Справа №567/231/25
Провадження №2/567/204/25
21 квітня 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Остроголова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позов обґрунтовано тим, що з 12.07.2019 року позивачка перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстрований виконавчим комітетом Ожениської сільської ради Острозького району Рівненської області (актовий запис № 5). Шлюбне життя з відповідачем не склалося, тому вона вимушена була звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Від спільного подружнього життя у них народилася донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження якої позивачка записана матір'ю, а відповідач - батьком. У встановленому законом порядку відповідач своє батьківство не оспорював та на даний час не оспорює.
Зазначає, що протягом останнього часу їхні відносини погіршилися, що стало причиною того, що з травня 2024 року вони почали проживати окремо, зокрема, відповідач за адресою їхнього зареєстрованого місця проживання в АДРЕСА_1 , а вона разом з малолітніми дітьми в АДРЕСА_2 .
Вказує, що малолітня донька ОСОБА_1 знаходиться на її повному матеріальному утриманні, однак самостійно, вона не має можливості надати для неї належне утримання, достатнє для її віку, оскільки весь її дохід складається із пенсії по інвалідності, призначеної як особі з інвалідністю третьої групи встановленої на строк з 18.03.2024р. по 01.04.2026р., з приводу загального захворювання (онко) з ураженням ЦНС, розмір якої на місяць складає 2980 грн., будь-яких видів державних соціальних виплат та допомог вона не отримує, на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Острозької міської ради Рівненської області не перебуває. Власного нерухомого та рухомого майна позивачка не має, грошові заощадження у неї відсутні.
Зазначає, що також на її утриманні знаходиться малолітня донька від попереднього шлюбу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживає разом з нею, з батька якої ОСОБА_4 на її користь на утримання дитини щомісячно стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на підставі рішення Острозького районного суду Рівненської області від 23.05.2022 року, у справі № 567/1657/21.
Вказує, що вона самостійно не має можливості надати для дитини належне матеріальне утримання, достатнє для її віку, оскільки вона ніде не працює. Інші джерела та грошові заощадження у неї відсутні, власного нерухомого, рухомого майна немає, вкладів на банківських рахунках вона не має. Стан здоров'я у неї незадовільний, так як вона є особою з інвалідністю третьої групи з приводу загального захворювання з ураженням ЦНС, та у малолітньої доньки - добрий.
Позивачка зазначає, що починаючи з травня 2024 року вона та відповідач проживають окремо, та за період окремого проживання відповідач матеріальну участь в утриманні їхньої спільної малолітньої доньки бере не регулярно, за власним бажанням, тільки після тривалих та неодноразових прохань, хоча має стабільний, регулярний дохід та всі можливості брати достатню, належну та регулярну участь в матеріальному утриманні малолітньої доньки ОСОБА_1 , оскільки за віком та станом здоров'я є працездатною людиною, так як проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , де отримує грошове забезпечення.
Вказує, що домовленість між ними щодо утримання їхньої спільної малолітньої доньки відсутня, та відповідач свій обов'язок утримувати дитину до досягнення повноліття належним чином не виконує. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, в добровільному порядку кошти на утримання доньки не надає, хоча зобов'язаний це робити, що й спонукало її звернутися до суду з відповідним позовом.
Просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 10.02.2025 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, визначено учасникам справи строки для подання відповідних заяв по суті спору, роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та право подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно вищевказаної ухвали суду від 10.02.2025 року витребувано з військової частини НОМЕР_1 відомості про посаду та розмір грошового забезпечення відповідача ОСОБА_1 за останні 12 місяців.
В поданій до суду заяві позивачка ОСОБА_1 розгляд справи просить здійснювати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України. Правом подати до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не скористався. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки від 07.02.2025 року зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 та саме за вказаною адресою відповідачу направлялися судові повістки та інші процесуальні документи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши справу відповідно до ст.ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та надані сторонами докази, з'ясувавши всі обставини справи у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.4 ЦПК України та ст.184 СК України право звернення до суду про стягнення аліментів має той із батьків, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Позивачка, звертаючись до суду, на власний розсуд обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинна переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених нею вимог.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 12.07.2019 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Ожениської сільської ради Острозького району Рівненської області (актовий запис № 5), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.07.2019 року (а.с.13).
Під час спільного подружнього життя у позивачки та відповідача народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 03.12.2019 року (актовий запис № 294) (а.с.14).
З витягу з реєстру територіальної громади №2023/001698603 від 24.02.2023 року, витягу з реєстру територіальної громади №2023/001700849 від 24.02.2023 року, витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1253 від 25.09.2024 року, акту обстеження матеріально-побутових умов проживання № 523/07.14-07 від 25.09.2024 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_1 та їх спільна малолітня донька ОСОБА_1 зареєстровані разом в АДРЕСА_1 , водночас з доводів позивачки судом встановлено, що вона разом з малолітньою донькою ОСОБА_1 проживають окремо від відповідача в АДРЕСА_2 , що відповідачем не заперечується та не спростовано (а.с.12, 15, 21, 22).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 902333 від 26.03.2024 р., пенсійного посвідченням № НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 від 29.05.2024 р., довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №289 від 23.05.2024 року, довідок про неотримання допомог управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області № 1014 від 23.05.2024 р., № 1940 від 25.09.2024р., дохід позивачки ОСОБА_1 складається із пенсії по інвалідності, призначеної їй як особі з інвалідністю третьої групи, встановленої на строк з 18.03.2024р. по 01.04.2026 р., з приводу загального захворювання по онко з ураженням ЦНС, розмір якої на місяць складає 2 980 грн., будь-яких видів державних соціальних виплат та допомог позивачка не отримує, на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Острозької міської ради Рівненської області не перебуває. Позивачці протипоказана важка фізична праця, теплове та іонізуюче випромінювання, значне психоемоційне навантаження, в несприятливих мікрокліматичних умовах. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності - «Д» спостереження та лікування у невропатолога, нейрохірурга, психіатра, курси відновної терапії 2-3 рази на рік (а.с.16 - 20).
Позивачка має на утриманні ще одну доньку від попереднього шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 27.10.2014 року, витягом з реєстру територіальної громади № 2023/001700734 від 24.02.2023 року та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання № 523/07.14-07 від 25.09.2024р. (а.с.22-24).
Згідно рішення Острозького районного суду Рівненської області від 23.05.2022 року у цивільній справі № 567/1657/21 змінено розмір аліментів, визначений судовим наказом Острозького районного суду Рівненської області від 12 лютого 2019 року у цивільній справі № 567/187/19 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.12.2021р. та до досягнення дитиною повноліття (а.с.25-27).
Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_7 ОСОБА_1 є військовозобов'язаним (а.с.29-30).
Разом з тим, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 141 від 14.07.2023 року солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 вважається незаконно відсутнім на службі від 12.07.2023 року, якому припинено виплату грошового забезпечення з дня самовільного залишення військової частини з 12.07.2023 року.
З матеріалів справи та доводів позивачки судом встановлено, що малолітня донька ОСОБА_1 проживає разом з нею в АДРЕСА_2 , окремо від відповідача, та перебуває на її утриманні, відповідач участь в утриманні доньки бере не регулярно, за власним бажанням, та наведені обставини відповідачем не заперечуються та не спростовані.
Отже, з доводів позивачки та досліджених судом доказів встановлено, що позивачка та відповідач разом не проживають, їхня спільна дитина ОСОБА_1 проживає з позивачкою та між батьками дитини не було досягнуто домовленості щодо порядку, способу, форми та розміру участі відповідача в утриманні доньки.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини (надалі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.180 СК України обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках.
У відповідності до ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до Закону України №2475-VIII від 03.07.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» внесені зміни до ст.182 СК України, та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини та розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років становить - 2 563 грн. Отже, 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить 1 281,50 грн. на місяць.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , будучи батьком малолітньої дитини ОСОБА_1 , належним чином регулярної участі в її утриманні не приймає, доводів які б спростовували зазначені обставини суду не навів та відповідні докази відсутні і в матеріалах справи, що свідчить про неналежну участь відповідача у її матеріальному забезпеченні. При цьому суд виходить з того, що відповідач не надав доказів, які б спростовували доводи позивачки, якими вона обґрунтовує заявлені позовні вимоги, та які б водночас підтверджували, що він належним чином приймає участь в утриманні своєї доньки, а відтак існують фактичні та правові підстави для стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання дитини.
При вирішенні спору суд приймає до уваги, що відповідач не заперечує доводів, наведених позивачкою та не надав доказів на спростування позовних вимог у заявленому позивачкою розмірі.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5, 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і встановлюється законом про бюджет кожного року.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, встановленого прожиткового мінімуму, та враховуючи зростаючі потреби дитини, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.02.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов'язку батька забезпечити умови життя та розвитку його малолітньої доньки, а також визначеному законодавцем способу, який обрала позивачка.
В той же час, при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання доньки, суд виходить з того, що відповідач за віком та станом здоров'я є працездатним, хронічних захворювань та інвалідності немає,та доказів, які б спростовували вищевказані обставини суду не надав, позаяк позивачка має встановлену інвалідність третьої групи з приводу загального захворювання по онко з ураженням ЦНС та має на утриманні ще одну доньку від попереднього шлюбу, а тому суд приходить до переконання про те, що відповідач може сплачувати аліменти у вищевказаному розмірі.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження перебування на утриманні відповідача інших осіб та відповідач таких доказів суду не надав.
Позов про стягнення аліментів був поданий 04.02.2025р., а відтак за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, відтак відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 57, 60, 88, 212 ЦПК України, -
ухвалив:
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04.02.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь держави 1 211,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 квітня 2025 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.