Справа № 587/1614/25
30 квітня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170040002206 від 07 лютого 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2024 за № 354 солдата ОСОБА_4 , призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 21.08.2024 за №264-РС на посаду гранатометника 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення, та останній вважається таким, що починаючи із 12.12.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.01.2025 за № 20 старшого лейтенанта ОСОБА_6 призначено на посаду заступника командира НОМЕР_2 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , та враховано таким, що з 20.01.2025 року справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно положень ст. ст. 29 - 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, заступник командира НОМЕР_2 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_6 за своїм службовим становищем та військовим званням є безпосереднім начальником для солдата ОСОБА_4
07.02.2025 приблизно о 09 годині 10 хвилин, перебуваючи в н.п. Степанівка, Сумського району, Сумської області солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її в умовах воєнного стану, у порушення положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, під час доведення бойового розпорядження заступника командира батальйонно-тактичної групи 21 об'єднаної механізованої бригади № 56дск КСП-Суми від 06.02.2025 року про несення бойового чергування на вогневу позицію «МИР» (хххххххххх) поблизу н.п. Ніколаєво-Дар'їно, Курської області, рф, з метою підсилення вогневих позицій, недопущення прориву противника в глибину оборони підрозділів, удосконалення системи спостереження та вогневого ураження, нарощування фортифікаційного обладнання позицій, який доведено заступником командира 3 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_6 , відкрито відмовився виконувати наказ начальника, посилаючись на незадовільний стан здоров'я.
Разом з цим, відповідно до довідки військово-лікарської комісії військово-клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 20.01.2025 року, у ОСОБА_4 обмежень чи інших протипоказань, щодо виконання посадових обов'язків та бойових завдань на момент огляду не має.
Відкрита відмова солдата ОСОБА_4 виконати письмовий наказ - бойове розпорядження заступника командира батальйонно-тактичної групи 21 об'єднаної механізованої бригади № 56дск КСП-Суми від 06.02.2025 року, потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.
Отже, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у непокорі, тобто, відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі та пояснив, що згоден з пред'явленим обвинуваченням. Зазначив, що є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією з 2024 року, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та у грудні 2024 року, був переведений в цій військовій частині на посаду гранотометника 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Дійсно в лютому місяці 2025 року перебуваючи в АДРЕСА_2 , під час доведення бойового розпорядження заступника командира батальйонно-тактичної групи про несення бойового чергування на вогнева позицію «МИР» (хххххххххх) поблизу Курської області, рф відмовився виконувати наказ начальника, посилаючись на свій незадовільний стан здоров'я.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Ураховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.
Отже, суд вважав за можливе з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази щодо розміру судових витрат та речових доказів.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокору, яка виразилась у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчинений в умовах воєнного стану.
Вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, суд вважає доведеною.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжке кримінальне правопорушення, а також ставлення ОСОБА_4 до скоєного, яке полягає у визнанні ним вини та шкодуванні про вчинене, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відносить вчинення ним кримінального правопорушення вперше, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, стан здоров'я обвинуваченого, його вік.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Також, суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що на диспансерному обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
З урахуванням перелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, у виді позбавлення волі, та за правилами ст. 58 КК України замінити призначене покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців з відрахуванням в дохід держави 10 відсотків грошового забезпечення.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
На підставі ст. 72 КК України суд уважає необхідним зарахувати у строк призначеного ОСОБА_4 покарання строк попереднього ув'язнення з 07.02.2025 до 30.04.2025 року тримання його під вартою з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.
Керуючись статтями 349, 367-370, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 58 КК України замінити основне покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік покаранням у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 1 (один) рік з відрахуванням в дохід держави 10 (десять) відсотків грошового забезпечення.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що під час відбування покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_4 покарання зарахувати попереднє ув'язнення з 07.02.2025 по 30.04.2025 року, включно, із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 скасувати, звільнивши його з зали суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому, його захиснику та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1