25 квітня 2025року
м. Київ
справа № 524/4868/22
провадження № 61-4954ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Кремінцем Миколою Миколайовичем,на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 01 лютого 2024 року, додаткове рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 06 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком,
У серпні 2022 року ТОВ «Житлорембудсервіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 19 лютого 2019 року по 31 жовтня 2023 року включно у розмірі 74 455,27 грн та нараховану суму встановленого індексу інфляції за період з 19 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року включно у розмірі 6 377,89 грн, 3% річних від простроченої суми за період з 19 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року включно у розмірі 2 104,11 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 729,10 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 01 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2025 року, позовні вимоги задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлорембудсервіс» заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 74 455,27 грн та судові витрати в сумі 2481 грн.
Додатковим рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 06 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2025 року, стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлорембудсервіс» 3% річних в сумі 2 104,11 грн та індекс інфляції в сумі 6 377,89 грн.
16 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
У цій справі ціна позову становить 82 937,27 грн,яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн), а тому судові рішення у справі не підлягають касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, зокрема, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення длязаявника, оскільки заявник має вирішити питання подвійного фінансового навантаження, тобто, стягнення коштів за оренду земельної ділянки та надання послуг з управління будинком, що є недопустимим для відповідача, приведення усіх нормативних документів управителя відповідно до законодавства. Справа має суспільний інтерес для власників прибудов для багатоквартирних будинків у м. Кременчуку та встановлення єдиних правил правової поведінки між зацікавленими особами, управителями багатоквартирних будинків та органами місцевого самоврядування.
Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме справа становить значний суспільний інтерес і в чому проявляється виняткове значення саме цієї справи для відповідача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для відповідача.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційні скарги та додані до них матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 01 лютого 2024 року, додаткове рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 06 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2025 року у справі № 524/4868/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко