Справа № 196/1235/24
№ провадження 1-кс/196/40/2025
29 квітня 2025 року с-ще Царичанка
Слідчий суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , ст.слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області клопотання ст.слідчої СВ ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Царичанського відділу Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №42024042150000043 від 17.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, про арешт майна, -
? ? ? ? До Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ст.слідчої про арешт майна та в обґрунтування зазначено, що у провадженні СВ ВП № 4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42024042150000043, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.12.2022 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду директора КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР, перебуваючи у службовому кабінеті адміністративної будівлі КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР за адресою: вул. Царичанська, 134 А с. Царичанка, Дніпровського району Дніпропетровської області, у період часу з 08 години до 17 години, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, неналежним чином виконуючи обов'язки через несумлінне ставлення до них, будучи службовою особою, розпорядником бюджетних коштів, будучи зобов'язаною згідно з ст. ст. 7, 26 Бюджетного кодексу України ефективно використовувати кошти підприємства та організовувати внутрішній контроль для забезпечення дотримання законності та ефективності використання коштів, розуміючи, що несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства, маючи реальну можливість виконати свої обов'язки належним чином, безвідповідально поставившись до обов'язків, передбачених пунктами 7.6.4., 7.6.5., 7.6.14. Статуту КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР, підпунктами 1, 2, 10 пункту 6 Контракту з директором КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР, пунктами 2.1., 2.2., 2.5., 2.16., 2.26., 2.28. посадової інструкції директора КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР, проігнорувавши положення абз. 4 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», без урахування встановленого середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, безпідставно уклала та підписала, скріпивши печаткою від імені КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР, договір №370 від 29.12.2022 про закупівлю послуги з постачання теплової енергії (Код ДК 021:2015:09320000-8 Пара, гаряча вода та пов'язана продукція) з ТОВ «Імпульс Тепло», в особі директора ОСОБА_7 , в якому явно завищений тариф (ціна) за 1 Гкал теплової енергії. На виконання умов Договору № 370 від 29.12.2022 за період з січня 2023 року до грудня 2023 року КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР перераховано грошові кошти ТОВ «Імпульс Тепло» на загальну суму 2 533 215,45 грн. за теплову енергію в обсязі 569,2619 Гкал на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з постачання теплової енергії.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання службових обов'язків директором КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР ОСОБА_5 , через несумлінне ставлення до них, що виразилось у безвідповідальному розпорядженні коштами КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР, підприємством за завищеним тарифом здійснене необґрунтоване перерахування у 2023 році на рахунок ТОВ «Імпульс Тепло» грошових коштів у сумі 875 184,24 грн (вісімсот сімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят чотири гривні 24 копійки), що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді заподіяння матеріальної шкоди на вказану суму Царичанській селищній раді Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ: 04339706), що більше ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Потреба накладення арешту на вищевказане майно викликана необхідністю унеможливлення відчуження майна підозрюваною та у зв'язку з тим, що кримінальним правопорушенням спричинено тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді заподіяння Царичанській селищній раді Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ: 04339706) матеріальної шкоди у сумі 875 184,24 грн. (вісімсот сімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят чотири гривні 24 копійки), що більше ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також те, що зазначена сума збитку на стадії досудового розслідування не відшкодована.
Тому, з метою збереження нерухомого майна для забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, запобіганню можливості його відчуження, просить клопотання задовольнити та накласти арешт на нерухоме майно, належне підозрюваній ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку площею 2 га., кадастровий номер:1225683600:02:003:0073.
В судовому засіданні слідча клопотання підтримала та прохала його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважав клопотання слідчої про арешт майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про арешт майна підозрюваної, посилаючись на наступні обставини. У клопотанні слідчого зазначено про те, що необхідність накладення арешту на нерухоме майно (земельну ділянку), яка на праві власності належить підозрюваній ОСОБА_5 , викликана необхідністю забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України). Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу. Проте, вважає, що матеріали клопотання не містять матеріалів, що підтверджують твердження сторони обвинувачення про наявність «розумної підозри» в тому, що ОСОБА_5 причетна до вчинення «правопорушення». В клопотанні слідчого не зазначено, якими матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Разом із тим, за належного аналізу наведених у клопотанні слідчого матеріалів, можна констатувати, що вони жодним чином не підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, в клопотанні обґрунтування існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України взагалі відсутнє. Не містять відомостей на користь існування таких ризиків і матеріали, додані до клопотання. Відтак, сторона захисту позбавлена надати змістовні заперечення проти доводів сторони обвинувачення - з огляду на абсолютну відсутність таких доводів. В цьому контексті можливо лише звернути увагу на те, що повідомлення про підозру, у якому було зазначено розмір майнової шкоди, було вручено ОСОБА_5 ще 24.03.2025 року. та більш ніж за місяць вона жодних дій, спрямованих на приховування, відчуження майна вона не чинила, що свідчить про відсутність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Оскільки матеріали клопотання свідчать про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність передбачених законом ризиків, це є передбаченою ч. 1 ст. 173 КПК України підставою для відмови у задоволенні клопотання. Таким чином, просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, належного підозрюваній ОСОБА_5 .
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
24.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Підставою для застосування арешту майна з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України підтверджується доданими до клопотання доказами, зокрема: вилученими господарськими та посадовими документами; довідкою спеціаліста; висновком судової економічної експертизи.
23.04.2025 прокурором в порядку п.12 ч.2 ст.36, ст.128 КПК України пред'явлено цивільний позов в інтересах держави в особі Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області до підозрюваної ОСОБА_5 про відшкодування збитків завданих злочином у розмірі 875184,24 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, підозрювана ОСОБА_5 має у власності земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 1225683600:02:003:0073.
Згідно витягу №НВ-9960009862025 від 23.04.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1225683600:02:003:0073 становить 44 710, 21 грн.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку накладання арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 170 КПК України).
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Суд вважає, що в судовому засіданні доведено наявність підстав для арешту майна, що необхідно для забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у зв'язку з чим клопотання слідчої підлягає задоволенню.
При цьому суд зауважує, що на даному етапі розслідування необхідно запобігти ризику відчуження майна підозрюваної, оскільки невжиття таких заходів може значно ускладнити або зробить неможливим у подальшому виконання рішення суду в частині цивільного позову у разі його задоволення та належне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Поміж тим, слід зауважити, що арешт накладається без заборони користування нерухомим майном, що в свою чергу виключає негативні наслідки від його застосування як для самої підозрюваної, так і для інших осіб.
Застосовані обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності або повним позбавленням таких прав, а є тимчасовим заходом.
З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 131-132, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
? ? ? ? Клопотання ст.слідчої СВ ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 2га кадастровий номер 1225683600:02:003:0073, яка належить на праві власності ОСОБА_5 із забороною відчуження цього майна.
Копію ухвали направити ВП?№4?Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області для організації її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
? ? ? ? ? ? ? Слідчий суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ОСОБА_1 ?