Справа №478/478/25 пров. №1-в/478/156/2025
30 квітня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с. Казанка подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про зарахування засудженому ОСОБА_4 у строк покарання, за правилами передбаченими ч.1 ст.72 КК України, часу тримання під вартою та часу слідування під вартою до виправного центру,
З подання вбачається, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03.03.2025 року у зв'язку з усуненням караності діяння, звільнено засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання за вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.10.2022 року за ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_4 вважати засудженим за вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.10.2022 року за ч.1 ст.289 КК України до 3 років обмеження волі, виключено посилання на ч.1 ст.70 КК України. 11.04.2025 року засуджений ОСОБА_4 прибув до ДУ Казанківська виправна колонія (№93)» із ДУ «Одеська виправна колонія (№14)». Посилаючись на зазначені вище обстави в поданні ставиться на вирішення питання про зарахування засудженому ОСОБА_4 у строк покарання за правилами, передбаченими ч.1 ст.72 КК України, часу тримання під вартою та часу слідування під вартою до виправного центру.
В судове засідання представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)», та засуджений ОСОБА_4 не з'явились, надали суду письмові заяви про розгляд подання в їх відсутності, просили його задовольнити.
На думку прокурора подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 та матеріали подання, суд приходе такого висновку.
Вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.10.2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.289 до покарання у виді трьох років обмеження волі, за ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі, строк відбуття покарання засудженому рахувати з дня затримання - 16 вересня 2022 року. Вирок набрав законної сили 18.01.2023 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03.03.2025 року у зв'язку з усуненням караності діяння, засудженого ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання за вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.10.2022 року за ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_4 вважати засудженим за вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.10.2022 року за ч.1 ст.289 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі, виключено посилання на ч.1 ст.70 КК України. Ухвала набрала законної сили 11.03.2025 року.
В порядку виконання ухвали від 03.03.2025 року, яка набрала законної сили 11.03.2025 року засуджений ОСОБА_4 був направлений для відбування покарання із ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» до дільниці для тримання осіб, засуджених до обмеження волі до ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)».
11.04.2025 року засуджений ОСОБА_4 прибув до ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» із ДУ «Одеська виправна колонія (№14)», що підтверджується матеріалами особової справи.
Відповідно до ч.1 ст.16 КВК України виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі стосовно осіб, засуджених за кримінальні проступки та нетяжкі злочини, а також засуджених, яким даний вид покарання призначено відповідно до статей 82, 389 Кримінального кодексу України.
За ч.1 ст.18 цього Кодексу виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі. Згідно ч.3 цієї статті слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування.
Так, згідно ст.58 КВК України строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання за правилами, передбаченими у ст.72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.
Пунктом 2.6. 1 розділу II Наказу Міністерства юстиції України №847/5 від 08.06.2012 року передбачено, що на осіб, які прибули для відбування покарання до виправного центру, для зарахування часу тримання під вартою і часу слідування під вартою до виправного центру на підставах статті 58 КВК України, подаються матеріали до суду за місцем розташування виправного центру.
Відповідно до пп.«б» п.1 ч.1 ст.72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку про те, що засудженому ОСОБА_4 у строк відбуття покарання слід зарахувати час перебування в ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» та час слідування під вартою до виправного центру з 11.03.2025 року по 11.04.2025 року за правилами, визначеними ч.1 ст.72 КК України, із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Керуючись ст.72 КК України, ст.537, ст.539 КПК України, суд
Подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про зарахування засудженому ОСОБА_4 у строк покарання, за правилами передбаченими ч.1 ст.72 КК України, часу тримання під вартою і часу слідування під вартою до виправного центру, - задовольнити.
Зарахувати засудженому ОСОБА_4 , відповідно до вимог ч.1 ст.72 КК України, в строк покарання у виді обмеження волі час перебування в Державній установі «Одеська виправна колонія (№14)» та час слідування засудженого під вартою до виправного центру з 11.03.2025 року по 11.04.2025 року, із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1