Справа № 206/2255/25
Провадження № 2/206/1558/25
29.04.2025 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Плінська А.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернулася з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис № 146662, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 637-016/ФК-08 від 02.04.2008, укладеним з первісним кредитором - ТОВ «Укрпромбанк», право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора - ПАТ «Дельта Банк», правонаступник якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, звертаючись до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом, позивач виходив з положень частини 12статті 28 ЦПК України, оскільки її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Між тим, суд вважає, що позовна заява не підсудна Самарському районному суду міста Дніпропетровська з огляду на наступне.
За загальним правилом відповідно до статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В той же час відповідно до частини 12 статті 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Згідно з положенням п. 3 ч. 1ст. 3Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
За змістом частин 1, 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву "Місце виконання рішення", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місце роботи, місце знаходження його майна.
Таким чином, у розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документа (виконавчого напису) є місце проживання (перебування), роботи боржника або місцезнаходження його майна.
З матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В. було відкрито виконавче провадження № 75217137 щодо виконання виконавчого напису нотаріуса № 146662 від 11.06.2021 року, в рамках якого 17 вересня 2024 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які вона отримує в ПРАТ «НРЗ», ЄДРПОУ 31167067, адреса: Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників,56 , шляхом відрахування 20% доходу. Копія постанови направлена приватним виконавцем до зазначеного товариства для виконання.
Згідно з ч. 3 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Отже, в даному випадку виконавчий напис нотаріуса, який оскаржується позивачем, виконується у м. Нікополь, Дніпропетровської області за місцем роботи боржника (отримання ним доходу).
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса вчиняються за зареєстрованим місцем проживання позивача, не надано.
Отже, підставі для визначення підсудності справи Самарському районному суду м. Дніпропетровська відсутні.
На переконання суду, в даному випадку до уваги має братися не місце реєстрації (проживання) позивача, а конкретне місце вчинення виконавчих дій.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи, що матеріали позову не містять жодних даних щодо здійснення виконавчих дій за зареєстрованим місцем проживання позивача, виконавчий напис нотаріуса фактично виконується в м. Нікополь, Дніпропетровської області суд вважає, що справу необхідно передати за підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст. ст. 28,31 ЦПК України, суддя
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню передати за підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Плінська