16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/490/25
Провадження № 3/730/219/2025
"30" квітня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Данько О.В.
з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 5 ст.126 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності постановою серії ЕНА №2432641 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.06.2024 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11.07.2024 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 03.09.2024 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст.130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 09.10.2024 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, 3 квітня 2025 року близько 17-00 год. в с. Шаповалівка по вул. Святомиколаївська, 47, повторно протягом року керував мопедом «ВАЙПЕР», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою місця проживання вказаною ним у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву в якій просить розгляд справи провести у його відсутність, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом; провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Згідно із ч.4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частина 5 ст.126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення, підтверджується, сукупністю наданих доказів:
-протоколом про адміністративне правопорушення, зауважень до змісту якого під час його складання він не висловлював;
-копією постанови від 20.06.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2432641 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП;
-копією постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11.07.2024 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на п'ять років;
-копією постанови Сосницького районного суду Чернігівської області від 03.09.2024 за ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на шість років;
-копією постанови Сосницького районного суду Чернігівської області від 09.10.2024 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на п'ять років;
-відеозаписом з нагрудної камери, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення;
-довідкою ВП №3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія;
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №289653 від 03.04.2025 власником мопеду «ВАЙПЕР», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 .
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням положень ст.251 КУпАП, суд вважає, що вищевказані докази є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи вищевказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і він підлягає адміністративній відповідальності.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд ураховує, що останній раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 2 ст. 130 КУпАП, вчинене правопорушення становить велику суспільну небезпеку у сфері безпеки дорожнього руху,особу порушника, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та наявність обтяжуючої відповідальність обставини (повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення за яке особу було піддано адміністративному стягненню).
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме штраф із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів та з оплатним вилученням транспортного засобу.
Саме таке адміністративне стягнення необхідне для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до Правил дорожнього руху, а також, запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Зокрема, застосовуючи такий вид адміністративного стягнення як позбавлення права керування, суд ураховує, що згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
При цьому, безпосередньо у ст.30 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП встановлює, окрім накладення штрафу, також безальтернативне адміністративне стягнення на водіїв у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на строк від п'яти до семи років.
Вищевказані норми КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винної особи, яка керувала транспортним засобом, посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п.20).
Згідно з ч.1 ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Вищенаведений висновок суду ґрунтується на правовій позиції, викладеній у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20 за схожих правовідносин, яку в силу засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.
Накладаючи такий вид адміністративного стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу суд виходить з положень ст.28 КУпАП, а саме, що оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Вказана норма не містять імперативної вимоги, щоб транспортний засіб перебував у приватній власності порушника.
Внаслідок оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, його власник отримує грошову компенсацію, що не порушує принципу «пропорційності втручання в право власності» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, частинами 4, 5 ст. 319 ЦК України, передбачено, що власність зобов'язує і не може бути використана на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник речі повинен нести ризик передання його у володіння чи користування іншій особі, яка своєю недобросовісною поведінкою може спричинити йому негативні наслідки, у тому числі й позбавити права власності.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 23, 30, 33, 40-1, 126, 245, 251, 252, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років, з оплатним вилучення транспортного засобу - мопеда «ВАЙПЕР», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 .
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Данько