13.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5473/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.
представники сторін:
від скаржника: Грищенко І.В., представник;
від відповідача: Венська О.О., представник
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 року у справі №904/5473/23 (суддя Бажанова Ю.А.)
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яна Володимирівна, м. Дніпро
про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін, визнання недійсним та скасування наказу 11К від 10.10.2023 року, стягнення 47 131,14 грн, -
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", оформлене протоколом № 13/09/23 від 13.09.2023 року та доповнення до нього, оформлене протоколом № 23/11/23-1 від 23.11.2023 року;
- скасувати державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" №1002031070023028896 від 10.10.2023 року, які проведені на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", оформленого протоколом № 13/09/23 від 13.09.2023 року;
- визнати недійсним та скасувати наказ № 11К від 10.10.2023 року про звільнення ОСОБА_1 та поновити його на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 47 131,14 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", частка якого у статутному капіталі складає 26%, не було належно та своєчасно повідомлено про скликання загальних зборів учасників відповідача на 13.09.2023 року, у зв'язку з чим він не був обізнаний із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мав змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах.
Вважає, що зазначеним його права, як учасника Товариства, на участь в управлінні ТОВ "ФРАЙТ" та одержанні інформації про нього, є порушеними, що є підставою для визнання рішень, прийнятих на вказаних загальних зборах учасників відповідача, недійсними.
Вимоги про скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" обґрунтовані тим, що ці вимоги є похідними від вимог про визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів, оскільки саме на підставі вказаних рішень було проведено державну реєстрацію змін.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано недійсним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" № 11К від 10.10.2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" з 10.10.2023 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 20 491, 80 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 грн; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 року у справі №904/5473/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову та задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підставою звільнення позивача за рішенням, оформленим протоколом від 13.09.2023 року № 13/09/23, було саме власне бажання позивача і визначений строк звільнення - з 13.09.2023 року, що не узгоджується зі ст.99 Цивільного кодексу України в даних спірних правовідносинах.
Апелянт вказує, що:
- підставою для проведення даних зборів повинна бути заява позивача про звільнення, копію якої не надано до відзиву на позов;
- наявність такої заяви можна було б розглядати як доказ обізнаності позивача про дату, час та місце проведення зборів, які відбулися 13.09.2023 року, що було підставою для відмови в позові. Однак, подальші дії свідчать про відсутність такої заяви, оскільки відповідно до наданих до позовної заяви доказів позивач, як директор ТОВ "ФРАЙТ", приймав участь у форумі "Молочна ферма" і йому нараховувалась заробітна плата та добові за перебування у відрядженні;
- зазначеним протоколом визначена дата звільнення ОСОБА_1 з посади директора - 13.09.2023 року, але наказу про його звільнення та призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_2 не було аж до 10.10.2023 року.
За доводами апелянта, зміни до протоколу від 13.09.2023 року не містять інформації щодо того, на підставі якого рішення загальних зборів припинено повноваження директора ОСОБА_1 , які законодавчі приписи, в тому числі і трудового законодавства, цьому слугували.
При цьому, внесення змін до реалізованого акту індивідуальної дії, яким є протокол загальних зборів від 13.09.2023 року № 13/09/23, не передбачено законодавством, а тим більше - ці зміни не підлягали державній реєстрації, про що було прийнято рішення в наступному пункті протоколом від 23.11.2023 року № 23/11/23-1, оскільки зміни керівника та/або в установчих документах в даному випадку не відбулося, а оскаржуване судове рішення не містить обґрунтування щодо цих підстав.
На переконання апелянта позиція суду першої інстанції щодо дати фактичного припинення повноважень не узгоджується з обґрунтуванням рішення суду стосовно прийнятих відповідачем рішень та наказом про звільнення.
Апелянт вказує, що наказ повинен містити підстави звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП. Наказ може бути складений у довільній формі або за типовою формою № П-4, затвердженою наказом Держкомстата України від 05.12.2008 року №489. Роботодавець зобов'язаний ознайомити працівника з таким наказом під його особистий підпис та надати копію наказу.
При отриманні трудової книжки працівник розписується в особистій картці та книзі обліку трудових книжок. Якщо працівник відмовляється отримувати трудову книжку, то факт відмови від отримання трудової книжки необхідно зафіксувати у відповідному акті. Трудову книжку не можна надсилати поштою. На день подачі апеляційної скарги вимоги трудового законодавства відповідачем не виконані взагалі.
Також скаржник вказує, що підставою звільнення, відповідно до протоколу зборів від 13.09.2023 року № 13/09/23, є формулювання: за власним бажанням з 13.09.2023 року, в той час, як підставою звільнення відповідно до наказу № 11К від 10.10.2023 року є протокол зборів від 13.09.2023 року № 13/09/23.
ОСОБА_3 з вищеназваних документів не містить посилання на законодавчий акт, як на підставу звільнення. Крім того, ці два документи не узгоджені між собою по даті звільнення позивача, оскільки в протоколі зазначена дата - з 13.09.2023 року, а наказом звільнено позивача з 10.10.2023 року.
Скаржник наголошує, що:
- позивач звільнятися не збирався, заяву про звільнення не писав, претензій щодо недобросовісності праці та ведення господарювання підприємства не отримував, як і винесення недовіри йому, як виконавчому органу Товариства;
- звільнення і призначення нового директора не може бути відбуватись в один день; звільнення директора відбувається в один день, а призначення - в наступний день, адже юридична особа не може існувати без призначеного керівника. Разом з тим, наказ про прийом на роботу № 10Ж від 10.10.2023 року директора Товариства ОСОБА_2 датований тією ж датою, що і дата звільнення директора ОСОБА_1 .
Апелянт вважає, що підставою для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу є саме поновлення на роботі працівника, а оскільки суд скасував наказ від 10.10.2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора, іншого наказу про звільнення не має, то суд помилково не поновив його на посаді та звузив нарахування суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідач згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що з моменту прийняття загальними зборами рішення про звільнення позивача з посади ТОВ "ФРАЙТ" останній ухилявся від звільнення з займаної посади, передачі справ новому директору ОСОБА_2 , та незаконно видав наказ від 29.09.2023 року №28 про відрядження, зокрема, директора підприємства ОСОБА_1 , у період з 08.10.2023 року по 11.10.2023 року до ТОВ "АГП ГРУП" для участі у форумі "Молочна ферма".
Однак, під час оформлення протоколу №13/09/23 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" від 13.09.2023 року в ньому була допущена описка підстав звільнення позивача з посади директора цього Товариства. Задля виправлення вказаної описки відповідачем призначені загальні збори, які мали відбутися 23.11.2023 року.
23.11.2023 року відбулись позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", за результатами яких прийнято рішення викласти в новій редакції "Звільнити з посади директора ОСОБА_1 в зв'язку із припиненням повноважень посадової особи на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРАЙТ".
На переконання відповідача рішення Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", оформлені протоколом №23/11/23-1 від 23.11.2023 року, є такими, що прийняті відповідно до норм та положень чинного законодавства, статуту Товариства, за наявності на зборах встановленого законом та статутом відповідача кворуму.
Відповідач наголошує, що звільнення апелянта з посади директора ТОВ "ФРАЙТ" на підставі рішення загальних зборів є формою реалізації такого права відповідно до статуту та чинного законодавства.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" учасниками товариства є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 145-160).
Органами управління товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган (п.7.2 статуту).
Вищим органом товариства є загальні збори учасників (п. 7.2 статуту).
Відповідно до п. 7.37 статуту виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу товариства є директор.
До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься обирання, призначення і відклик директора товариства (п. 7.6.6 статуту).
Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства (п. 7.4. статуту).
Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосування (п. 7.7. статуту).
Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 7.10. статуту).
Відповідно до п.7.11 статуту загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених законодавством, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Відповідно до п. 7.19 статуту у разі, якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, покладається на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
Загальні збори учасників можуть прийняти будь-яке рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законодавством ти цим статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд цих питань (п.7.20 статуту).
Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менш ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення надсилається поштовим повідомленням з описом вкладення (п.7.21 статуту).
За змістом протоколу № 13/09/23 (т. 1 а.с. 105-106) загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" відбулись 13.09.2023 року з наступним порядком денним:
1. Про звільнення з посади директора ОСОБА_1 ;
2. Про призначення на посаду директора ОСОБА_2 ;
3. Про призначення відповідальних осіб для внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На загальних зборах був присутній ОСОБА_4 , частка якого в статутному капіталі Товариства становить 74% статутного капіталу, що складає 74% голосів усіх учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" в особі представника ОСОБА_5 , якій діє на підставі довіреності від 29.06.2023 року (зареєстрована в реєстрі за номером 570/4-1343-23).
За результатами загальних зборів прийняті такі рішення:
По першому питанню: Звільнити з посади директора ОСОБА_1 за власним бажанням з 13.09.2023 року.
По другому питанню: Призначити на посаду директора ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з 14.09.2023 року.
По третьому питанню: Покласти вжиття заходів для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на директора товариства. Самостійно здійснити усі необхідні дії або шляхом надання доручення.
10.10.2023 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №1002031070023028896 на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", оформленого протоколом № 13/09/23 від 13.09.2023 року (т. 1 а.с. 15-19).
10.10.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" виданий наказ №11К про звільнення з роботи у відповідності до п. 5 ст. 41 КЗпП ОСОБА_1 з 10.10.2023 року з посади директора на підставі протоколу №13/09/23 загальних зборів учасників ТОВ "ФРАЙТ" від 13.09.2023 року (т. 1 а.с. 174).
23.11.2023 року відбулись позачергові Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", результати яких були оформлені протоколом № 23/11/23-1 (т. 1 а.с. 178).
Збори відбулись з наступним порядком денним:
1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів;
2. Обговорення результатів інвентаризації;
3. Внесення уточнень до протоколу №13/09/23 від 13.09.2023 року;
4. Про призначення відповідальних осіб для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На загальних зборах був присутній ОСОБА_4 , частка якого в статутному капіталі Товариства становить 74% статутного капіталу, що складає 74% голосів усіх учасників ТОВ "ФРАЙТ" в особі представника ОСОБА_5 , якій діє на підставі довіреності від 29.06.2023 року (зареєстрована в реєстрі за номером 570/4-1343-23) та ОСОБА_1 , частка якого в статутному капіталі товариства становить 26% статутного капіталу, що складає 26% голосів усіх учасників ТОВ "ФРАЙТ" в особі представника ОСОБА_6 , яка діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Златовою Н.А. від 21.11.2023 року за №6280.
За результатами загальних зборів прийняті такі рішення:
По першому питанню: призначити головою загальних зборів ОСОБА_7 , а секретарем загальних зборів - ОСОБА_2 .
По другому питанню: У зв'язку із не закінченням результатів інвентаризації дане питання знято з порядку денного і буде розглянуто на наступному засіданні, про що буде повідомлено додатково.
По третьому питанню: Викласти в новій редакції "Звільнити з посади директора ОСОБА_1 в зв'язку із припиненням повноважень посадової особи на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРАЙТ".
По четвертому питанню: Покласти обов'язки для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на директора Товариства. Самостійно здійснити усі необхідні дії або шляхом надання доручення.
За змістом позовних вимог ОСОБА_1 вважає звільнення з посади директора незаконним, посилається на допущені порушення при скликанні загальних зборів 13.09.2023 року та формулюванні підстав для звільнення, видачі наказу про звільнення від 10.10.2023 року, формулюванні підстав для звільнення у рішенні загальних зборах 23.11.2023 року, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", оформлене протоколом № 13/09/23 від 13.09.2023 року та доповнення до нього, оформлене протоколом № 23/11/23-1 від 23.11.2023 року; скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" №1002031070023028896 від 10.10.2023 року, які проведені на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", оформлене протоколом № 13/09/23 від 13.09.2023 року; визнання недійсним та скасування наказу № 11К від 10.10.2023 року про звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 47 131,14 грн.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з припиненням повноважень (звільнення) позивача із займаної посади; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 510/456/17, від 08.11.2019 року у справі № 667/1/16, від 04.02.2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19.02.2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12.01.2021 року у справі № 127/21764/17).
За змістом п.3 ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов'язані з управлінням юридичної особою.
З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов'язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов'язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов'язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов'язаного з управлінням товариством.
До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (ч.1 ст.84, ч.2 ст.113 Цивільного кодексу України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки (ч.1 ст.140 Цивільного кодексу України).
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч.ч.1,2 ст.97 Цивільного кодексу України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ч.1 ст. 28 Закону України № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон № 2275-VIII)).
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).
Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч.1 ст. 39 Закону № 2275-VIII).
Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (речення перше частини другої статті 99 Цивільного кодексу України). Виконавчий орган товариства є одноосібним (речення перше частини четвертої статті 39 Закону № 2275-VIII). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад (речення перше частини п'ятої статті 39 Закону № 2275-VIII).
Таким чином вимоги позивача про скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особа та стянення середнього заробітку підлягають розгляду господарським судом разом із вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів.
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи.
Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.
Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Корпоративні права учасників товариства є об'єктом захисту, визначеного ст. 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений ч. 3 ст.99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
У мотивувальній частині рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12.01.2010 року у справі №1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.
Відповідно до ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.
За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
За змістом положень ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Отже, здійснення компетентним органом господарюючого суб'єкта права на усунення від посади відповідно до ст. 99 Цивільного кодексу України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене статутом.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2021 року у справі № 753/17776/19, постанові Верховного Суду від 02.08.2022 року у справі № 908/273/21, постанові Верховного Суду від 15.02.2023 року у справі № 910/8343/21.
Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 року у справі №911/3656/20 дійшов висновку, що при вирішенні питання щодо порушення прав позивача, зокрема, права на зайняття посади голови, має значення не наявність підстав для припинення повноважень посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.
Припинення повноважень генерального директора як виконавчого органу підприємства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість припинення повноваження генерального директора підприємства як виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу законів про працю України, а в ст. 99 Цивільного кодексу України, тобто, не є предметом регулювання трудового права.
Реалізація власником підприємства корпоративних прав шляхом звільнення його генерального директора стосується також наділення його повноваженнями на управління підприємством або позбавлення таких повноважень на управління підприємством. Хоч таке рішення може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
Здійснення компетентним органом господарюючого суб'єкта права на усунення від посади відповідно до ст.99 Цивільного кодексу України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене статутом.
Якщо статутом передбачено підстави звільнення, усунення від виконання своїх повноважень одним з органів управління кооперативом, такі спори мають розглядати в залежності від причини звільнення, зазначеної у відповідному рішенні компетентного (уповноваженого) органу. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 року у справі №683/351/16-ц.
Як зазначено вище, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" від 13.09.2023 року, оформленим протоколом № 13/09/23 від 13.09.2023 року, звільнено з посади директора ОСОБА_1 за власним бажанням, з 13.09.2023 року.
ОСОБА_1 посилається на те, що про загальні збори не був повідомлений належним чином, заяви про звільнення з посади директора не подавав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, докази на підтвердження того, що загальні збори 13.09.2023 року відбулись на вимогу іншого учасника Товариства ОСОБА_8 та докази належного повідомлення про збори та порядок денний ОСОБА_1 , у справі відсутні.
Колегія суддів вважає, що звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" на підставі рішення загальних зборів є формою реалізації такого права відповідно до Статуту та чинного законодавства, однак така реалізація має відбуватись у встановленому порядку, який було порушено під час прийняття рішень 13.09.2023 року.
Разом з тим, в подальшому, рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" від 23.11.2023 року, оформленим протоколом № 23/11/23-1 від 23.11.2023 року вирішено викласти в новій редакції "Звільнити з посади директора ОСОБА_1 в зв'язку із припиненням повноважень посадової особи на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРАЙТ".
Апелянт вважає таке рішення незаконним, оскільки рішення загальних зборів від 23.11.2023 року не містить посилання, на підставі якого нормативного акту звільнено ОСОБА_1 та з якої дати. Зазначає, що звільнення з посади директора передбачає посилання на статті статуту та трудового законодавства, однак жоден документ такого не містить.
Проте, колегія суддів вважає такі твердження безпідставними, з огляду на те, що згідно з п. 5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України крім підстав, передбачених ст.40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб. Тобто, п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України кореспондується з положеннями ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України.
Така підстава розірвання трудового договору забезпечить "можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб", а в якості компенсації для захисту інтересів останніх - мінімальний розмір вихідної допомоги в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців.
З огляду на вказане, під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору (контракту) за п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.
Тобто, здійснення компетентним органом господарюючого суб'єкта права на усунення від посади відповідно до ст.99 Цивільного кодексу України можлива в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене Статутом, і підставою такого звільнення може бути зазначене посилання на пункт 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України.
За змістом протоколу № 23/11/23-1 від 23.11.2023 року під час розгляду питання третього порядку денного "3. Внесення уточнень до протоколу №13/09/23 від 13.09.2023 року" Слухали: ОСОБА_7 повідомив, що в протоколі №13/09/2023 від 13.09.2023 року була допущена помилка, а саме зазначено: "Звільнити з посади Директора ОСОБА_1 , за власним бажанням, з 13.09.2023 року".
Запропонував викласти в новій редакції: "Звільнити з посади директора ОСОБА_1 в зв'язку із припиненням повноважень посадової особи на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРАЙТ" (протокол №13/09/23 від 13.09.2023 року) з 13.09.2023 року.
При цьому, у загальних зборах ТОВ "ФРАЙТ" 23.11.2023 року приймав участь представник ОСОБА_1 , тобто, позивач був повідомлений про вказані збори.
Скаржник посилається на те, що згідно з законодавством внесення змін в рішення загальних зборів не передбачено.
Колегія суддів вважає такі доводи скаржника не обгрунтованими, оскільки законодавчо не заборонено внесення змін у рішення загальних зборів, якщо такі зміни внесенно в установленому Законом та статутом порядку.
Доводи скаржника щодо відсутності у рішенні про внесення змін до протоколу № 13/09/2023 від 13.09.2023 року інформації, на підставі якого рішення припинено повноваження директора, не відповідають дійсності, що підтверджується змістом протоколу загальних зборів № 23/11/23-11 від 23.11.2023 року.
Таким чином, наведене свідчить, що рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" від 23.11.2023 року, на яких був присутній, в тому числі й представник ОСОБА_1 , уточнені підстави звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" - у зв'язку із припиненням повноважень посадової особи на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРАЙТ".
Як вірно встановлено судом першої інстанції, такі підстави звільнення директора товариства (виконавчого органу юридичної особи) узгоджуються із п. 7.6.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, положеннями ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо прийому на роботу нового директора відповідача, оскільки дане питання не входить до предмету спору у цій справі.
З урахуванням наведеного, не підлягає задоволенню і похідна вимога про скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" №1002031070023028896 від 10.10.2023 року, які проведені на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ", оформленого протоколом № 13/09/23 від 13.09.2023 року.
Також колегія суддів погоджується із висновкому суду першої інстанції щодо задоволення вимоги про визнання недійсним та скасування наказу № 11К від 10.10.2023 року про звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" з 10.10.2023 року, оскільки дійсно, фактично відповідачем реалізовано своє право на припинення повноважень одноосібного виконавчого органу з дотриманням процедури, передбаченої ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України, саме уточненням рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" від 23.11.2023 року, в якому зазначено підстави звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" - у зв'язку із припиненням повноважень посадової особи на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРАЙТ", припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" з 23.11.2023 року.
З урахуванням задоволення наведених вище вимог, судом першої інстанції обгрунтовано задоволено в частині і вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 року у справі №755/12623/19 дійшла висновку, що: "Середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах".
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок №100).
Підпунктом "з" п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, визначено, що:
- середньомісячна заробітна плата, у випадку вимушеного прогулу, обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (пункт 2 розділу IІ);
- нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком, при цьому, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період; у разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (пункт 8 розділу IV).
Відповідно до довідки про заробітну плату №06/10-01 за останні два місці перед звільненням ОСОБА_1 отримав зарплату за серпень 2023 року - 15 959,99 грн, за вересень 2023 року - 14 777,97 грн.
Таким чином середньоденна заробітна плата за два відпрацьовані місяці перед звільненням складає 683,06 грн.
Враховуючи, що припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" (згідно з уточненням рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" від 23.11.2023 року підстави звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" - у зв'язку із припиненням повноважень посадової особи на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРАЙТ") з 23.11.2023 року, належний до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАЙТ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (з урахуванням заявленого позивачем періоду) за період з 11.10.2023 року по 23.11.2023 року складає 20 491,80 грн (за 13 днів у жовтні 2023 року як заявлено позивачем + 17 робочих днів у листопаді 2023 року х 683,06 грн).
З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 року у справі №904/5473/23 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова складена у повному обсязі 30.04.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя О.Г. Іванов