Додаткова постанова
24.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5963/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.
Представники сторін:
представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
від відповідача: Ізвєков Віталій Володимирович (поза межами приміщення суду) - від ТОВ "Порше Лізинг Україна" - адвокат, ордер серія ВО № 1080035 від 24.05.2021р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ертанз» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 (суддя Мілєва І.В.) у справі №904/5963/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ертанз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ертанз» звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про вилучення та повернення від лізингоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРТАНЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Порше лізинг Україна» автомобіля марки VOLKSWAGEN модель GOLF, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вчинений 13.09.2023 та зареєстрований в реєстрі за № 3408.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 по справі №904/5963/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 по справі №904/5963/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про прийняття додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ертанз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 750,00 грн.
Не погодившись з вказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ертанз» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 по справі №904/5963/23 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/5963/23 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ЕРТАНЗ" задовольнити, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про вилучення та повернення від лізингоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ертанз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" автомобіля марки VOLKSWAGEN модель GOLF, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вчинений 13.09.2023 та зареєстрований в реєстрі за № 3408.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ертанз» витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 147,20 грн та послуг з професійної правничої допомоги в сумі 15 000,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ертанз» витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн та послуг з професійної правничої допомоги в сумі 12 500,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 року у справі № 904/5963/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ертанз» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 (суддя Мілєва І.В.) у справі №904/5963/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 залишено без змін.
30.09.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про ухвалення додаткового рішення, де заявник просить ухвалити додаткову постанову у справі № 904/5963/23, якою стягнути з ТОВ “Ертанз» (ЄДРПОУ 39632892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35571472) витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 20 350,00 грн.
Ухвалою суду від 17.10.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/5963/23. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 11.03.2025 об 11:00 год.
04.12.2024 року на електронну адресу апеляційного суду від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала від 03.12.2024 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Ертранз» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024, додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №904/5963/23 та призначення касаційної скарги до розгляду на 16.01.2025 о 13:00. Також, вказаною ухвалою витребувано матеріали справи №904/5963/23.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2024 провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №904/5963/23 зупинено до закінчення перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024, додаткового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №904/5963/23 в касаційному порядку та повернення матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду. Справу №904/5963/23 направлено на адресу Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.01.2025 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ертанз» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024, додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі №904/5963/23 - залишено без змін.
10.03.2025 справу №904/5963/23 повернуто на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2025 провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №904/5963/23 поновлено. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 11.03.2025 об 11:00 год.
11.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ «ЕРТАНЗ» по зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування якого представник позивача зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20 350,00 грн є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, на підставі чого просить суд зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн. Крім того, представник позивача просить заяву ТОВ «Порше лізинг Україна» про ухвалення додаткової постанови розглянути без його участі.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи наявні докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та її висловлення у поданих процесуальних документах, констатуючи достатність матеріалів для вирішення процесуального питання щодо ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає можливим задовольнити клопотання позивача та здійснити розгляд відповідної заяви за наявними матеріалами, без участі представника останнього.
24.04.2025 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до тексту відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна» на апеляційну скаргу: «… Керуючись ч. 1 ст. 124 ГПК України Позивач разом з першою заявою по суті спору подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи…
… 24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна» та адвокатським об'єднанням «Есквайрс» укладено договір про надання професійної правничої допомоги…
… Пунктом 2.3. Договору погоджено, що за представництво інтересів Замовника в судах апеляційної інстанції винагорода становить 18 500 грн…»
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що відповідачем дотримано вимоги частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині надання разом з першою заявою по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
30.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача про ухвалення додаткової постанови.
До заяви, згідно додатків, додано:
«… 1. Order_ЦАГС_п.pdf.
2.Заявка 48-1
3. Додаткова угода 12_ПЛУ ЕСКВАЙРС_ПДВ. pdf.
4. Рахунок 48-1-1. pdf.
5. ПІ_оплата 48-1-1. pdf.
6. Акт 48-1-1. pdf.
7. Рахунок 48-1-2. pdf.
8. ПІ_оплата 48-1-2. pdf.
9. Акт 48-1-2. pdf.
10. Квитанція про надсилання стороні ОСОБА_1 3079319121. pdf.
11. Квитанція про надсилання стороні Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРТРАНЗ» 39632892. pdf. …».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що відповідачем дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно матеріалів справи, 24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг України» (замовник) та Адвокатським об'єднанням «Есквайрс» (виконавець) укладено договір про надання професійної правничої допомоги, згідно якого сторони цього договору домовилися про те, що укладають цей договір про надання професійної правничої допомоги виконавцем стосовно питань, пов'язаних з поточною господарською діяльністю замовника, у тому числі, щодо представництва інтересів замовника в усіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних послуг визначаються умовами договору та погоджуються сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід'ємну частину цього договору. Підписання сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги замовником.
Відповідно до заявки від 12.06.2024 № 48-1 виконавець зобов'язався надати замовнику професійну правничу (правову) допомогу щодо представництва та захисту інтересів замовника у Центральному апеляційному господарському суді під час розгляду справи № 904/5963/23; строк підготовки відзиву на касаційну скаргу становить 5 робочих днів після підписання цієї заявки та починається з наступного робочого дня після отримання всіх необхідних документів від замовника.
Згідно з пунктом 2.3 договору (з урахуванням додаткової угоди від 28.06.2024) за представництво інтересів замовника в судах апеляційної інстанції винагорода становить 18 500,00 грн. У зв'язку з набуттям виконавцем з 01.07.2024 статусу платника податку на додану вартість, до погодженої у договорі ціни послуги додається сума податку на додану вартість, яка становить 20%.
Відповідно до пункту 3.1 договору оплата винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна.
Перша частина винагороди за супроводження справи в суді першої інстанції оплачується після підписання сторонами заявки щодо надання послуг по визначеній справі, прийняття рішення про подання апеляційної/касаційної скарги або відкриття апеляційного, касаційного провадження по такій справі. Оплата послуг здійснюється замовником на підставі рахунку та акта приймання-передачі наданих послуг виконавця протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання (пункт 3.2 договору).
Друга частина винагороди оплачується після отримання замовником належної копії повного тексту ухвали/рішення/постанови суду відповідної інстанції, винесенням яких завершено розгляд справи у відповідній судовий інстанції. Оплата здійснюється на підставі рахунку виконавця за актом приймання-передачі, підписаного сторонами відповідно до пункту 3.4 договору (пункт 3.3 договору).
Згідно з пунктом 3.4 договору факт надання виконавцем послуг із супроводження розгляду справи у відповідній інстанції суду засвідчується підписанням між сторонами відповідного акта приймання-передачі наданих послуг наступного робочого дня після завершення розгляду справи або отримання інформації про результати розгляду справи. При цьому, оплата другої частини винагороди за такі послуги здійснюється відповідно до пункту 3.3 договору.
Відповідачем до заяви додані підписані сторонами договору акти від 12.06.2024 № 48-1-1 на суму 9 250,00 грн та від 24.09.2024 № 48-1-2 на суму 11 100,00 грн з ПДВ, відповідно до яких виконавцем надані юридичні послуги згідно із заявкою від 12.06.2024 № 48-1 - професійна правнича допомога під час апеляційного оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2024, додаткового рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5963/23.
Також відповідачем надано платіжні інструкції від 05.12.2024 та від 20.01.2025 на підтвердження оплати юридичних послуг згідно з виставленими рахунками.
Отже, сторонами договору від 24.05.2021 про надання професійної правничої допомоги погоджено плату за надану правову допомогу у судовій справі № 904/5963/23 у суді апеляційної інстанції у фіксованому розмірі.
Матеріали справи містять відзив ТОВ «Порше Лізинг Україна» на апеляційну скаргу, поданий через підсистему «Електронний Суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи адвокатом Ізвєковим В.В. у межах визначеного судом строку для подання відзиву.
У судовому засіданні, яке відбулось 24.09.2024, інтереси ТОВ «Порше Лізинг Україна» у суді касаційної інстанції (в режимі відеоконференції) представляв адвокат - Ізвєков В.В., який діяв на підставі ордера про надання правничої допомоги від 24.05.2021 серії ВО № 1080035.
Колегія суддів констатує, що факт надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи №904/5963/23 є підтвердженим відповідачем.
У контексті оцінки доказів, поданих відповідачем на обґрунтування заяви, суд звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема:
«…127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо…».
Колегія суддів також звертає увагу на сталу і послідовну практику Верховного суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19.
Колегія апеляційного господарського суду зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.
Заперечення позивача проти заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, наведені у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги вх. №2529/25 від 11.03.2025: «… Розглянувши заяву ТОВ «Порше лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, Відповідач вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в сумі 20 350,00 грн є завищеним, необґрунтованим, неспівмірним із складністю справи, виходячи з наступного.
Частина 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наголошує, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, інші істотні обставини, що гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04)), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Слід зазначити, що у справі №904/5963/23:
1) вартість послуг на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
2) наявна мінімальна кількість підготовлених документів, які подані до справи;
3) проведено мінімум аналітичної роботи адвоката;
4) витрати на правову допомогу не співмірні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надані послуги, ціною позову, значенням справи для сторони;
5) незначна складність справи;
6) відсутній публічний інтерес до справи.
Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики, необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги.
Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Позивач не обґрунтував реальність, дійсність та необхідність витрат за послуги, які були надані адвокатом під час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду в Господарському суді міста Києва (відповідність витраченого часу наданим послугам) зазначивши лише про фіксований розмір. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21:
« 127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».
Отже, сам факт встановленого договором фіксованого розміру гонорару не означає, що суд повинен стягнути на користь сторони саме цю суму, в будь-якому випадку повинні враховуватись всі обставини, передбачені ст. 126, 129 ГПК України.
Також, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
ТОВ «ЕРТАНЗ» вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20 350,00 грн є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, тому вважаємо, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку не відповідає критеріям розумності, співмірності, справедливості, а їх відшкодування, з огляду на обставини цієї справи, матиме для ТОВ «ЕРТАНЗ» надмірний характер.
На підставі викладеного вище, просимо суд зменшити заявлений Позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу за заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/5963/23 щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн. …» колегією суддів відхиляються як такі, що не містить в собі обґрунтувань, які б могли бути перевірені апеляційним судом на предмет відповідності відповідних доводів фактичним обставинам даної справи в частині співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу критеріям співмірності та мають декларативний характер, а відповідні цитування змісту тексту постанов Верховного Суду носять характер вибіркового цитування тексту цих постанов. У кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п'ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 123, 80, статтями 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, беручи до уваги критерії пропорційності, справедливості, необхідності та розумності розміру таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви відповідача у повному обсязі та покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції інстанції, у розмірі 20 350,00 грн, які є співрозмірними з наданою правничою допомогою у суді апеляційної нстанції.
Керуючись ст.ст.129, 244, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №904/5963/23 - задовольнити.
Стягнути з стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ертанз» (адреса 50069, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Книжна, будинок 1/11, кабінет 11 ЄДРПОУ 39632892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (адреса пр. Павла Тичини, буд. 1- В, м. Київ, 02152 ЄДРПОУ 35571472) 20 350,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 30.04.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус