25 квітня 2025року
м. Київ
справа № 185/1932/24
провадження № 61-5226ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,
В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до «ДТЕК Павлоградвугілля», в якому просить стягнути з відповідача на його користь 255 600,00 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 130 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди без відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2025 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2024 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
18 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
У цій справі ціна позову становить 255 600,00 грн, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн), а тому судові рішення у справі не підлягають касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України з підстав, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, зокрема якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, заявник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи,суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. При подачі позовної заяви та у відповіді на відзив на позов ОСОБА_1 прямо вказував на те, що предметом спору по справі є саме відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві за часи роботи у відповідача. Залишення без змін постанови Дніпровського апеляційного суду позбавляє заявника права звернення до суду з позовними вимогами до того самого відповідача з приводу відшкодування моральної шкоди.
Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес і в чому проявляється виняткове значення саме цієї справи для позивача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для позивача.
Заявник не зазначає іншу справу, в якій він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями. Разом з тим намір позивача звернутися до суду з позовними вимогами до того самого відповідача з приводу відшкодування моральної шкоди повторноне свідчить про обґрунтування відповідної підстави відкриття касаційного провадження у справі, судові рішення у якій за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що суд першої інстанції цю справу до категорії малозначних не відносив (ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року м. Павлоград, https://reyestr.court.gov.ua/Review/117331734).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 січня 2025 року у справі № 185/1932/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко