Справа №127/12788/25
Провадження №1-кс/127/5439/25
24 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пазар, Республіки Туреччина, турка, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в рамках кримінального провадження №12025020010000629 від 16.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020010000629 від 16.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним про те, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025, який затверджено Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб, близько 23 години 15.04.2025, проходив повз гаражні приміщення, що розташовані поруч із будинком АДРЕСА_2 .
В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном шляхом проникнення до одного із гаражних приміщень.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , підбурюваний жагою до легкої наживи та незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, із корисливих спонукань, діючи таємно, повторно, шляхом віджиму шиферного покриття даху незаконно проник до гаражного приміщення із зеленими ворітьми, розташованого поруч із будинком АДРЕСА_2 , а саме - до третього за порядком гаража в ряду інших приміщень у напрямку руху до вулиці Марії Литвиненко-Вольгемут, що перебуває у користуванні ОСОБА_7 . Перебуваючи всередині вищевказаного приміщення, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, почав пошук цінних речей. Так, він помітив та викрав належні ОСОБА_7 чотири колеса в зборі з легко сплавними дисками R15 марки HYUNDAI та шинами марки «Sava Eckimo M+S Rotation» 195/65, R15, 9IT з висотою протектора 4мм, які згідно висновка експерта мають вартість 10340,96 грн.
Заволодівши вищевказаними речами, ОСОБА_6 , залишив місце скоєння злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальної школи на суму 10340,96.
22.04.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.04.2025; протоколом огляду місця події від 16.04.2025; протоколом огляду місця події від 16.04.2025; протоколом огляду місця події від 16.04.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; висновком експерта № 896/25-21 від 21.04.2025; висновком експерта № СЕ -19/105-25/8808-ТР; повідомленням про підозру ОСОБА_6 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин;
- незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_6 не одружений, у нього відсутнє постійне місце роботи та джерела доходів, отже відсутні соціально стримуючі фактори тому існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може продовжити свою протиправну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, існують ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 розуміючи те, що він вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, з метою ухилення від відповідальності за вчинене може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а також маючи анкетні дані свідків у кримінальному провадженні незаконно впливати на них з метою зміни їх показів.
На переконання сторони обвинувачення, застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
-особисте зобов'язання, є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
-особиста порука, не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_6 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
-домашній арешт, є недостатньо суворим запобіжним заходом, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Зважаючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому на переконання органу досудового розслідування, застосування застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у разі внесення такої застави.
За таких обставин та беручи до уваги, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, тому з урахуванням викладеного слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та вказав, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ризик переховування від слідства необґрунтований, враховуючи, що підозрюваний проживає з бабусею та здійснює за нею нагляд. На запитання суду повідомила, що підозрюваний офіційно не оформлений по догляду за своєю бабусею.
Підозрюваний ОСОБА_6 просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В силу ст. 178 КПК України вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 інкримінується скоєння тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, раніше неодноразово судимий, не одружений, дітей на утримані немає, не працює та не має стабільного та регулярного доходу. На запитання суду повідомив, що проживає за рахунок бабусиної пенсії.
Оцінивши в сукупності вищевказані характеризуючі особу підозрюваного обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язків та достатні стримуючі фактори.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_6 , враховуючи тяжкість покарання,може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, та незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків з метою зміни їх показів, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, про застосування якого просила сторона захисту, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. З огляду на викладене, вбачається необхідність у застосовані щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку слідчого судді більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .
Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 червня 2025 року включно.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 22 червня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_6 розмір застави в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.
Якщо ОСОБА_6 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_6 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Затримати підозрюваного ОСОБА_6 в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали.
Організацію затримання ОСОБА_6 та складання протоколу затримання покласти на слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: