Справа № 495/2701/25
Номер провадження 2-а/495/52/2025
23 квітня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
за участю секретаря судового засідання: Федорової Л.А.
за участю:
представника позивача: Бабяк О.
відповідача: Русу Є.С.
представника відповідача: адвоката Бережної Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу № 495/2701/25
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
до громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1
про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України,
18.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України.
Так, позивач просить суд продовжити строк затримання громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, але не більше як на 18 (вісімнадцять) місяців, а саме до 24.10.2025;
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач був затриманий 27.08.2024 року о 00 годині 50 хвилин на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону, в прикордонній смузі, на відстані до 2000 метрів до лінії державного кордону України, в районі прикордонного знаку № 0622 під час здійснення спроби незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Молдова, на напрямку н.п. Старокозаче (Україна) - н.п. Каплани (Республіка Молдова) у складі групи осіб. Відносно відповідача 27.08.2024 року НОМЕР_2 прикордонним загоном було прийнято рішення про примусове видворення за межі території України. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.2024 року затримано відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк до 6 (шести) місяців, із поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Відповідач був поміщений до Державної установи «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України. Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області від 24.02.2024 року продовжено строк затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк до 2 (двох) місяців, а саме в термін до 24.04.2025 року. Із метою встановлення особи відповідача та отриманням практичної допомоги у виконанні рішення про примусове видворення (документування проїзним іноземця документом) до громадської організації «10 квітня» було направлено відповідний запит із зазначенням контактних осіб НОМЕР_2 прикордонного загону для надання за необхідності додаткової інформації. До Консульства Республіки Молдова в місті Одеса неодноразово направлялись запити щодо документування відповідача документами громадянина Республіки Молдова. До Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України направлявсь лист у зв'язку з відсутністю відповіді Консульства Республіки Молдова в м. Одеса, для встановлення особи відповідача та підготовки відповідних документів для його подальшого видворення з України. Станом на час подання позову, інформації від Консульства Республіки Молдова в м. Одеса, від керівництва громадської організації «10 квітня» щодо встановлення особи відповідача та підготовки відповідних документів для його подальшого видворення з України на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону не надходило.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження по адміністративній справі № 495/2701/25 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України. Справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - ОСОБА_4 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила продовжити відповідачу ОСОБА_1 строк затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бережна Т.Г. у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились, оскільки на даний час вже є підтвердження ідентифікації громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 , а саме копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане повторно 23.04.2025 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки, на їх думку, на даний час відсутні підстави для подальшого затримання відповідача.
Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та вислухавши всіх учасників судового процесу, суд дійшов до наступників висновків.
За твердженням представників позивача, 27.08.2024 року о 00 годині 50 хвилин відповідач був затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону, в прикордонній смузі, на відстані до 2000 метрів до лінії державного кордону України, в районі прикордонного знаку № 0622 під час здійснення спроби незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Молдова, на напрямку н.п. Старокозаче (Україна) - н.п. Каплани (Республіка Молдова) у складі групи осіб.
27.08.2024 року відповідач був затриманий в адміністративному порядку на строк до 3-х (трьох) діб з метою встановлення особи.
27.08.2024 року відносно відповідача, громадянина Республіки Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 прикордонним загоном було прийнято рішення про примусове видворення за межі території України.
29.08.2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення затримати відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк до 6 (шести) місяців (справа № 495/8107/24), із поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
03.09.2024 року відповідач був поміщений до Державної установи «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, із місцем розташування с. Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області.
24.02.2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення про продовження строку затримання Відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк до 2 (двох) місяців, а саме в термін до 24.04.2025 (справа № 495/1124/25).
Таким чином, представники позивача зазначають, що строк тримання відповідача закінчується 24.04.2025 року та з метою встановлення особи відповідача та отриманням практичної допомоги у виконанні рішення про примусове видворення (документування проїзним іноземця документом) до громадської організації «10 квітня» було направлено відповідний запит (від 06.11.2024 № 02.1/22853-24-Вих) із зазначенням контактних осіб НОМЕР_2 прикордонного загону для надання за необхідності додаткової інформації.
До Консульства Республіки Молдова в місті Одеса неодноразово направлялись запити щодо документування відповідача документами громадянина Республіки Молдова (від 27.08.2024 № 02.1/17194-24-вих, від 07.12.2024 № 02.1/25140-24-Вих).
До Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України направлявсь лист у зв'язку з відсутністю відповіді Консульства Республіки Молдова в м. Одеса, для встановлення особи відповідача та підготовки відповідних документів для його подальшого видворення з України (№02.1/25196-25-Вих від 09.12.2024).
Станом на час подання позову, інформації від Консульства Республіки Молдова в м. Одеса, від керівництва громадської організації «10 квітня» щодо встановлення особи відповідача та підготовки відповідних документів для його подальшого видворення з України на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону не надходило.
Як вказують представники позивача, термін утримання відповідача в пункті тимчасового тримання іноземців, які незаконно перебувають на території України, передбачений частиною 11 статті 289 КАС України, закінчується 24.04.2025 року та існує наявність умов, за яких неможливо забезпечити виконання рішення НОМЕР_2 прикордонного загону про примусове видворення особи, у зв'язку з неодержанням інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Дані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із відповідною позовною заявою.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 30 Закону України від 22.09.2011 року №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені у статті 289 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
У частині одинадцятій статті 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (частина дванадцята статті 289 КАС України).
Згідно із частиною тринадцятою статті 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі №743/1046/20 дійшов висновку, що перелік умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи та які є підставою для продовження строку її затримання в ПТПІ, наведений у частині тринадцятій статті 289 КАС України і цей перелік є вичерпним.
Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку і вважає його застосовним до обставин цієї справи, що так само стосуються питання продовження строку затримання іноземця, який незаконно перебуває в Україні, за умов, розцінених позивачем такими, що унеможливлюють забезпечення його примусового видворення.
Так, судом встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.2024 року було затримано відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк до 6 (шести) місяців, із поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.02.2024 року було продовжено строк затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк до 2 (двох) місяців, а саме в термін до 24.04.2025 року.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та встановлено в ході судового розгляду, громадянин Республіки Молдови ОСОБА_1 (відповідач) на момент розгляду даної справи (23.04.2024 року) вже є ідентифікованою особою, що підтверджується копією його свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 23.04.2025 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідач не звертався із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на території України.
За твердженням представників позивача, неможливість забезпечити примусове видворення громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 у шестимісячний строк з дня його затримання пов'язано з неодержанням інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Між тим, на даний час відповідач є ідентифікованою особою, що документально підтверджено, у зв'язку з чим така обставина не є підставою для продовження строку затримання відповідача.
До вищевказаного висновку також дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 26.09.2023 року (справа №158/1645/23, провадження № К/990/25792/23)
Окрім того, відсутність можливості виконати судове рішення про примусове видворення відповідача за межі України з незалежних від сторін причин протягом тривалого часу не може бути підставою для продовження строку затримання відповідача
Продовження строку затримання відповідача без належних та вичерпних на те підстав не відповідає статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже покладає на відповідача додаткові обов'язки, що мають наслідком обмеження свободи пересування, які відповідно до законодавства, мають забезпечуватись саме з боку держави - відповідним міграційним органом.
Так, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків стосовно права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті цього положення.
Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25.06.1996) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06.03.2001) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.
З огляду на вказані обставини, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Таким чином встановлено, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, можливе лише за їх наявності.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 90 КАС України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства, оцінюючи досліджені судом докази, суд вважає позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового вижворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України не обгрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2,6,77,246,250,289,293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового вижворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місця перебування: Державна установа «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконного перебувають в Україні ДМС України», адреса: Миколаївська область, Вознесенський район, село Мартинівське, вулиця Європейська, 1.
Повний текст рішення складено 29.04.2025 року.
Суддя Віталій МИШКО
.