21 квітня 2025 року
місто Чернігів
Справа №751/3418/25
Провадження №1-кс/751/933/25
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю:
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернігова, громадянки України, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні № 12024270000000731, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2024 року
Установив:
Слідчий відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури, ОСОБА_7 про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024270000000731 від 11.04.2024, за підозрою ОСОБА_8 ,, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 332 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
11.04.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру в сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , будучи повідомленою про підозру у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого не є альтернативною та передбачає лише покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, усвідомлює можливість призначення їй, у разі визнання винуватою, зазначеного реального покарання, тому всіма можливими способами намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності за інкриміновані діяння, у тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи, що остання має зв'язки серед осіб, які мають можливість в організації перетину державного кордону особами, є достатні підстави вважати, що вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що створює обґрунтованим вказаний ризик;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, перебуваючи на волі матиме реальну можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, з метою їх відмови від надання показань чи їх зміни, так як ОСОБА_5 відомо, які саме особи знають інформацію про вчинення нею злочину.
Вказане вище свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
Враховуючи зазначені ризики, інший, більш м'який запобіжний захід застосувати неможливо, оскільки з урахуванням кваліфікації інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, механізм вчинення кримінального правопорушення, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не забезпечить виконання покладених на неї обов'язків, також у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговують на довіру, тому запобіжний захід у виді особистої поруки обрати неможливо.
Запобіжний захід у виді застави також не забезпечить виконання покладених на підозрювану обов'язків, оскільки майновий стан підозрюваної на даній стадії досудового розслідування невідомий, відсутні будь-які заставодавці, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок, окрім того після внесення застави підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування так як остання може безперешкодно перетинати державний кордон України.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, з підстав зазначених у клопотанні. Додатково пояснив, що вчинений злочин є тяжким. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується негласними слідчими діями.
Прокурор підтримав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Пояснив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. З урахуванням доказів, отриманих у ході досудового розслідування, існують ризики, зазначені у клопотанні. Більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Підозрювана ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник підозрюваної просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначила, що підозра не є обґрунтованою. У підозрюваної є неповнолітня дитина, якій необхідна допомога матері в утриманні та вихованні, матері дитини необхідно відлучатись із постійного місця проживання також в інтересах дитини.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали даного провадження, слідчий суддя дійшла такого висновку.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт та тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені дії.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУ НП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270000000731 від 11.04.2024, за підозрою ОСОБА_8 ,, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 332 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
11.04.2025 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваної, тому щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення.
Пред'явлена ОСОБА_5 підозра ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрювану із вчиненим кримінальним правопорушенням. На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Сторона обвинувачення вважає, що у цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може мати значення при визначенні ризику переховування.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами, а саме : діюче законодавство не містить заборони застосування більш м'якого запобіжного заходу, відсутність у підозрюваної офіційних джерел доходу, наявність сім'ї та місця проживання.
Що стосується такого ризику як вплив підозрюваної на свідків, слідчий суддя враховує, що відомостей щодо впливу ОСОБА_5 на свідків матеріали провадження не містять, крім того об'єктивна сторона кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 може підтверджуватися письмовими доказами та висновками експертиз. Тому, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме : ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення; раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має на утриманні малолітню дитину, працює не офіційно, відсутність ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що належна процесуальна поведінка підозрюваної може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, а саме застосування домашнього арешту у певну пору доби, з покладанням обов'язків передбачених статтею 194 КПК України.
Керуючись статтями 115, 177, 178, 181, 194, 219, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на два місяці, до 21.06.2025 року, але в межах строку досудового розслідування, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 години до 07 години наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та переміщення до укриття.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст. 194 КПК України такі обов'язки:
- не відлучатись із м. Чернігова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідком у кримінальному провадженні - ОСОБА_11 , підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень;
- здати на зберігання слідчому, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. У разі порушення умов домашнього арешту до неї буде застосований більш суворий запобіжний захід.
Визначити термін дії обов'язків, строком на 2 місяці, до 21.06.2025 року, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів до Чернігівського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий cуддя ОСОБА_1