Справа № 487/6447/23
Провадження № 1-кс/487/2351/25
29.04.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке 15.07.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022230000002290 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України, -
Слідчий СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке 15.07.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022230000002290 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зібраними в ході досудового розслідування доказами доведено, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває за межами території України та оголошений у міжнародний розшук. ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі. Так, в ході проведення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, отримані фактичні дані про те, що останній на даний час постійно перебуває та проживає за межами України на території Республіки Польща, не з'являється без поважних причин на виклик слідчого з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується інформацією отриманої від оперативного підрозділу УКР ГУНП в Херсонській області та інформацією про відсутність даних про перетин вказаною особою державного кордону. Крім того, ОСОБА_6 наразі перебуває у міжнародному розшуку. Зокрема, ризик можливості переховуватись від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 підтверджується тяжкістю інкримінованих діянь, які відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. Вищевикладене підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконного впливу на свідків. Можливість ОСОБА_6 у разі застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, з метою їх схилити до надання неправдивих показань, оскільки ОСОБА_6 , неодноразово телефонував свідкам у кримінальному провадженні, здійснюючи на них психологічний вплив щодо дачі свідчень, які б виправдовували його у скоєнні кримінальних правопорушень. Підозрюваний ОСОБА_6 маючи родичів, які проживають на території м. Херсона, які є його міцними соціальними зв'язками, через них також може здійснювати вплив на свідків з метою зміни їх показів у кримінальному провадженні. Таким чином, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки та виконання обов'язків підозрюваним його належної процесуальної поведінки, а вільно пересуваючись ОСОБА_6 зможе перешкоджати кримінальному провадженню. Також, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_6 , хоча і в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою, проте такою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності. Вказаний факт свідчить, що він може в подальшому скоїти нове кримінальне правопорушення, у тому числі правопорушення з метою приховування слідів злочинів у вказаному кримінальному провадженні. Даний факт свідчить про наявність соціальної небезпеки підозрюваного для оточуючих. Таким чином, на даний час є достатні підстави для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник звернула увагу на те, що ризики, зазначені в клопотанні, є недоведеними, відсутні відомості щодо обізнаності підозрюваного про кримінальне провадження та оголошення його у розшук. З огляду на вказані обставини вказала, що підстави для задоволення клопотання відсутні, просила відмовити в задоволенні клопотання.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст.193 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022230000002290 від 15.07.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених п. п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України.
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 04:00 год. до 06:30 год. 15.07.2022 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , за місцем спільного проживання зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітньою донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто особами, в розумінні п. п. 2, 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на ґрунті довготривалих, особистих неприязних відносин через постійні ревнощі, під час чергової сварки із ОСОБА_7 , переслідуючи єдиний прямий злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті останнім та зґвалтування малолітньої ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчиняючи дії, пов'язані із домашнім насильством, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням тупого предмету наніс потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за механізмом виникнення та ступенем тяжкості віднесені до двох групп.
Ушкодження 1 групи: садна правого ліктя, шкіри в проєкції кісток тазу, крововиливи в м'які тканини грудної клітки і в зв'язки печінки які виникли, не виключено, під час боротьби і переміщення тіла по твердій поверхні, крововиливів в м'які тканини грудної клітки і в зв'язки печінки, які можуть бути наслідком сильного здавлення грудної клітки і живота, які виникли незадовго до смерті, відносяться до легких тілесних ушкоджень і не знаходяться в причинному зв'язку зі смертю. Встановити послідовність спричинення ушкоджень не надається можливим. Не виключається можливість спричинення ушкоджень практично одночасно, в ході боротьби і спротиву потерпілої.
Після нанесення вищевказаної групи тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , ОСОБА_6 схопив останню пальцями руки за шию, та із застосуванням фізичної сили почав їх здавлювати, при цьому закриваючи отвори роту і носу іншою рукою, утримуючи їх до того часу поки вона перестала подавати ознаки життя, тим самим заподіяв їй тілесні ушкодження 2 групи, а саме: крововиливи в м'язи шиї та в діафрагму, крововилив і рану слизової оболонки нижньої губи, які виникли від дії тупого предмету, від здавлення шиї і закриття отворів роту і носу рукою (руками). Крововилив в діафрагму виник від різких скорочень діафрагми при намаганнях зробити вдох при непрохідності повітря по дихальним шляхам. Ушкодження цієї групи виникли незадовго до смерті, за декілька хвилин до неї, відносять до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.
Смерть ОСОБА_7 настала від механічної асфіксії у вигляді здавлення шиї і закриття отворів роту і носа, не виключено 15.07.2022.
У подальшому, після заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого єдиного прямого злочинного умислу, направленого на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам та зґвалтування малолітньої ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчиняючи дії, пов'язані із домашнім насильством, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням тупого предмету, наніс потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за механізмом виникнення та ступенем тяжкості віднесені до трьох групп.
Ушкодження І групи: крововилив в потиличну ділянку і в лівий скроневий м'яз, крововилив в білочну оболонку лівого ока, синець на повіках лівого ока, синець в поперековій ділянці, які виникли незадовго до смерті, від дії тупого предмету (предметів), та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Встановити послідовність спричинення ушкоджень не надається можливим. Не виключається можливість спричинення ушкоджень практично одночасно, в ході боротьби і спротиву потерпілої.
Таким чином, долаючи опір потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що остання не досягла чотирнадцяти років, оскільки тривалий час проживав разом із нею та її матір'ю однією сім'єю, з мотивів сексуального характеру та з метою задоволення власної статевої пристрасті, у тому числі штучного розвинення у малолітньої особи статевого інстинкту у збоченій формі, тобто порушення її нормального фізичного, психічного і соціального розвитку, шляхом посягання на її статеву недоторканість, всупереч вимог ст. ст. 1, 10, 11 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 (зі змінами), ст. ст. 2, 19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. ст. 3, 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, використовуючи безпорадний стан потерпілої, який виразився у її малолітньому віці та неможливістю через це чинити йому опір, проти волі ОСОБА_8 , із застосуванням фізичної сили, яка виразилася у насильницькому розведенні своїми руками ніг останньої, вчинив відносно неї дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло потерпілої, з використанням власних геніталій або будь-якого іншого невстановленого досудовим розслідуванням тупого предмета, тим самим вчинив зґвалтування малолітньої ОСОБА_8 , чим заподіяв їй тілесні ушкодження 2 групи у вигляді: вивиху лівого кульшового суглобу, крововиливів і саден на внутрішній поверхні стегон, на лобку, розриву дівочої пліви, рани в області входу до піхви, крововиливів в стінку матки і піхви. Ушкодження цієї групи виникли незадовго до смерті, від дії тупого предмету (предметів). Вивих лівого кульшового суглобу відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я. Всі інші ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після нанесення вищевказаних груп тілесних ушкоджень та зґвалтування потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_6 схопив останню пальцями руки за шию, та із застосуванням фізичної сили почав їх здавлювати, при цьому закриваючи отвори роту і носу іншою рукою, утримуючи їх до того часу поки вона перестала подавати ознаки життя, тим самим заподіяв їй тілесні ушкодження 3 групи, а саме: крововиливи в м'язи шиї, крововиливи в слизову оболонку нижньої губи, синець спинки носу, які виникли незадовго до смерті, за декілька хвилин до неї, від дії тупого предмету, від здавлення шиї і закриття отворів роту і носу рукою (руками) та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку зі смертю.
Смерть ОСОБА_8 настала від механічної асфіксії у вигляді здавлення шиї і закриття отворів роту і носа, не виключено 15.07.2022.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне вбивство двох осіб та умисне вбивство малолітньої дитини, поєднане із зґвалтуванням.
Крім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 04:00 години до 06:30 годин 15.07.2022 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , за місцем спільного проживання зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітньою донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після скоєння умисного вбивства ОСОБА_7 , переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на зґвалтування малолітньої ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою подолання опору потерпілої, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням тупого предмету, наніс останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в потиличну ділянку і в лівий скроневий м'яз, крововиливу в білочну оболонку лівого ока, синця на повіках лівого ока, синця в поперековій ділянці, які виникли незадовго до смерті, від дії тупого предмету (предметів), та відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень. Встановити послідовність спричинення ушкоджень не надається можливим. Не виключається можливість спричинення ушкоджень практично одночасно, в ході боротьби і спротиву потерпілої.
Таким чином, долаючи опір потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що остання не досягла чотирнадцяти років, оскільки тривалий час проживав разом із нею та її матір'ю однією сім'єю, з мотивів сексуального характеру та з метою задоволення власної статевої пристрасті, у тому числі штучного розвинення у малолітньої особи статевого інстинкту у збоченій формі, тобто порушення її нормального фізичного, психічного і соціального розвитку, шляхом посягання на її статеву недоторканість, всупереч вимог ст. ст. 1, 10, 11 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 (зі змінами), ст. ст. 2, 19, 34, 36 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. ст. 3, 18 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, використовуючи безпорадний стан потерпілої, який виразився у її малолітньому віці та неможливістю через це чинити йому опір, проти волі ОСОБА_8 , із застосуванням фізичної сили, яка виразилася у насильницькому розведенні своїми руками ніг останньої, вчинивши відносно неї дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло потерпілої, з використанням власних геніталій або будь-якого іншого невстановленого досудовим розслідуванням тупого предмета, тим самим вчинив зґвалтування малолітньої ОСОБА_8 , чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді: вивиху лівого кульшового суглобу, крововиливів і саден на внутрішній поверхні стегон, на лобку, розриву дівочої пліви, рани в області входу до піхви, крововиливів в стінку матки і піхви. Ушкодження цієї групи виникли незадовго до смерті, від дії тупого предмету (предметів). Вивих лівого кульшового суглобу, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я. Всі інші ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (в редакції Закону України від 19.12.2019 № 409-IX).
26.03.2025 відповідно до ст.ст. 111-112, 276-279, 481 та глави 11 КПК України у кримінальному провадженні складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України - умисному вбивстві двох осіб та умисному вбивстві малолітньої дитини, поєднаному із зґвалтуванням, вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
У зв'язку з тим, що місцезнаходження ОСОБА_6 не встановлено, 26.03.2025 повідомлення про підозру та його виклик було здійснено в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України, а саме: розміщено у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий Кур'єр».
Крім того, 26.03.2025 повний текст повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного розміщено на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик» за посиланням:https://www.gp.gov.ua/ua/categories/povistki-pro-viklik-tavidomosti-pro-zdijsnennya-specialnogo-dosudovogorozsliduvannya.
Також, 26.03.2025 письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик направлені за місцем останнього мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 через єдиний національний оператор поштового зв'язку України - АТ «Укрпошта».
Окрім цього, 26.03.2025 письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено його близькому родичу, а саме: бабі - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, 26.03.2025 з метою забезпечення права на захист та не порушення процесуальних прав підозрюваного ОСОБА_6 винесено постанову про залучення йому захисника через Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до доручення Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі №002-210000232 від 26.03.2025 підозрюваному ОСОБА_6 призначено адвоката ОСОБА_4 .
26.03.2025 адвокату ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 26.03.2025, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених п.п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України.
Таким чином, органами досудового розслідування у кримінальному провадженні вжиті всі необхідні заходи для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, викладені та підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, а саме:
1. Висновком КУ «Бюро судово-медичної експертизи» ХОР №43/951 від 05.02.2025 на підставі судово-медичної експертизи за матеріалами справи за фактом смерті ОСОБА_7 , відповідно до якого:
При вивчені наданих матеріалів справи встановлені такі тілесні ушкодження, які за механізмом виникнення та ступнем тяжкості віднесені до двох груп:
Ушкодження 1 групи: крововиливи в м'язи шиї та в діафрагму, крововилив і рана слизової оболонки нижньої губи. Виникли від дії тупого предмету, від здавлення шиї і закриття отворів роту і носу рукою (руками). Крововилив в діафрагму виник від різких скорочень діафрагми при намаганнях зробити вдох при непрохідності повітря по дихальним шляхам. Ушкодження цієї групи виникли незадовго до смерті, за декілька хвилин до неї, відносяться до тяжких за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку зі смертю.
Ушкодження 2 групи: садна правого ліктя, шкіри в проєкції кісток тазу, крововиливи в м'які тканини грудної клітки і в зв'язки печінки виникли від дії тупого предмету, не виключено, під час боротьби і переміщення тіла по твердій поверхні. Крововиливи і м'які тканини грудної клітки і в зв'язки печінки можуть бути наслідком сильного здавлення грудної клітки і живота. Ушкодження цієї групи виникли незадовго до смерті, відносяться до легких тілесних і не знаходяться в причинному зв'язку зі смертю.
Встановити послідовність спричинення ушкоджень не надається можливим. Не виключається можливість спричинення ушкоджень практично одночасно, в ході боротьби і спротиву потерпілої.
Смерть настала від механічної асфіксії у вигляді здавлення шиї і закриття отворів роту і носа. Відомості про стан розвитку трупних явищ під час «Судебно-медицинского исследования» трупу ОСОБА_7 не виключає дату настання смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 . Час смерті за наданими даними встановити не можливо.
Тілесних ушкоджень в області статевих органів, анального отвору, у верхній частині стегон, на сідницях в наданих матеріалах справи не визначається.
2. Висновком КУ «Бюро судово-медичної експертизи» ХОР №42/950 від 06.02.2025 на підставі судово-медичної експертизи за матеріалами справи за фактом смерті ОСОБА_8 , відповідно до якого:
При вивчені наданих матеріалів справи встановлені такі тілесні ушкодження, які за механізмом виникнення та ступнем тяжкості віднесені до трьох груп:
Ушкодження 1 групи: крововиливи в м'язи шиї, крововиливи в слизову оболонку нижньої губи, синець спинки носу. Ушкодження цієї групи виникнули незадовго до смерті, за декілька хвилин до неї, від дії тупого предмету, від здавлення шиї і закриття отворів роту і носу рукою (руками), відносяться до тяжких за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.
Ушкодження 2 групи: вивих лівого кульшового суглобу, крововиливи і садна на внутрішній поверхні стегон, на лобку, розрив дівочої пліви, рана в області входу до піхви, крововиливи в стінку матки і піхви.
Ушкодження цієї групи виникли незадовго до смерті, від дії тупого предмету (предметів), Вивих лівого кульшового суглобу відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Характер ушкоджень у сукупності вказує на те, що вони спричинені при насильницькому розсуванні ніг з великою силою, скоєнні статевого акту- введення до піхви (з порушенням цілісності чо пліви) предмету, розміри якого переважають природню розтягненість піхви.
Ушкодження 3 групи: крововиливи в потиличну ділянку і в лівий скроневий м'яз, крововилив в білочну оболонку лівого ока, синець на повіках лівого ока, синець в поперековій ділянці. Виникли незадовго до смерті, від дії тупого предмету (предметів), відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Смерть настала від механічної асфіксії у вигляді здавлення шиї і закриття отворів роту і носу. Відомості про стан розвитку трупних явищ під час «Судебно-медицинского исследования» трупу ОСОБА_8 не виключає дату настання смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 . Час смерті за наданими даними встановити не можливо.
3. Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка показала, що з метою приховування вчиненого злочину та введення в оману органів досудового розслідування, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після вчинення вбивства, зателефонував своїй матері ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка під час окупації м. Херсона виїхала до м. Києва, і проживала у свого сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , повідомивши про всі обставини вбивства. Вони разом придумали версію того, що трапилося, яка полягала в тому, що вбивство ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були нібито вчинені російськими окупантами з метою начебто покарання за родинні стосунки ОСОБА_13 з ОСОБА_14 , 1989 р.н., який є військовослужбовцем ЗСУ. Після цих подій ОСОБА_15 був затриманий та утримувався в ІТТ ГУНП в Херсонській області, після чого його перевели до ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». Будучи затриманим, ОСОБА_15 зателефонував їй та повідомив, що його звинувачують у вбивстві ОСОБА_13 та ОСОБА_16 . Перед деокупацією м. ОСОБА_17 вивезли до ТОТ АР Крим.
4. Протоколом огляду від 18.07.2022 публікації в мережі Інтернет на відкритій веб-сторінці Телеграм-каналу «ГУ МВД Херсонской области» з опублікованим відеозаписом, на якому чоловік зізнається у вбивстві жінки, 1982 р.н., та доньки 2005 р.н., в ході побутової сварки, яка виникла на ґрунті ревнощів.
5. Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який показав, що потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була його рідною сестрою. Також повідомив, що між його сестрою та ОСОБА_6 почали виникати конфлікти через його систематичне зловживання алкоголем та не бажання працювати. У зв'язку з цим, на початку 2021 року його сестра стала ініціатором розірвання шлюбу, подавши відповідну заяву до суду.
6. Протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який показав, що після вбивства ОСОБА_13 йому зателефонував ОСОБА_19 та попросив приїхати до нього за місцем мешкання. Коли свідок приїхав на місце, ОСОБА_19 йому повідомив, що цієї ночі до них за місцем мешкання прийшли російські солдати, які зґвалтувати та вбили у приміщенні ванної кімнати будинку його дружину ОСОБА_13 , та падчерку. Поліцію ОСОБА_19 категорично відмовлявся викликати та вмовляв свідка допомогти йому позбавитися від тіл, а саме вивезти їх до річки та утопити, на що свідок йому відмовив. Коли свідок перебував вдома у ОСОБА_15 , останньому зателефонувала мати вбитої ОСОБА_13 та ОСОБА_15 їй повідомив, що з ОСОБА_13 усе добре та вона пішла до лікарні і пізніше перетелефонує. При огляді житлового будинку ОСОБА_20 , свідок не побачив слідів злому, проведення обшуку, порушення речей та слідів катувань. Будь-яких слідів, які б вказували на перебування вночі у будинку військових рф не було. На подвір'ї Французових перебувала велика собака «алабай» та три шпіца, які не були прив'язані. Після чого свідок привіз ОСОБА_6 та його малолітнього сина до місця мешкання його бабусі ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 . Залишивши сина у своєї бабусі ОСОБА_6 поїхав до магазину «Епіцентр» де придбав скоч, будівельні пакети та плівку з метою подальшого пакування та приховування тіл ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_6 у 2023 році телефонував ОСОБА_18 та намагався виправдатись у скоєному кримінальному правопорушенні.
7. Протоколом допиту свідка ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який показав, що під час окупації м. Херсона він був затриманий військовими рф та утримувався у ІТТ в м. Херсона розташованому, по вул. Теплоенергетиків, 3. Влітку до камери де він утримувався наглядачі ІТТ привели затриманого чоловіка та повідомили, що він підозрюється у скоєнні вбивства дружини і доньки. При спілкуванні з вказаним чоловіком, останній повідомив свідку, що дійсно вбив дружину та доньку, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння.
8. Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_22 , під час якого серед пред'явлених для впізнання фото свідок впізнав ОСОБА_6 , як невідомого чоловіка, який був затриманий за вбивство дружини і доньки та який зізнався у скоєнні вказаного злочину.
9. Протоколом допиту свідка ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який показав, що він раніше був знайомий з ОСОБА_24 , який влітку 2022 року приходив до нього додому та повідомив про вбивство дружини і доньки військовими рф та просив свідка привезти його на автомобілі за місцем мешкання. При спілкуванні ОСОБА_15 був у неадекватному стані та в стані алкогольного сп'яніння, на що свідок йому відмовив у допомозі, аргументуючи це тим, що коли ОСОБА_15 вживав алкогольні напої, міг вести себе не адекватно та свідок не бажав з ним спілкуватися в такому стані. ОСОБА_25 також просив ОСОБА_23 вивезти його через населений пункт ОСОБА_26 з тимчасово окупованого м. Херсона та його банківську картку, на що останній також відмовив. У подальшому ОСОБА_15 було затримано правоохоронними органами рф та місце його перебування не біло відоме, на зв'язок він не виходив.
10. Протоколом допиту свідка ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який показав, що від колишньої дружини ОСОБА_28 у нього є двоє спільних доньок - ОСОБА_29 та ОСОБА_16 . Станом на 24.02.2022 ОСОБА_13 з дітьми проживала у батьків у с. Чорнобаївка після чого вимушена була переїхати до м. Херсона, до будинку ОСОБА_20 , через постійні обстріли села. У подальшому ОСОБА_29 повернулася жити до с. Чорнобаївка через те, що не могла знайти спільну мову з ОСОБА_24 . В останнє він спілкувався з ОСОБА_13 за декілька тижнів до її вбивства по мобільному телефону. 16.07.2022 від доньки ОСОБА_29 свідку стало відомо про смерть ОСОБА_13 та ОСОБА_16 . Орієнтовно о 17:00 того ж дня свідок приїхав до будинку ОСОБА_20 , де оглянувши подвір'я і будинок, не виявив слідів пошкоджень або злому. Будинок був зачинений, вдома нікого не було, на подвір'ї були собаки сім'ї ОСОБА_20 . При спілкуванні з сусідами, останні йому повідомили про те, що декілька днів перед вбивством вони бачили ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння, а у ніч вбивства вони не чули шуму або чогось підозрілого, собаки на території подвір'я ОСОБА_20 не гавкали та до їх будинку ніхто зі сторонніх не приїздив.
11. Протоколом допиту свідка ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який показав, що проживає неподалік будинку Французових. Влітку 2022 року він з дружиною вранці приблизно о 04:00 перебували на своєму подвір'ї та пили каву, коли зі сторони вул. Суботи почули жінку, яка говорила на підвищеному «Отойди от меня!» або « ОСОБА_31 меня!». Разом з розмовою жінки гавкали собаки. На той час собаки алабаї проживали у сім'ї ОСОБА_20 та у сусідів. У подальшому чоловік пішов у будинок. Наступного дня вранці приблизно в той же час свідок також чув гавкіт собак. Пізніше йому стало відомо про вбивство жінки та дитини у будинку ОСОБА_20 . Свідок пояснив, що за період окупації у їх районі було дуже тихо та було добре чути, що відбувається неподалік. У ніч вбивства нічого підозрілого не відбувалося, сусідські собаки та собаки Французових не гавкали. Загалом за час окупації військові рф не приїздили до вказаного житлового району, не чіпали нікого з місцевих мешканців. Хто може бути причетним до вбивства свідкові не відомо.
12. Протоколом допиту свідка ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , яка показала, що сім'я ОСОБА_20 проживає на розі вул. Суботи та вул. Героїв Крут неподалік від їх домоволодіння. У період окупації військові рф ніколи не заходили у їх район. Влітку 2022 року, на початку п'ятої години ранку, вона прокинулась з чоловіком та пила каву на своєму подвір'ї, коли почула, що зі сторони вул. Суботи розмовляла жінка, яка говорила «Не трогай меня, отойди!». Жінці ніхто не відповідав. Жінка так сказала декілька разів, говорила на підвищеному тоні. Разом з розмовою жінки гавкали собаки, але як тільки вона припиняла розмовляти собаки затихали, та шуму більше не було. На той час у сім'ї ОСОБА_20 проживали на території домоволодіння два алабаї, пізніше їх здається вивіз батько ОСОБА_20 . Зазвичай ці собаки часто гавкали, коли повз пробігали діти, проїздили мопеди тощо. Більше свідок ніякого шуму в той день не чула. Пізніше від сусідів свідкові стало відомо, що в цей день ОСОБА_20 з дружиною та дитиною були на дитячій площадці біля магазину, пили пиво та сварилися. Наступного дня приблизно о 04:00 вона знову з чоловіком пили каву на подвір'ї, та почула голос жінки яка говорила: «Отойди от меня, не трогай», голос у неї був роздратований, в той час сильно гавкали собаки. Їй ніхто не відповідав. Потім настала тиша, собаки перестали гавкати. Це все відбувалось хвилин двадцять. На допомогу ніхто не кликав. Шуму автомобілів свідок не чула, ніхто не проїздив. Інші собаки з інших домоволодінь не гавкали в цей час, вони завжди гавкають коли хтось знаходиться на вулиці або йде повз домоволодіння. На наступний день свідок бачила, як біля домоволодіння ОСОБА_20 працювали працівники окупаційної поліції. Від когось з сусідів їй стало відомо про вбивство жінки та дитини у будинку ОСОБА_20 . Свідок впевнена, що у ніч вбивства нікого зі сторонніх не було, так як було тихо та не гавкали собаки. Від сусідів, які були понятими на місці скоєння злочину їй стало відомо, що жінку та дитину вбив ОСОБА_20 , після чого помістив труп дружини у бочку та також він убив падчерку. Свідок впевнена, що до вбивства жінки та дитини причетний ОСОБА_20 , так як нікого стороннього на той час на їх районі не було.
13. Протоколом допиту свідка ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , яка показала, що уже давно знайома з сім'єю ОСОБА_20 , які проживають по сусідству. За три дні до вбивства від трансформаторної будки зі сторони річки йшов ОСОБА_34 з дружиною, дівчинкою років п'яти та хлопчиком, їх спільним сином. Дружина при розмові з ОСОБА_15 сказала, що вони ніколи не будуть разом. Коли жінка підійшла ближче, свідок побачила у неї під оком старий синець жовтуватого кольору. У подальшому вони пішли додому. Потім два дні підряд свідок чула сильний дитячий плач з домоволодіння ОСОБА_20 , це плакала дівчинка. На третій день у першій половині дня свідок побачила ОСОБА_15 , коли спускалась додому по АДРЕСА_3 . В цей час ОСОБА_15 йшов від дому у напрямку магазину по вул. Дніпропетровській. Був у знервованому стані, блідий та махав кулаками рук. Свідок у нього запитала що трапилось, але ОСОБА_15 нічого не відповів та пройшов повз неї махаючи руками. Приблизно через 15 хвилин, коли свідок була вдома, до неї прийшли працівники окупаційної поліції та повідомили про вбивство жінки та дитини у будинку ОСОБА_20 . Свідок завжди спостерігала за тим, що відбувається в районі її проживання та впевнена, що у ніч вбивства ніхто з військовослужбовців рф або представників окупаційної влади до будинку ОСОБА_20 не приїздив так як вночі ніяких сторонніх звуків не було чути. Свідок припускає, що до вбивства причетний ОСОБА_19 .
14. Протоколом допиту свідка ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , яка показала, що з ОСОБА_36 вона особисто знайома протягом 9 років, оскільки проживає по сусідству. У ОСОБА_15 була дружина ОСОБА_13 , та спільна дитина - син ОСОБА_37 . У подальшому вони розлучилися. Після початку повномасштабного вторгнення вони переїхали жити до батьків ОСОБА_15 , по сусідству. 14.07.2022 о 16:00-17:00 свідок йшла до магазину, який знаходиться по вул. Дніпропетровська, у напрямку вул. Чорноморська, коли на розі вул. Суботи та Дніпропетровська вона зустріла ОСОБА_13 з коляскою та молодшою донькою. Свідок пройшла повз та не спілкувалась з нею. Приблизно через 15 хвилин свідок поверталась назад і ОСОБА_13 стояла на тому ж місці з ОСОБА_15 , який був у стані алкогольного сп'яніння та між ними зав'язалась сварка. Пізніше свідкові від куми ОСОБА_38 , яка на той проживала по вул. Дніпропетровська, стало відомо, що у той же вечір 14.07.2022 вона бачила ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , які стояли у неї під вікнами будинку та сварилися. ОСОБА_15 під час сварки кричав що уб'є ОСОБА_13 , після чого забрав коляску з дитиною та пішов вниз до річки. ОСОБА_13 продовжувала стояти і чекати їх та плакала. Вночі 14.07.2022 на вулиці було тихо, не було ніяких підозрілих звуків. 15.07.2022 приблизно о 21:00 свідок з чоловіком та дітьми ввечері поверталися додому та на розі вул. Суботи та вул. Дніпропетровська стояв темний автомобіль, з шашкою служби таксі. Чоловік зупинився біля автомобіля та почав з кимось розмовляти, хто був у авто свідок не бачила та пішла з дітьми додому. Через хвилин 30 чоловік повернувся додому та розповів жінці про смерть ОСОБА_13 та її доньки, тіла яких перебувають у будинку ОСОБА_20 . Зі слів чоловіка, ОСОБА_15 особисто провів його у будинок та показав трупи. ОСОБА_15 розповів, що у ніч з 14.07.2022 на 15.07.2022 до них у будинок залізли чотири російських солдати, які ґвалтували ОСОБА_13 за те, що її брат АТОвець. У подальшому військові вбили ОСОБА_13 та її доньку. Свідок особисто у цю ніч нічого не чула, було тихо. На подвір'ї сім'ї ОСОБА_20 жила велика собака алабай та у них було багато собак породи Шпіц, близько 6 штук, вони завжди гавкали, але в цю ніч свідок їх не чула. 16.07.2022 на ранок до будинку ОСОБА_20 приїхала слідчо-оперативна група окупаційної влади. В цей час додому до свідка прийшов ОСОБА_19 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та пив чай на подвір'ї з чоловіком свідка. ОСОБА_15 просив чоловіка допомогти заховатися від поліції, бо російські військові уб'ють його і сина, якщо він звернеться до правоохоронних органів. Свідок вийшла з будинку на подвір'я до чоловіків та побачила, що їх ніде немає і зрозуміла, що кудись пішли через заднє подвір'я, щоб їх ніхто не бачив. Після того, як чоловіки пішли додому до свідка прийшли працівники окупаційної поліції, які повідомили, що розшукують ОСОБА_15 за підозрою у скоєні вбивства дружини та падчерки. Свідок їм повідомила, що ОСОБА_15 був у них та нещодавно пішов у невідомому напрямку. Пізніше свідкові стало відомо, що ОСОБА_15 був затриманий окупаційною поліцією та в мережі інтернет вона побачила відеозапис на якому ОСОБА_15 зізнається у скоєні ним вбивства ОСОБА_13 через ревнощі та вбивства падчерки, у зв'язку з тим, що остання стала свідком вбивства ОСОБА_13 та погрожувала про це розповісти родичам.
15. Протоколом допиту свідка ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , який показав, що 15.07.2022 близько 21:00 ОСОБА_6 , покликав останнього до будинку та розповів про вбивство дружини та падчерки, яке скоїли російські військові. ОСОБА_40 бачив тіло жінки в бочці в будинку. При цьому ОСОБА_6 йому розповів, що його зв'язали, посадили у ванній, де і катували ОСОБА_13 , били дубинкою та ґвалтували. Потім в одній із кімнат, невідомий військовий наступив на горло ногою дитині та задушив її. ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_41 допомогти йому позбавитись тіл вбитих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на що ОСОБА_40 йому відмовив. 16.07.2022 вранці, під час проведення ОМП поліцією рф, ОСОБА_6 прийшов до будинку Внукових та попрохав ОСОБА_42 провезти його через інший вихід, тому що працівники окупаційної поліції затримають його та повішають на нього вбивство.
16. Протоколом допиту свідка ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , яка показала, що 14.07.2022 близько 16:00 разом зі свою донькою перебувала на вулиці біля свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , в цей час ОСОБА_6 йшов по вулиці разом з дитиною в колясці та дружиною ОСОБА_7 . Вони сварились між собою, ОСОБА_6 сказав: «я тебя убью!». Після чого направився разом з дитиною у бік річки.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно п. п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Згідно ч. 4 ст. 152 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
У зв'язку з тим, що під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, відповідно до інформації УКР ГУНП в Херсонській області встановлено, що він виїхав та перебуває за межами України на території Республіки Польща, не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, 14.04.2025 досудове розслідування кримінального провадження було зупинено в порядку п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, а підозрюваного ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 281 КПК України оголошено у міжнародний розшук.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за п. п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_6 , хоча і в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою, проте такою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності. Вказаний факт свідчить, що він може в подальшому скоїти нове кримінальне правопорушення, у тому числі правопорушення з метою приховування слідів злочинів у вказаному кримінальному провадженні. Даний факт свідчить про наявність соціальної небезпеки підозрюваного для оточуючих.
Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, в разі визнання винуватим у вчиненні яких підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти років до довічного позбавлення волі. ОСОБА_6 є громадянином України, народився ІНФОРМАЦІЯ_20 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою, проте такою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 15.07.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022230000002290.
Після затримання ОСОБА_6 , не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 30.04.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1