно листа виробника ТОВ “Сімба Бейбі» купує товар на особливих умовах та прайс-лист є частиною угоди. Прайс-лист повинен бути адресований широкому колу осіб згідно ГАТТ. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Згідно контракту термін оплати 60 днів від дати поставки, згідно інвойсу термін оплати 70 днів. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Вартість перевезення товарів на території України (98,49 грн./км) значно перевищує вартість перевезення за кордоном (95,49 грн./км), однак калькуляції транспортних витрат не надано. Підпис та відбиток печатки продавця згідно контракту, не відповідає підпису та відбитка печатки продавця згідно інвойсу. Згідно контракту термін оплати 60 днів від дати поставки, згідно інвойсу термін оплати 70 днів. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Вартість перевезення товарів на території України (100 грн./км) значно перевищує вартість перевезення за кордоном (95,15 грн./км), однак калькуляції транспортних витрат не надано. Підпис та відбиток печатки продавця згідно контракту, не відповідає підпису та відбитка печатки продавця згідно інвойсу. Термін оплати згідно контракту не відповідає термінам оплати згідно інвойсу. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Вартість перевезення товарів на території України значено перевищує вартість перевезення за кордоном, однак калькуляції транспортних витрат не надано. Підпис та відбиток печатки продавця згідно контракту, не відповідає підпису та відбитка печатки продавця згідно інвойсу. Термін оплати згідно контракту не відповідає термінам оплати згідно інвойсу. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2 вказано на наступні розбіжності у поданих документах.
Вартість перевезення товарів на території України значено перевищує вартість перевезення за кордоном, однак калькуляції транспортних витрат не надано. Підпис та відбиток печатки продавця згідно контракту, не відповідає підпису та відбитка печатки продавця згідно інвойсу. Термін оплати згідно контракту не відповідає термінам оплати згідно інвойсу. Згідно довідки про транспорті витрати у вартість перевезення навантажувальні роботи включені у вартість перевезення, однак калькуляції транспортних витрат не надано та відсутні відомості щодо додаткових витрат у розрахунку митної вартості та ДМВ.
З приводу наведених розбіжностей у поданих документах суд зазначає наступне.
Безпідставним є твердження відповідача про ненадання до митного оформлення контракту та доповнення до контракту, оскільки як з поданої МД від 28.08.2024 №24UA205030009148U0, так і з картки відмови №UA205030/2024/000221 вбачається, що декларантом позивача під час митного оформлення товару надавалися контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 21.12.2020 №1.
Також є безпідставними аргументи митниці, зазначені в оскаржуваних рішеннях від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2 про те, що вартість перевезення товарів на території України значно перевищує вартість перевезення за кордоном, однак калькуляцію транспортних витрат не надано, з огляду на наступне.
Висновки відповідача, наведені у вищевказаних рішеннях щодо непропорційності понесених витрат на транспортування товару є лише суб'єктивними припущеннями митного органу. Слід зауважити, що у довідках про транспортні витрати саме перевізником, як надавачем послуг, визначено їх вартість з розподілом до митного кордону та по території України. Замовник (позивач) оплачує послуги перевізнику, якщо попередньо погодиться на ціну послуг, запропоновану останнім. При цьому митний орган не уповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та вартість такого перевезення товару до пункту призначення, оскільки такі складові загальної вартості перевезення товару самостійно визначаються сторонами договору перевезення. Більше того, позивач не може володіти інформацією, які саме чинники вплинули на розподіл перевізником вартості послуг перевезення у такий спосіб. Поряд з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що роблячи висновки про непропорційність понесених позивачем витрат на транспортне перевезення, відповідачем враховувались такі фактори, що впливають на вартість послуг перевезення, як вартість пального, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі, тощо.
Щодо тверджень митного органу в оскаржуваному рішенні від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2 про те, що прайс-лист повинен бути адресований широкому колу осіб згідно ГАТТ суд зазначає наступне.
Прайс-лист є додатковим документом, що може підтверджувати митну вартість товару у разі якщо основні документи, зазначені в ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності. Фактично прайс-лист є ціновою пропозицією щодо товару, на який є запит покупця (позивача); його відомості наводяться продавцем та до формування прайс-листа покупець відношення не має. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення документах.
Слід зауважити, що МК України не визначає вимоги до оформлення прайс-листа, обов'язкового включення до даного документу будь-якої інформації, зокрема й вимог щодо того, що він повинен бути «виданий для широкого кола покупців», як про це зазначає митний орган. Відсутність прайс-листів для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості за резервним методом.
У постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 Верховний Суд зазначив, зокрема, таке: “продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Так, долучений декларантом прайс оформлений саме для двосторонніх відносин. Відповідно до рівня цін, вказаних у цьому документі, безпосередньо здійснювалась поставка автомобільних шин покупцю, що не заперечується відповідачем. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/ або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витребування іншого прайс-листа, який немає відношення до митного оформлення товару по конкретній господарській операції є недоречним».
Щодо зауважень митного органу, наведених в оскаржуваних рішеннях від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2, від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2 про наявність розбіжностей у термінах оплати товару, які містяться в контракті (60 днів) та в інвойсі (70 днів), слід зазначити, що на митну вартість жодним чином не впливає вказана розбіжність, оскільки незалежно від того, чи оплата за товар буде проведена через 60 днів від дати поставки товару чи через 70 днів від дати поставки товару, митна вартість імпортованого товару не зміниться.
Більше того, інвойси складалися продавцем товару, а не позивачем, а тому останній не може нести відповідальності у вигляді сплати додаткових митних платежів за недоліки, які були допущені продавцем при складанні вказаних документів.
Крім того, розрахунки за договором стосуються господарських відносин між позивачем та його контрагентом і не підлягають дослідженню відповідачем при визначенні митної вартості товару.
В постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 по справі № 420/18880/21.
При цьому, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.
Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 320/2455/19).
Також суд погоджується із стороною позивача про те, що не заслуговують на увагу твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2 про розбіжності у підписі та відбитках печатки продавця, які містяться у контракті та в інвойсах, з огляду на наступне.
Митним органом не наведено будь яких обґрунтувань, яким чином вказана обставина впливає на правильність визначення митної вартості імпортованого товару.
У той же час, контракт від 24.02.2020 №SIMBA-TR-1 підписаний Президентом Правління - Роман Щепан Книтер, печаткою якого й засвідчений підпис.
Разом з тим, інвойси сформовані та підписані особами, які уповноважені видавати рахунки-фактури від імені фірми TREFL Spolka Akcyjna та засвідчені печаткою фірми TREFL Spolka Akcyjna.
Відтак, цілком зрозумілими є розбіжності в підписі Президента Правління від підписів інших працівників фірми TREFL Spolka Akcyjna, які уповноважені видавати рахунки-фактури.
Крім того, якщо однією з вимог до контракту є те, що останній має бути підписаний директором відповідного товариства, то будь-які вимоги щодо підписання інвойсу саме директором товариства відсутні, оскільки останній може бути підписаний будь-яким уповноваженим працівником товариства. Більше того, міжнародною практикою взагалі допускається використання рахунків-фактури без підпису особи, що його склала.
Додатково слід зауважити, що митний орган під час митного оформлення товару не уповноважений встановлювати наявність в тих чи інших працівників фірми TREFL Spolka Akcyjna повноважень на видачу та підпис інвойсів.
Крім того, безпідставними є твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2, від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2, від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2 про те, що згідно довідки про транспортні витрати у вартість перевезення включені навантажувально-розвантажувальні роботи, однак калькуляції транспортних витрат не надано.
З даного приводу слід зазначити, що товар поставлявся на умовах поставки EXW відповідно до правил Інкотермс. Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України, що не заперечується відповідачем.
При цьому суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
У свою чергу, у довідках про транспортні витрати уточнено, що страхування товару не проводилося, а навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення, що не врахував відповідач. Тому незрозуміло, на чому ґрунтуються сумніви відповідача з приводу правильності задекларованої митної вартості товару, з огляду на те, що навантажувально-розвантажувальні витрати включені у вартість перевезення. При цьому, перевізник вправі на власний розсуд формувати документи на підтвердження понесених позивачем витрат на перевезення товару, зокрема, або вказувати загальну суму витрат на перевезення, або із суми витрат на перевезення окремо зазначати витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи. У той же час, у даному випадку, вказана обставина не вплине на митну вартість товару, оскільки як уже зазначалося навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення.
Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, тому безпідставною є вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), та рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, матеріали справи не містять.
Теж саме стосується вимоги про надання ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.
Також не можна погодитися із діями відповідача стосовно витребування у позивача інших додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Зокрема, відповідач зазначив про необхідність виписки з бухгалтерської документації. Однак відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.
Воднораз, витребовуючи висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.
Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару також не визначають ціну товару для конкретно визначеного покупця.
За обставин цієї справи відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару відповідачем не спростовано, недійсність чи ознаки підробки документів ним також не виявлено, а вказані митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.
З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17.
Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митною органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 809/1469/16.
Суд наголошує на тому, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаних рішеннях не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Такі ж висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.
Таким чином, з огляду на зазначене, суд констатує, що прийняті Волинською митницею оскаржувані рішення від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2, від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2, від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2 про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 5501,12 грн, який сплачений згідно із платіжною інструкцією №2221 від 18.02.2025.
Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
На підтвердження понесених ТОВ “Сімба Бейбі» витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої (правової) допомоги від 14.10.2024 №14-10/01, укладений з адвокатським об'єднанням “Дженерал Лігал Груп»; додаткову угоду (замовлення) від 06.02.2025 №06/02-25 до договору про надання правової допомоги №14-10/01 від 14.10.2024; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №18-02/25 від 18.02.2025; рахунок №06-02/25 від 06.02.2025 згідно договору про надання правової допомоги №14-10/01 від 14.10.2024; платіжну інструкцію №2222 від 18.02.2025 на суму 42000,00 грн.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 42000,00 грн, вважає їх неспівмірними з даною справою, а їх суму необґрунтованою.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Як убачається з додаткової угоди (замовлення) від 06.02.2025 №06/02-25 до договору про надання правової допомоги №14-10/01 від 14.10.2024, позивачу були надані юридичні послуги по оскарженню рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2, від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2, від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2 на загальну суму 42000,00 грн, які включають такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати Клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 даної додаткової угоди; підготувати позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів; у разі необхідності підготувати та надіслати в інтересах Клієнта адвокатські запити; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи, в тому числі але не виключно відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв тощо; здійснювати повний супровід адміністративної справи зазначеної в п. 1 до повного виконання судового рішення у даній справі; представляти інтереси Клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що консультація клієнта з приводу обставин справи, підготовка та подання адвокатських запитів, інших документів процесуального характеру є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а визначення суми гонорару за кожну з зазначених дій не є виправданим, а тому підлягає зменшенню.
Окрім того, суд враховує, що справа про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є справою незначної складності та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі “Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 по справі №520/8489/19, від 07.05.2020 по справі №320/3271/19, від 10.03.2020 по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 42000,00 грн є неспівмірною із заявленими вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці є сума 9000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Щодо понесених позивачем витрат на переклад документів у сумі 14300,00 грн суд зазначає наступне.
За приписами частин п'ятої - восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, які полягають у такому.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу документів надав копії наступних документів: рахунок-фактуру №2/2025/2 від 20.01.2025; довідку №1 від 14.02.2025; платіжну інструкцію №2143 від 21.01.2025 про оплату послуг перекладу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в сумі 14300,00 грн.
Представник відповідачв заперечує щодо стягнення на користь позивача понесених витрат на переклад документів, оскільки митний орган не вимагав надати переклад поданих до митного оформлення документів, а дана вимога не ставилася також судом. Крім того, на думку представника відповідача, витрати пов'язані із залученням перекладача не є співмірними із складністю цієї справи.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані, зокрема, із залученням перекладачів.
Зазначене положення статті 132 КАС України не конкретизує та не містить вичерпного переліку форм, у яких перекладач може залучатись у процесі розгляду справи.
Суд акцентує увагу на тому, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що унеможливлює залучення перекладача у порядку статті 71 КАС України, на яку посилається представник відповідача.
Суд також звертає увагу на те, що згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частина друга згаданої статті визначає, що такі дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.
Частина перша статті 90 КАС України визначає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, відсутність перекладу документів на державну мову, якою провадиться судочинство, виключає можливість дослідження їх як доказів, надання їм оцінки, що у свою чергу впливає на законність та обґрунтованість прийняття рішення у справі. Суд, приймаючи рішення у справі, досліджував ряд документів (інвойсів від 26.08.2024 №FE/0015/08/24, від 20.09.2024 №FE/0019/09/24, від 30.09.2024 №FE/0040/09/24, від 05.11.2024 №FE/0004/11/24, від 29.11.2024 №FE/0034/11/24, від 16.12.2024 №FE/0012/12/24), які складені іноземною мовою, та надавав їм оцінку як доказам у відповідності до правил доказування.
Керуючись принципом співмірності понесених витрат на переклад документів, обсяг виконаної роботи (з урахуванням кількості текстової інформації, перекладеної на українську мову, у документах, що є письмовими доказами у справі), на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути витрати у розмірі 3000,00 грн. Решту витрат на переклад документів повинен понести позивач.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 17501,12 грн (з них: судовий збір в сумі 5501,12 грн; правничі витрати на суму 9000,00 грн; витрати на перекладача в сумі 3000,00 грн).
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA205030/2024/000063/2, від 23.09.2024 №UA205030/2024/000072/2, від 02.10.2024 №UA205030/2024/000074/2, від 08.11.2024 №UA205030/2024/000083/2, від 03.12.2024 №UA205030/2024/000095/2, від 19.12.2024 №UA205030/2024/000107/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сімба Бейбі» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 17501,12 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот одна гривня 12 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімба Бейбі» (45400, Волинська область, Володимирський район, місто Нововолинськ, мікрорайон Шахтарський, будинок 27, квартира 66; ідентифікаційний код юридичної особи 42771033).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).
Суддя Н. В. Стецик