Справа № 206/4246/24
Провадження № 1-кп/206/66/25
30.04.2025
Самарський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041030001957 від 02.06.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровська, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого малолітню доньку ОСОБА_6 , 2013 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не одноразово судимого, останній раз 28.12.2016 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого 13.10.2021 по відбуттю строку покарання, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,-
В провадженні Самарського районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041030001957 від 02.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, який обґрунтовано тим, що 01.06.2024, близько 20:50 годині, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним вантажним фургоном «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , рухався в Самарському районі міста Дніпра по вулиці 20-Річчя Перемоги з боку вулиці А. Барто в напрямку вул. О. Данченко.
Під час руху водій ОСОБА_4 грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.38.1 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1, розташованого в районі будинку № 51 по вул. 20-Річчя Перемоги, діючи необережно, маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала по вищевказаному пішохідному переходу проїзну частину дороги справа наліво за напрямком його руху, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду, заходів до зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу для надання дороги пішоходу ОСОБА_7 не вжив, дорогу пішоходу ОСОБА_7 не дав, та продовживши рух скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
Внаслідок наїзду транспортного засобу «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у виді сумісної травми тіла: синця на нижній повіці правого ока з переходом на проекцію правої виличної дуги; ділянки осаднення на правій щоці; закритого перелому шийки правої плечової кістки з відносно задовільним станом уламків; закритого перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_4 керуючи вантажним фургоном «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , грубо порушив вимоги п. 18. 1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких "Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека",- невиконання якого перебуває у причинному зв'язку з наслідками, що стали.
Крім того своїми діями водій ОСОБА_4 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3.6), 2.9. а) Правил дорожнього руху України відповідно до яких:
п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими» п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.9. а) Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.
Після цього водій ОСОБА_8 грубо порушуючи вимоги п. 2.10. п.п. а), б), в), г), д), е), є) Правил дорожнього руху України, на місці дорожньо- транспортної пригоди не залишився; знаку аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил не встановив; перемістив вищевказаний транспортний засіб, що мав причетність до пригоди; не вжив можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілій ОСОБА_7 ; за наявної можливості не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції; не записав прізвища та адреси очевидців; залишив місце дорожньо-транспортної пригоди не дочекавшись прибуття поліцейських; не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та не організував об'їзд місця пригоди; до проведення медичного огляду продовжив вживати без призначення медичного працівника алкоголь.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав частково та показав, що 01.06.2024 року приблизно о 20.50 годині він дійсно керував автомобілем «RENAULT MASTER», вантажним фургоном з реєстраційним номером НОМЕР_1 у тверезому стані, рухався в Самарському районі міста Дніпра по вулиці 20-Річчя Перемоги з боку вулиці А. Барто в напрямку вул. О. Данченко. Він не вживав алкогольних напоїв, з ним була пасажирка ОСОБА_9 , яка дійсно була в стані алкогольного сп'яніння, а він має вади з річчю, коли хвилюється, тому при розмові з іншими їм здається, що він не тверезий. Потерпіла перетинала проїжджу частину дороги у невстановленому місці, перед пішохідним переходом, вийшовши неочікувано для ОСОБА_4 перед автобусом, що зупинився на зупинці громадського транспорту прямо під колеса машини, тому він не загальмував вчасно та здійснив наїзд на пішохода. Після чого, він одразу зупинився та підійшов до потерпілої, щоб дізнатись про її стан. Вона повідомила, що з нею усе добре і він може їхати далі. Він сів за кермо та поїхав, оскільки потерпіла не мала до нього претензій. Ввечері до нього приїхали працівники поліції і взяли ключі та технічний паспорт від автомобіля, але в лікарню для проведення експертизи не повезли. Вже на наступний день він вживав спиртні напої в кафе, звідки його забрала поліція та повезли до лікарні для проведення експертизи на стан сп'яніння, яку йому проводили три рази. Він намагався відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду потерпілій, але знаходячись під вартою, не мав на це можливості. Щиро кається. Просив призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки він буде мати можливість працювати та відшкодувати потерпілій заподіяну шкоду.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина повністю доведена наступними та безпосередньо дослідженими суддом доказами, а саме :
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 надала пояснення щодо подій 01.06.2024 року зазначивши, що 01.06.2024, до 21:00 год., більш точного часу не пам'ятає, вона повертаючись додому з лісу переходила пішохідний перехід на вул. 20-річчя Перемоги. Наблизившись до пішохідного переходу вона зачекала, поки машини на дорозі зупиняться, щоб надати їй дорогу. Акцентувала увагу суду, що ніколи не переходила пішохідний перехід, не впевнившись, що машини зупиняться, щоб надати їй дорогу. В місці, де вона переходила дорогу була наявна дорожня розмітка пішохідного переходу, яку було добре видно та були наявні відповідні дорожні знаки пішохідного переходу. Машина, яка її збила, їхала у тому ж напрямку, що й машини, які зупинилися, щоб надати їй дорогу. Будь-яких перешкод, які заважали б водію, побачити її на пішохідному переході в нього не було. Ліхтарі не включали, все було добре видно. Вона повідомила, що з лівої сторони від неї зупинилася одна машина, за нею зупинилася друга машина, а потім вона пішла. Коли вже пройшла половину шляху боковим зором вона побачила, що їде ще машина та ця машина не зупиняється, тому вирішила йти назад, але не встигла, їй не вдалося навіть зрушити з місця і вона відчула дуже сильний удар, після чого втратила свідомість. Отямившись лежачі на асфальті вона відчула дуже сильний біль у руці, разом із тим зрозуміла, що жива. Очі не розплющувала. Чула голоси людей, які зійшлися на місце події та намагалися з'ясувати її стан, викликали швидку, поліцію. ОСОБА_10 особа двічі намагалася підняти її за ліву руку, однак люди цьому завадили. Від цієї особи вона почула голос: розв'язний та нечіткий, який сказав: «Хай вона встає», «Так вона ж жива, хай вона встає», пізніше вже зрозуміла, що це був водій, який її збив. Також вона чула, як люди на місце ДТП казали, що водій який її збив сильно п'яний, звати його ОСОБА_11 , що він живе на вул. О. Данченка, раніше сидів та не благополучний. Люди почали обурюватися, що водій п'яний збив її та поїхав з місця ДТП. Поліцію та швидку медичну допомогу викликали люди, що були на місце пригоди та їй допомагали. Машина, що збила її була темного кольору, темно-зеленого чи темно-синього кольору по типу «Рено Мастер», як вантажівка, точно не легкова. Також вона у категоричній формі заперечила надходження до неї з боку обвинуваченого на місці ДТП будь-яких пропозицій на відшкодування шкоди, допомогу він їх не пропонував, з місця події їхати вона йому не дозволяла. Майнову та моральну шкоду потерпілій ОСОБА_4 їй не відшкодовував. Додатково уточнила, що від людей на місці ДТП чула, що водій, який її збив був п'яний, люди чули він нього запах алкоголю, вона можливості почути не мала внаслідок отриманих травм. Просила суд призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавленням волі, не бажає від нього ніякого відшкодування.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що ДТП було 01.06.2024, близько о 09:00, він їхав на автомобілі за кермом в Придніпровську. В районі зупинки «Сосновий бір» побачив пішохідний перехід, який було чітко видно. Там була зебра і знак. Побачив жінку, яка наближалася до пішохідного переходу. Коли він наблизився до пішохідного переходу то зупинився, щоб надати жінці дорогу після чого вона почала переходити дорогу. Коли вона зробила вже пару кроків за його машину, жінка зупинилася, таке як хотіла вертатися назад. В цей час ОСОБА_13 побачив, як його зліва об'їжджає машина, бусік Рено, темного кольору та збиває жінку прямо на пішохідному переході. Дорожню розмітку пішохідного переходу у виді зебру було видно чітко, також пішохідний перехід був позначений відповідними дорожніми знаками. Будь-яких перешкод у водія, який збив жінку побачити її та його машину, яка зупинилася перед пішохідним переходом, щоб надати потерпілій дорогу у водія не було. На вулиці було видно. Водій їхав зі швидкістю близько 50 км/ч. Додатково зазначив, що з машини першою вийшла дружина, він вийшов пізніше, коли знайшов телефон. Коли вийшов, побачив, що біля потерпілої були люди. Сам він туди близько не підходив, оскільки зосередився на з'ясуванні того, чи викликали ШМД та поліцію. Зрозумівши, що ШМД викликали, а поліцію ні, він зателефонував до поліції. Одразу близько до обвинуваченого не підходив, бачив як обвинувачений та його супутниця тягнуть потерпілу за руку. Підійшов до обвинуваченого вже коли той сідав у машину, повідомив, що викликав поліцію та попросив не рушити з місця та дочекатися поліції, намагався обвинуваченому завадити ставши біля машини, але обвинувачений його не послухав. Він тільки встиг відскочити від машини, коли обвинувачений рушив з місця та поїхав. Чи казав щось обвинувачений потерпілій, коли був поруч із нею, не чув. На вид обвинувачений перебував у стані сильного сп'яніння. Запаху алкоголю від обвинуваченого він не чув, оскільки перебував на відстані від нього, однак не зважаючи на це стверджує, що обвинувачений був п'яним, оскільки у нього була нестійка хода, у нього були рухи п'яної людини. Стверджує, що це був саме стан сп'яніння, а не хвилювання в наслідок ДТП. Помітили стан сп'яніння водія всі люди кругом. Також повідомив, що йому на стадії досудового розслідування телефонували та вмовляли казати, що п'яною була тільки супутниця водія, який збив потерпілу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду надала покази, що десь три місяці до допиту, близько о 21:00 год., більш точний час вона не пам'ятає вона з чоловіком їхала по вул. 20-річчя Перемоги на машині. Було досить видно, ще навіть не увімкнути електроосвітлення. Вже майже доїхали додому. Під'їжджаючи до пішохідного переходу, розташованого недалеко від райвиконкому вона разом з чоловіком побачили як потерпіла наближалася до пішохідного переходу, побачили її ще від повороту. Потерпіла зупинилася біля переходу. Чоловік ОСОБА_14 також зупинився перед пішохідним переходом. Далі потерпіла почала переходити дорогу. Аж раптом десь взялася машина, яка їдучий з машиною ОСОБА_13 в одному напрямку, об'їхавши їх машину та фактично виїхавши на зустрічну смугу та збила потерпілу. Вона дуже злякалася, першою вискочила з машини. Коли підійшла, чоловік і жінка, які збили потерпілу вже були біля неї. Вони почали підводити потерпілу, тягнувши її за руки. Вона почала кричати їм, щоб не чіпали потерпілу, оскільки не знала чи можна її чіпати. Зійшлися люди. Так, вона чула разючий запах алкоголю від обвинуваченого, а жінка яка була разом із ним сказала, що вони обоє п'яні, цей запах дуже добре почула, був дуже сильний запах. Потерпіла була при тямі, але в неї носом йшла кров. Підійшов хлопець, який викликав швидку. ЇЇ чоловік викликав поліцію. Поки її чоловік спілкувався з поліцією в телефонному режимі, обвинувачений почув, як всі кажуть що він та його супутниця п'яні, швиденько сів у машину і почав від'їжджати. Від якогось чоловіка на місці вона почула, що він знає водія, який живе на вул. О. Данченка. Пізніше приїхала швидка, надала допомогу потерпілій, почало темніти, приїхали працівники поліції. Додатково зазначила, що в місці, де потерпіла переходила дорогу була наявна дорожня розмітка пішохідного переходу, яку було добре видно та були наявні відповідні дорожні знаки пішохідного переходу. Потерпіла почала переходити дорогу по пішохідному переходу вже після того, як зупинилася машина перед пішохідним переходом, щоб надати їй дорогу. Потерпіла у цьому переконалася, а вже потім пішла. Водій, що скоїв наїзд на потерпілу, їхав з машиною ОСОБА_13 в одному напрямку. З якою він їхав швидкістю вона сказати не може, стверджує, що водій гальмувати почав тільки після того, як збив потерпілу. Перешкод, щоб побачити потерпілу у водія не було, було достатньо видно, що автомобіль ОСОБА_13 зупинилися на переході, водію було треба на зустрічну виїжджати, щоб його об'їхати, він об'їхав їх перед пішохідним переходом і наїхав на потерпілу прямо на пішохідному переході. Після ДТП водій і його пасажирка лише намагалися підняти потерпілу, а не надати їй медичну допомогу, та з місця ДТП втік ще коли її чоловік викликав поліцію. Медичну допомогу обвинувачений також не викликав, свідки викликали. Чоловік її намагався завадити обвинуваченому залишити місце ДТП, той йому щось пробурчав. Вона застерегла чоловіка, що був обережний та не ліз під колеса, оскільки водій п'яний, а її чоловік встиг відскочити, а водій рушивши з місця і швидко поїхав. На місці ДТП водій, що його скоїв, перебував 5-7 хвилин, щоб пропонував якусь, у тому числі й майнову допомогу потерпілій вона не чула. Під час досудового розслідування її чоловіку телефонували та вмовляли, щоб він не казав, що водій, який збив потерпілу був п'яний. Вмовляли, давили на жалість. Стверджує, що обвинувачений був у стані сп'яніння, на що вказували наступні ознаки: сильний запах алкоголю від нього, хитка хода, неадекватна поведінка, так як після того як збив потерпілу тягнув її за руки, мав обличчя і очі п'яної людини, на обурення людей про те, що перебував у стані сп'яніння втік з місця ДТП. Під час досудового розслідування свідок надавала такі самі покази, за її участі проводився слідчий експеримент під час якого вона відтворила обставини ДТП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , суду надав покази, що бачив обвинуваченого на місці ДТП, як і потерпілу. У червні, початок чи середина точніше не пам'ятає, після 20:00 год., він бачив, як на пішохідному переході зупинилася автівка, щоб пропустити пішохода. Пішохід рухався по ходу автівки, справа на ліво. Далі він побачив бус, який об'їхав автівку, яка зупинилася, та збив жінку. Сам він їхав велосипедом, під'їжджав по переходу. До потерпілої жінки підбігли люди, які кричали, щоб викликали швидку. Він бачив, як чоловік з жінкою вийшов з буса, яким було збито жінку пішохода та підійшли до потерпілої, хотіли її підняти. Коли він телефонував до швидкої, чоловік водій кудись зник. ДТП відбулося на вул. 20-річчя Перемоги, поруч СТО, Шиномонтаж. Дорога де відбулося ДТП має дві смуги руху з яких одна попутна, інша зустрічна. Пішохідний перехід обладнаний дорожньою розміткою, зеброю та дорожнім знаком. Він їхав у зустрічному напрямку. Було не темно. Перед ним, у смузі його руху, транспортних засобів не було. Жінку пішохода водій буса збив прямо на пішохідному переході. Водій буса на місц ДТП був кілька хвилин, залишив місце ДТП до приїзду швидкої медичної допомоги, близько до водія, який збив жінку, він не підходив, але впізна ОСОБА_4 як водія буса, яким було збито потерпілу. З обвинуваченим він особисто не спілкувався, близько до нього не підходив.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 , з урахуванням часткового визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме :
- повідомленням ОСОБА_16 , яке надійшло на лінію 102 та зафіксовано в автоматичному режимі про те, що 01.06.2024 о 21:01 год. за адресою: Самарський район м. Дніпро, вулиця 20-Річчя Перемоги, 3-4 хв тому біля виконкому, зупинка Сосновий сквер, на пішохідному переході, водій авто (бусік) збив жінку і поїхав убік міста. Постраждала жива ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ШМД викликали. Укінці розмови сказав д.н.з НОМЕР_1 водій - невідомий чоловік за 50 років, поруч з ним була молода жінка. Вказане повідомлення відображене в електронному рапорті роздрукованому інспектором черговим Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Горєліком з власного облікового запису в інформаційно -комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України"та зареєстровано в ЄО за № 16209 від 01.06.2024 уповноваженою службовою особою ДРУП ГУНП Ткаченком з проставленням проставленям відтиску штампу та підпису Ткаченка;
- відповіддю на запит від 12.07.2024 з Управління організаційно-технічного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Дніпропетровській області, в якому підтверджено факт надходження від ОСОБА_16 вищевказаного повідомлення на лінію 102;
- протоколом огляду місця ДТП від 01.02.2024 із схемою та фототаблицею, проведеного у Самарському районі м. Дніпро за фактом наїзду на пішохода. Напрямок руху від вул. А. Барто у бік вул. О. Данченко. Де оглядом встановлено, що учасники ДТП покинули місце пригоди. Місце ДТП розташоване на вулиці. Елементом вулиці, дороги є пішохідний перехід. Проїзна частина горизонтальна. Вид та стан покриття: асфальтобетонне, сухе, чисте. Нерівностей та пошкоджень не виявлено. Наявна дорожня розмітка позначена п. 1.14.1 ПДР та дорожній знак 5.38.1. До проїзної частини з праворуч та ліворуч примикає бордюрне каміння. Спосіб регулюванню руху згідно ПДР. Загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія необмежена. Об'єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч не виявлено;
- протоколом огляду місця події від 01.06.2025 з фототаблицею, під час якого в районі будинку № 30 по вул. О Данченка виявлено та вилучено транспортний засіб «RENAULT», р.н. НОМЕР_1 , на якому також виявлено вм'ятину на капоті, що зокрема підтверджує факт наїзду на пішохода передньою частиною вищевказаного транспортного засобу;
- довідкою з приймального відділення КНП «МКЛ № 16» ДМР, відповідно до якої у потерпілої ОСОБА_7 , 01.06.2024 діагностовано закритий перелом зовнішнього виростка великогомілкової кістки з ліва зі зміщенням та закритий перелом шийки правої плечової кістки з відносно задовільним стоянням уламків. Тобто вже на момент складання довідки, було відомо, що потерпілою ОСОБА_7 , якнайменш внаслідок ДТП отримано середньої тяжкості тілесні ушкодження. Те, що зростання переломів є довготривалим процесом строком понад три тижні (більше як 21 день) є загальновідомим фактом, який не потребує спеціальних знань, тому вже на момент отримання тієї довідки органу досудового розслідування було відомо, що відповідно до п.п. 2.2.1 та 2.2.2 за критерієм тривалого розладу здоров'я, строком понад три тижні (більше як 21 день) як це вказано у Правилах судово-медично визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.07.1995 за № 255/791 потерпіла ОСОБА_7 отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження;
- протоколом тимчасового доступу до медичної документації ОСОБА_7 з відповідним описом від 19.07.2024 відповідно до яких з КНП «МКЛ № 6» вилучено медичну документацію ОСОБА_7 , за результатами проходження лікування травм, отриманих 01.06.2024 внаслідок ДТП, яку у подальшому надано для проведення СМЕ;
- висновком СМЕ № 2264е від 25.07.2024, відповідно до якого у ОСОБА_7 за даними медичної документації та при огляді виявлено сумісну травму тіла у виді: синця на нижній повіці правого ока з переходом на проекцію правої виличної дуги; ділянки осаднення на правій щоці; закритого перелому шийки правої плечової кістки з відносно задовільним станом уламків; закритого перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день). Вказані травми отримані потерпілою незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КНП «Міська клінічна лікарня № 6» ДМР, тобто в термін на який вказує обстежена та вказано слідчим у постанові, 01.06.2024. Виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла, спричиненні від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, з послідуючим падінням обстеженої на дорожнє покриття;
- заявою ОСОБА_7 від 03.06.2024 відповідно до якої остання просила визнати її потерпілою за фактом ДТП, яка мала місце 01.06.2024, близько о 20:20 год. в районі буд. № 51 по вул. 20-річчя Перемоги у м. Дніпро, внаслідок якого ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження;
- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 , під час якого остання відтворила обстановку та обставини ДТП, підтвердивши надані нею раніше покази, під час якого було зроблено відповідні заміри;
- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_16 , під час якого останній відтворив обстановку та обставини ДТП, підтвердивши надані ним раніше покази, під час якого було зроблено відповідні заміри;
- відповіддю на запит від 27.06.2024 від КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДМР на лінію 103 телефонував та викликав ШМД потерпілій ОСОБА_7 перехожий з а/н НОМЕР_2 , яким виявився ОСОБА_15 , що було підтверджено його показами;
- речовими доказами, транспортним засобом «RENAULT MASTER», вантажним фургоном з реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Покази потерпілої ОСОБА_7 свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 є логічними, послідовними, переконливими не суперечать один одному та повністю узгоджуються як між собою так із письмовими матеріалами кримінального провадження. З показів потерпілої та вказаних свідків наданих ними судом встановлено, що 01.06.2024, в період з 20:00 до 21:00 год., що не суперечить викладеному формулюванню обвинувачення, у світлу пору доби потерпіла ОСОБА_7 по пішохідному переходу переходила проїзджу частину дороги вул. 20 Річчя Перемоги в Самарському районі м. Дніпро, де її і збив обвинувачений, об'їжджаючи автомобіль родини ОСОБА_13 , який під керуванням ОСОБА_13 зупинився перед пішохідним переходом, щоб надати дорогу потерпілій ОСОБА_7 ..
З їх же показів встановлено, що ОСОБА_4 на момент ДТП перебував в стані алкогольного сп'яніння та з місця ДТП втік, чому намагався завадити свідок ОСОБА_16 .. Щодо перебування ОСОБА_4 на момент ДТП в стані алкогольного сп'яніння потерпіла та свідки підтвердили зазначений факт, спростувавши версію ОСОБА_4 про те, що він нібито був тверезим. Потерпіла та свідки зазначили ознаки за якими можна стверджувати, що ОСОБА_4 на момент ДТП був у стані алкогольного сп'яніння. А саме від нього був сильний запах алкоголю з порожнини рота, який чула свідок ОСОБА_14 , лице і очі п'яної людини, що розгледіла свідок ОСОБА_14 , порушення координації рухів, хитка та нестійка хода, на що вказали свідки ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_16 , неадекватна поведінка, що не відповідає обстановці, що виразилося у діях обвинуваченого, так після того як збив потерпілу він тягнув її за руки, про що повідомила потерпіла ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 .. Коли обвинувачений тягнув потерпілу за руки розмовляв розв'язним, нечітким голосом кажучи: «Хай вона встає», «Так вона ж жива, хай вона встає» про що повідомила потерпіла ОСОБА_7 . Всі ці ознаки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВСУ та МОЗУ від 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 вказують на те, що ОСОБА_4 на момент ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того на галас людей, які після ДТП зійшли на місце його вчинення, з приводу того, що ОСОБА_4 перебував у стані сп'яніння останній, замість того, щоб залишитися на місці, виконати покладені на нього ПДР обов'язки водія та серед іншого спростувати факт перебування на момент ДТП у стані сп'яніння з місця ДТП втік, що підтверджується показами всіх вище перелічених свідків та потерпілої. Після скоєного ДТП перед затриманням працівниками поліції вживав алкоголь, про що повідомив особисто, надаючи покази в суді.
За таких обставин перебування ОСОБА_4 на момент ДТП в стані сп'яніння та його спроби приховати цей факт від правоохоронних органів, є нічим іншим ніж намагання перешкодити у встановленні істини у кримінальному провадженні.
Перебування ОСОБА_4 на момент ДТП у стані сп'яніння також підтверджується висновком № 2205 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння КП «ДБКЛПД» ДОР від 08.06.2025, складено на підставі його огляду 02.06.2024 та лабораторних досліджень його крові та сечі. Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_4 такий факт підтверджено, ОСОБА_4 продував Драгер, яким було зафіксовано його стан алкогольного сп'яніння, що у подальшому підтверджено лабораторними дослідженнями та про що складено вищевказаний висновок.
У подальшому стороною обвинувачення зразки сечі ОСОБА_4 , отримані 02.06.2024 під час його огляду на стан сп'яніння вилучено шляхом здійснення до них тимчасового доступу, що підтверджується відповідним протоколом тимчасового доступу та описом вилучених речей і документів від 24.06.2024 та направлено для проведення судово-токсикологічної експертизи.
Висновком судово-токсикологічної експертизи ОСОБА_4 № 9419 від 08.07.2024 відповідно до якої при судово-токсикологічному дослідженні газо-хроматографічним методом в доставлених зразках крові та сечі від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено етиловий спирт, у концентрації 2,80% у крові та 2,12% у сечі.
Факт того, що для проведення експертизи надані саме біологічні зразки крові та сечі ОСОБА_4 окрім вищевказаного протоколу тимчасового доступу до речей і документів та опису вилученого майна серед іншого підтверджується позначеним на них номером 2205 та датою відібрання 02.06.2024, який співпадає з номером зазначеним у висновку № 2205 та датою їх відібрання 02.06.2024 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння КП «ДБКЛПД» ДОР від 08.06.2025, складено на підставі його огляду 02.06.2024 та дозволяє їх унікально ідентифікувати.
Висновком судово-медичної експертизи № 267 від 25.07.2024 відповідно до якої згідно наданих документів (висновку експерта № 9419 від 08.07.2024 р) у гр. ОСОБА_4 виявлений етанол в концентрації: в крові 2,80%, в сечі 2,12%, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння.
Достовірно встановити яка стадія резорбції чи елімінації алкоголю була у гр. ОСОБА_17 на момент відбору біологічного матеріалу на 02.06.2024 року о 12:15 годин неможливо, оскільки на стадію можуть впливати численні фактори.
Проведення розрахунку щодо можливого ступеню алкогольного сп'яніння на час дорожньо-транспортної пригоди, можливо лише у тих випадках, коли у суб'єкта мало місце стадія елімінації.
Така стадія, як вбачається з висновку експерта у ОСОБА_4 не наступила, що пояснюється тим, що з моменту ДТП він продовжив вживати алкоголь.
Покази обвинуваченого про те, що потерпіла перетинала проїжджу частину дороги у невстановленому місці, перед пішохідним переходом, вийшовши неочікувано для ОСОБА_4 перед автобусом, що зупинився на зупинці громадського транспорту прямо під колеса машини ОСОБА_4 також є не підтвердженими жодними доказами, зокрема і слідчим експериментом, проведеним за участі ОСОБА_4 та є спростованими показами потерпілої та вищевказаних свідків, а також слідчими експериментами, проведеними за участі ОСОБА_16 , ОСОБА_14 . Як і є повністю спростованими покази ОСОБА_4 відповідно до яких останній на момент ДТП був тверезий та з місця ДТП не тікав.
Нечіткі та не послідовні покази щодо механізму ДТП з боку ОСОБА_4 , окрім як його способом реалізації права на захист також пояснюється й тим, що на момент ДТП він перебував у стані алкогольного сп'яніння та на відміну від чітких та послідовних показів потерпілої та свідків у кримінальному провадженні, підтверджених слідчими експериментами, ОСОБА_4 показати де він здійснив наїзд на пішохода під час слідчого експерименту не зміг. Про зупинений перед пішохідним переходом автомобіль родини Александрових на слідчому експерименті також не згадав, як і про надуманий ним під час надання показів в суді автобус з за якого нібито вийшла потерпіла, рухаючись нібито у недозволеному місці від зупинки громадського транспортну на вул. 20-річчі Перемоги.
Така позиція обвинуваченого пояснюєтся намаганням ОСОБА_4 ввести суд в оману, виправдовуючи свої злочинні дії.
Заяви ОСОБА_4 відносно того, що судом йому не було надано можливості ставити питання свідкам спростовується аудіозаписами судових засідань, як і заява щодо того, що прокурором надавались вказівки свідку ОСОБА_15 які йому покази треба в суді казати, спростовано свідком ОСОБА_15 ..
Щодо заяви, що апеляційні скарги ОСОБА_4 на продовження запобіжного заходу до суду апеляційної інстанції не надходять та не розглядаються, спростовано матеріалами справи.
Заява щодо того, що ОСОБА_4 огляд на стан сп'яніння проходив 3 рази, два з яких 02.06.2024, пізніше зазначив, що 4 рази, 3 з яких 02.06.2024 року, з його показів, у лікаря ОСОБА_18 двічі 02.06.2025 проходив огляд на стан сп'яніння, другий з яких, що був о 12:15 год не заперечує, разом із тим зазначив, що перший огляд проходив вранці, кількома годинами раніше, спростовуються показами свідка ОСОБА_18 , яка була допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, та повідомила суду, що дійсно о 12:15 год. ОСОБА_4 оглядала на стан сп'яніння. ОСОБА_4 продував алкотестер «Драггер», результат - 2,33% алкоголю. Крім того в ОСОБА_4 під час огляду відібрали зразки сечі. На підставі акту огляду, проведеного 02.06.2024, нею вже після проведення лабораторних досліджень, з їх урахуванням 08.06.2024 було складено відповідний висновок № 2205, той самий номер проставлено на біологічних зразках сечі ОСОБА_4 , відібраної під час проведення його огляду на стан сп'яніння 02.06.2025, що спростовує твердження про проходження ОСОБА_4 огляду на стан сп'яніння 02.06.2024 до вищевказаного, розпочатого о 12:15 год., та наданою КП «ДБКЛПН» ДОР копією журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за 02.06.2024, відповідно до якої ОСОБА_4 вперше 02.06.2024 огляд на стан сп'яніння проходив о 12:15 год. До цього часу оглядів не проходив.
Також вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судовому засіданні експертизами, а саме :
- висновком експертизи технічного стану ТЗ від 11.07.2024, відповідно до якого на момент огляду система рульового керування автомобіля «RENAULT MASTER» перебувала в працездатному стані;
- висновком експертизи технічного стану ТЗ від 11.07.2024, відповідно до якого на момент експертного огляду робоча гальмівна система автомобіля «RENAULT MASTER» перебувала в працездатному стані;
- висновком судової автотехнічної експертизи від 22.07.2024, відповідно до якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля «RENAULT MASTER» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України. Він мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування зі зупинкою автомобіля до місця наїзду.
При згаданому механізмові пригоди в діях водія автомобіля «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_19 вбачаються невідповідності вимогам .п 18.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином поза розумним сумнівом в суді доведено, що ОСОБА_4 01.06.2024, близько 20:50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним вантажним фургоном «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , рухався в Самарському районі міста Дніпра по вулиці 20-Річчя Перемоги з боку вулиці А. Барто в напрямку вул. О. Данченко.
Під час руху водій ОСОБА_4 грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.38.1 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1, розташованого в районі будинку № 51 по вул. 20-Річчя Перемоги, діючи необережно, маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала по вищевказаному пішохідному переходу проїзну частину дороги справа наліво за напрямком його руху, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду, заходів до зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу для надання дороги пішоходу ОСОБА_7 не вжив, дорогу пішоходу ОСОБА_7 не дав, та продовживши рух скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
Внаслідок наїзду транспортного засобу «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у виді сумісної травми тіла: синця на нижній повіці правого ока з переходом на проекцію правої виличної дуги; ділянки осаднення на правій щоці; закритого перелому шийки правої плечової кістки з відносно задовільним станом уламків; закритого перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_4 керуючи вантажним фургоном «RENAULT MASTER», р.н. НОМЕР_1 , грубо порушив вимоги п. 18. 1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: "Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека",- невиконання якого перебуває у причинному зв'язку з наслідками, що стали.
Крім того своїми діями водій ОСОБА_4 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3.б), 2.9. а) Правил дорожнього руху України відповідно до яких:
п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.9. а) Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.
Після цього водій ОСОБА_4 грубо порушуючи вимоги п. 2.10. п.п. а), б), в), г), д), е), є) Правил дорожнього руху України, на місці дорожньо-транспортної пригоди не залишився; знаку аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил не встановив; перемістив вищевказаний транспортний засіб, що мав причетність до пригоди; не вжив можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілій ОСОБА_7 ; за наявної можливості не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції; не записав прізвища та адреси очевидців; залишив місце дорожньо-транспортної пригоди не дочекавшись прибуття поліцейських; не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та не організував об'їзд місця пригоди; до проведення медичного огляду продовжив вживати без призначення медичного працівника алкоголь.
Тобто, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 порушив правила безпеки дорожнього руху, як особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілій ОСОБА_7 , середньої тяжкості тілесне ушкодження та вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Вина ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими в суді доказами, якими також спростовується його покази щодо повідомлених ним обставин ДТП.
Позиція сторони захисту щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 дорожньо транспортної пригоди особою, яка керувала транспортним засобом у тверезому стані, є необгрунтованою.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
В своїх рішеннях «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає.
При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованихст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбаченіст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 286-1КК України, повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілій ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, вірно.
При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшували покарання обвинуваченому - відсутні.
Обставини, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання є рецидив злочинів.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров'я, вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси, сімейний стан, наявність непогашених та незнятих судимостей.
Тому відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченого, а також позицію прокурора та потерпілого, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.
Крім того, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов потерпілою не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати в розмірі 12116,48 грн., у зв'язку із проведенням судових експертиз, які слід стягнути із обвинуваченого в порядку ст.ст. 124, 126 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 100, 369-371, 373-374, 391, 395, 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту затримання з 06.04.2024 року.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув'язнення з моменту його затримання з 06.04.2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку відбуття додаткового покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення в Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України: судової автотехнічної експертизи, судової експертизи технічного стану транспортного засобу у розмірі 12116,48 грн., (дванадцять тисяч сто шістнадцять)грн. 48 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2024 року на автомобіль марки «RENAULT MASTER» реєстраційний номер НОМЕР_3 , володільцем якого є ОСОБА_20 .
Речові докази:
- транспортний засіб - автомобіль «RENAULT MASTER» реєстраційний номер НОМЕР_3 , після набрання вироком законної сили - повернути власнику ОСОБА_20 .
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Повний текст вироку виготовлено 30.04.2025 р. о 15.30 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1