м. Вінниця
29 квітня 2025 р. Справа № 120/7620/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивачки зазначила, що ОСОБА_1 в період з 01 лютого 2021 року по 07 березня 2024 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , та з 07 березня 2024 року була виключена зі списків особового складу військової частини.
Проте на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 позивачці не виплачено фіксовану суму індексації, чим не дотримано приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Представниця позивачки вважає, що невиплата індексації грошового забезпечення її довірительці в період з 01 лютого 2021 року по 07 березня 2024 року відповідно до наведених вище приписів свідчить про протиправні дії відповідача, що й спонукало позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 17 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу визначитись із змістом позовних вимог до військової частини НОМЕР_2 (або ж виключити таку військову частину зі складу відповідачів).
На виконання вимог ухвали від 17 червня 2024 року представницею позивачки подано до суду позовну заяву в новій редакції, у якій відповідачем визначено лише військову частину НОМЕР_1 .
Ухвалою від 25 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання представниці позивачки та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано у відповідача інформацію про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 в лютому 2018 року (із зазначенням складових, які не мають разового характеру), а також інформацію про розмір грошового забезпечення в березні 2018 року (із зазначенням складових, які не мають разового характеру).
10 липня 2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з січня 2015 року проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. З метою упорядкування структури заробітної плати працівників бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, а також врегулювання проблемних питань щодо нарахування сум індексації та забезпечення єдиного підходу до проведення індексації у разі підвищення грошових доходів громадян, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Пунктом 3 постанови Уряду № 1013 визначено, що міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади, голови обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів мали вжити заходи для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Також пунктом 3 постанови Уряду № 1013 визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Крім того, з метою забезпечення єдиного підходу до проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення постановою № 1013 внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, відповідно до яких визначено, що значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, у місяці в якому відбувається підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" індекс споживчих цін за березень 2018 року приймається за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, тому передбачені Законом №1282-XII підстави для індексації грошового забезпечення позивача за спірний період відсутні.
Стосовно нарахування та виплати індексації за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, то представник відповідача зауважив, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03 листопада 2022 року дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" зупинено на 2023 рік. При цьому положення абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", яким зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", є чинними та не визнавались неконституційними, а відтак підлягають застосуванню. Тобто, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема оплати праці (грошового забезпечення), тому відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу індексації за 2023 рік.
Що ж стосується нарахування та виплати індексації за період з 01 січня 2024 року по 07 березня 2024 року, то представник відповідача вказав на те, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Тобто базовим місяцем для індексації доходів встановили січень 2024 року, при розрахунку індексу споживчих цін базовий місяць береться за 1 (одиницю), або 100%. Разом із тим відповідно до Зведеної таблиці індексів споживчих цін з 2000 по 2024 роки у 2024 році встановлені наступні індекси споживчих цін: лютий 2024 року - 100,3%; березень 2024 року - 100,5%. Таким чином, загальний індекс інфляції при розрахунку наростаючим підсумком, починаючи із 01 січня 2024 року становить 100,8% (100%*100,3%*100,5%= 100,8 %).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103%.
Отже, на думку представника відповідача, у військової частини НОМЕР_1 відсутній обов'язок здійснювати нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 07 березня 2024 року.
Таким чином, представник відповідача вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Ухвалою від 28 лютого 2025 року витребувано у військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) інформацію про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 в лютому 2018 року (із зазначенням складових, які не мають разового характеру), а також інформацію про розмір грошового забезпечення в березні 2018 року (із зазначенням складових, які не мають разового характеру).
Іншою ухвалою суду від 09 квітня 2025 року у ОСОБА_1 витребувано інформацію про розмір грошового забезпечення, яке вона отримувала під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 в лютому 2018 року (із зазначенням складових, які не мають разового характеру), а також інформацію про розмір такого грошового забезпечення в березні 2018 року (із зазначенням складових, які не мають разового характеру).
22 квітня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 09 квітня 2025 року представницею позивачки подано до суду витребувану інформацію.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року по 07 березня 2024 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 68 від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 з 07 березня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Проте при виключенні позивачки зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 їй не нараховано та не виплачено фіксовану суму індексації грошового забезпечення з 01 лютого 2021 року по 07 березня 2024 року.
28 травня 2024 року представниця позивачки звернулася до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, у якому просила нарахувати та виплатити ОСОБА_1 фіксовану суму індексації за період з 01 лютого 2021 року по 07 березня 2024 року.
Листом відповідача від 31 травня 2024 року вих. № 1533/118/2105/пс заявницю повідомлено про те, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення в період з 01 лютого 2021 року по 31 грудня 2022 року здійснювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення". Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2023 року по 31 грудня 2023 року, то військова частина НОМЕР_1 повідомила, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Водночас правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Позовні вимоги стосовно необхідності врахування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (надалі - Порядок № 1078), під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 15 січня 2020 року обґрунтовані тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач повинен був із 1 березня 2018 року виплачувати позивачеві фіксовану індексацію грошового забезпечення щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак цього обов'язку не виконав.
Варто зауважити, що з 1 грудня 2015 року початком для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Проте позивачем не оскаржується бездіяльність відповідача щодо невиплати поточної індексації з 1 березня 2018 року, а тому доводи відповідача, наведені ним у відзиві на позовну заяву, суд до уваги не бере.
Натомість у позові йдеться про неврахування відповідачем вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, тобто йдеться про невиплату "індексації-різниці".
Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін згадувався у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави дійти висновку, що нарахування та виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, а тому з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21 та ряду інших.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач не нараховував та не виплачував позивачці індексацію-різницю з 01 лютого 2021 року по 07 березня 2024 року.
Водночас позивачка наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці (фіксованої індексації).
З огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для правильного вирішення справи в цій частині необхідно встановити, чи має позивач право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01 лютого 2021 року до 07 березня 2024 року.
Так, Верховний Суд у згадуваних вище постановах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що подана її представницею на виконання вимог ухвали суду від 09 квітня 2025 року, в лютому 2018 року грошове забезпечення ОСОБА_1 включало наступні складові:
- оклад за військове звання - 115 гривень;
- посадовий оклад - 1050 гривень;
- процентна надбавка за вислугу років - 233 гривень;
- надбавка за виконання особливо важливих завдань - 699 гривень;
- щомісячна додаткова грошова винагорода - 4282,20 гривень;
- премія - 5040 гривень;
Усього в лютому місяці 2018 року позивачці нараховано 11419,20 гривень.
При цьому в березні 2018 року грошове забезпечення позивачки збільшилося та включало такі складові:
- оклад за військове звання - 1200 гривень;
- посадовий оклад - 4090 гривень;
- процентна надбавка за вислугу років - 1587 гривень;
- надбавка за особливості проходження служби - 687,70 гривень;
- премія - 4425,38 гривень;
Всього у березні 2018 року позивачці нараховано грошове забезпечення в розмірі 11990,08 гривень.
Отже, грошовий дохід позивачки у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року збільшився на 570,88 гривень (11990,08 гривень - 11419,20 гривень).
Як зазначалося судом вище, для правильного вирішення цієї справи слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 вираховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.
Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» становив 1762 гривні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, суд доходить наступних висновків.
За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
При кожному наступному перевищенні порогу індексації приріст рахуватиметься за формулою:
ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:
ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;
ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;
ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
Варто погодитися з аргументами позивача, що розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме:
у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень;
у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад;
у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень;
у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень;
у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%;
у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%;
у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень;
у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад;
у 2016 році 1 раз: квітень;
у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%;
у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд:
2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)*1,011*1,017*1,015*1,021* 2009рік:,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998*1,008*1,009)*1,011* 2010рік:1,018*1,019*0,993(1,009*0,997*0,994*0,996*0,998)*1,012*1,029*1,016(1,005*1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 (1,008*1,004*) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033*1,038*1,01*1,012(1,004*1,008)*1,029*1,024*1,019*1,03 * 2015 рік-березень2016року:1,031*1,053*1,108*1,14*1,022*0,986(1,004*0,99*0,992)*1,023*0,987*1,02*1,022 (1,007*1,009*0,996*1,01) * квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998*0,999*0,997*1,018*1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009) = 253,30%.
Відтак величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30%.
Результат наведеного розрахунку також підтверджується калькулятором розрахунку суми індексації зарплати (https://ips.ligazakon.net/calculator/zp).
При цьому відповідачем такі розрахунки не спростовано.
З наведеного слідує, що сума можливої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30% = 4463,15 гривень.
З огляду на те, що розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, то індексація-різниця (фіксована індексація) складає 3892,27 гривень (4463,15 гривень - 570,88 гривень).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не виконав вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та починаючи з 01 лютого 2021 року по 31 грудня 2022 року, а також з 01 січня 2024 року по 07 березня 2024 року не виплачував позивачці індексацію грошового забезпечення в фіксованому розмірі, що свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності.
А відтак відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення в сумі 3892,27 гривень за період з 01 лютого 2021 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 07 березня 2024 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, врахувавши при цьому висновки суду, наведені у цьому рішенні.
Щодо вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у 2023 році, то відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03 листопада 2022 року зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Положення абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", яким зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", є чинними та не визнавались неконституційними, а відтак підлягають застосуванню.
Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема оплати праці (грошового забезпечення), а тому слушними слід визнати доводи представника відповідача про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представницею позивачки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 лютого 2021 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 07 березня 2024 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 3892 гривні 27 копійок за період з 01 лютого 2021 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 07 березня 2024 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 )
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08540799)
Повний текст рішення суду складено 29.04.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович