13.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/473/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.
представники сторін:
від скаржника: Лактош Д.В.;
від позивача: Люта О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 року у справі № 904/473/24 (суддя Назаренко Н.Г.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" про забезпечення доказів шляхом витребування документів у справі
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19", м.Херсон, Херсонська область
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 1 650 288,22 грн, -
Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" (далі - відповідач) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 1 650 288,22 грн за період 01.01.2021 року по 31.12.2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави зберіг (заощадив) у себе кошти, не виконав приписів законодавства та не сплатив позивачу, як власнику земельної ділянки, кошти за користування ділянкою.
Ухвалою від 06.02.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 20.02.2024 року.
28.02.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування документів, в якій заявник просив вжити заходи забезпечення доказів у справі 904/473/24 шляхом витребування від Криворізької міської ради:
- витягу з поземельної книги або копії документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером: 1211000000:04:223:0210 (зокрема координати поворотних точок меж земельної ділянки в повному об'ємі із семизначних цифр до коми. двозначних цифр після коми);
- в повному обсязі (в т.ч. з додатками) затверджену рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 року № 523 технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, з наявними локальними факторами Км3 та зонами (зокрема координати поворотних точок меж земельних ділянок в повному об'ємі із семизначних цифр до коми, двозначних цифр після коми) в районі місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером: 1211000000:04:223:0210;
- розрахунки визначення коефіцієнта Км3 та значення коефіцієнтів локальних факторів, що затверджені рішенням Криворізької міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу" від 26.05.2021 № 523, при формуванні витягу з нормативної грошової оцінки № 97-4-0.110.4-2182/301-23, щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 1211000000:04:223:0210.
В обґрунтування заяви про забезпечення доказів відповідач посилався на те, що:
- позивачем до суду надано лише витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 07.02.2023 року № 97-4-0.110.4-2182/301-23, відповідно до якого зазначається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0210, площею 11800,00 кв.м., розташована за адресою м. Кривий Ріг, мкр. 5-й Зарічний, 53а, становить 100 547 564,00 грн.;
- наданий витяг є скороченим, тобто без зазначення застосованих зональних коефіцієнтів економіко-планувальної зони (Км2), локальних коефіцієнтів розташування спірної земельної ділянки;
- правильність застосування коефіцієнтів, що формують нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, обґрунтованість застосування таких коефіцієнтів, відповідність застосування певних коефіцієнтів та фактичного місця знаходження земельної ділянки в межах тих чи інших застосованих коефіцієнтів є важливим для об'єктивного та всебічного розгляду справи;
- наявність в матеріалах справи лише витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки позбавляє відповідача можливості перевірити обґрунтованість вказаної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та надати свої заперечення та/або міркування.
Відповідач зазначав, що він позбавлений можливості самостійно перевірити, які саме коефіцієнти було застосовано до земельної ділянки, чи відповідають такі коефіцієнти фактичному місцю розташування земельної ділянки, чи відсутні або наявні інші коефіцієнти, в тому числі й понижуючі.
Намагаючись отримати необхідну інформацію, а саме - копії матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривий Ріг, відповідач отримав від Криворізької міської ради відмову.
Відповідач вважав, що єдиною можливістю отримати необхідні у справі вищезазначені докази є витребування у позивача вказаних у його заяві доказів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 року у справі № 904/473/24 в задоволенні заяви ТОВ "Пересувна механізована колона № 19" про забезпечення доказів шляхом витребування документів відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що заява відповідача про забезпечення доказів не містить обґрунтувань необхідності такого забезпечення; заявником не наведено доказів, на підставі яких він вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання згодом стане неможливим або утрудненим.
Суд вказав, що відмова Криворізької міської ради надати відповідачу витребувані документи, не є обставиною, яка дає підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або ж збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим.
Суд дійшов висновку, що доводи заявника зводяться лише до неможливості отримати витребувані документи самостійно.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що господарський суд, відмовивши відповідачу спочатку у витребуванні доказів, а пізніше, оскаржуваною ухвалою відмовивши в задоволенні заяви про забезпечення доказів, позбавив відповідача можливості сформувати правову позицію щодо тих чи інших вимог позивача, які ґрунтуються на спірному витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 року у справі 904/473/24 та задовольнити заяву ТОВ "Пересувна механізована колона № 19" про забезпечення доказів шляхом витребування від Криворізької міської ради:
- витягу з поземельної книги, або копію документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером:1211000000:04:223:0210 (зокрема - координати поворотних точок меж земельної ділянки в повному об'ємі із семизначних цифр до коми. двозначних цифр після коми);
- в повному обсязі (в т.ч. з додатками) затверджену рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 року № 523 Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, з наявними локальними факторами Км3 та зонами (зокрема координати поворотних точок меж земельних ділянок в повному об'ємі із семизначних цифр до коми, двозначних цифр після коми) в районі місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером: 1211000000:04:223:0210;
- розрахунки визначення коефіцієнта Км3 та значення коефіцієнтів локальних факторів, що затверджені рішенням Криворізької міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу" від 26.05.2021 року № 523 при формуванні витягу з нормативної грошової оцінки № 97-4-0.110.4-2182/301-23, щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 1211000000:04:223:0210.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти наведених апелянтом доводів та задоволення апеляційної скарги. Просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 року у справі 904/473/24 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо:
- є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений;
- збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів, відповідно до ч. 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Метою такого процесуального інституту, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.
Отже, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.
З аналізу вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавчо встановлений механізм забезпечення доказів у справі може бути застосований виключно у випадку необхідності одночасного запобігання ймовірній втраті таких доказів у майбутньому і наявного обґрунтованого ризику такої втрати, який повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
При цьому, забезпечення доказів може вживатися судом з конкретною законодавчо встановленою метою збереження доказу, на який посилається учасник справи та запобіганню неможливим або утрудненим подання учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції.
Підставою для забезпечення доказів є обґрунтовані побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що такі докази будуть втрачені або подання потрібних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений в постановах від 03.07.2019 року у справі №9901/845/18, від 09.10.2019 року у справі №9901/385/19 та від 11.03.2020 року у справі № 9901/608/19.
Зміст ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо:
- є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений;
- збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Вимоги та наведене в клопотанні апелянта обґрунтування необхідності витребування доказів не забезпечували виконання умов вищевказаної норми права, адже ні підстав припускати, що засіб доказування, про який заявлено апелянтом у клопотанні, може бути втрачений, ані те, що збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, не існувало.
Слід зазначити, що визначаючи межі дозволеності у зборі доказів, слід виходити з вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлюється, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належним доказом нормативної грошової оцінки в даному конкретному випадку може бути в регламентованому законом порядку отриманий витяг з нормативної грошової оцінки, тобто, виданий компетентним органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області) на підставі ст.ст. 20, 23 Закону України "Про оцінку земель". Такий витяг вже наявний в матеріалах справи.
Незгода відповідача з цим витягом не є підставою для нівелювання чи для неврахування такого офіційного доказу, форма якого затверджена Кабінетом Міністрів України.
Суд в оскаржуваній ухвалі вірно акцентував увагу, що забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходи для забезпечення доказів.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" про забезпечення доказів не містить обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, не зазначено та не надано доказів на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом.
При цьому, посилання заявника на відмову Криворізької міської ради надати витребувані документи не є обставиною, яка дає підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або ж збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Колегія суддів поділяє доводи оскаржуваної ухвали про те, що доводи відповідача зводяться лише до неможливості отримати витребувані документи самостійно. Однак, це не є підставою вважати, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, та не свідчить про можливість знищення чи втрати цих доказів Криворізькою міською радою.
Отже, всупереч вимогам ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 110 Господарського процесуального кодексу України скаржником не було надано суду першої інстанції належних та достовірних доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення доказів.
Таким чином, у суду були відсутні правові підстави для забезпечення доказів, у зв'язку із чим в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" про забезпечення доказів шляхом витребування документів обґрунтовано відмовлено.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали висновки суду першої інстанції апелянт не спростував. Апеляційна скарга не доведена та задоволенню не підлягає. Оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 року у справі № 904/473/24 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.04.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков