ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7797/25
провадження № 1-кп/753/1624/25
"29" квітня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020001143 від 25.03.2025відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сучевени, Глибоцького району, Чернівецької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
25.03.2025 приблизно о 18 год. 00 хв. гр. ОСОБА_4 разом зі своєю собакою породи Бельгійська вівчарка, перебував в приміщенні супермаркету ТОВ «Новус України» за адресою: м. Київ, проспект П. Григоренко, 18, де біля барної стійки вживав спиртні напої. Під час розпиття спиртних напої у ОСОБА_4 виник словесний конфлікт з невстановленою досудовим розслідуванням особою, під час якого ОСОБА_5 став демонструвати ніж господарсько побутового призначення. Про дану подію було повідомлено на спецлінію «102» для виклику працівників поліції.
25.03.2025 о 18 год. 30 хв. на вказаний виклик, по спецлінії «102» за адресою м. Київ проспект Григоренко, 18 ТОВ «Новус України» прибув наряд поліції на службовому автомобілі екіпаж «Рубін-252» у складі заступника командира роти №1 батальйону №1 УПП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та інспектора роти №1 батальйону №1 УПП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 . Підійшовши до охоронців супермаркету, біля яких знаходився ОСОБА_4 , разом з собакою породи Бельгійська вівчарка без повідка та без намордника працівники поліції, виконуючи свої службові обов'язки, перебуваючи у форменому одязі зі знаками розрізнення, стали встановлювати обставини правопорушення та особу ОСОБА_4 .
В цей час ОСОБА_4 став, висловлювати погрози в бік поліцейських. На прохання працівників поліції заспокоїтись, ОСОБА_4 не реагував та став кидатися в бійку на працівників поліції. З метою припинення протиправних дій ОСОБА_4 , було прийнято рішення про його затримання.
В подальшому, ОСОБА_4 , знаходячись біля супермаркету ТОВ «Новус України», коло якого намагались затримати заступник командира роти №1 батальйону №1 УПП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та інспектор роти №1 батальйону №1 УПП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу, одягнуті у формений одяг, зовні оснащені загальновідомими ідентифікуючими ознаками працівників поліції, розуміючи, що працівники поліції в цей момент діють в межах службових повноважень, передбачених положеннями Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, використовуючи собаку породи Бельгійська вівчарка, яка була тренована в тому числі і командам нападу, надав команду нападу своїй собаці, яка кинулась на поліцейського ОСОБА_6 . Дану погрозу працівник поліції ОСОБА_6 сприйняв як реальну погрозу насильством та використав табельну вогнепальну зброю відповідно ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію».
ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 345 КК України, а саме: у погрозі насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду пояснення, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що в день вчинення кримінального правопорушення він посварився з дружиною, бо та забрала сина з дитячого садка і не попередила його. Через сварку з дружиною він пішов до бару, де вживав алкоголь. Будучи на підпитку, у нього виник конфлікт з охороною, бо його собака, яка була прив'язана біля магазину лаяла та лякала людей. Хтось викликав поліцію, по прибуттю якої у нього теж виник з ними конфлікт, під час конфлікту, будучи ображеним на працівників поліції і не зовсім розуміючи наслідки своїх дій через перебування в стані алкогольного сп'яніння, він віддав команду собаці напасти на поліцейського. У вчиненому щиро розкаюється. Має на утриманні малолітнього сина, дружину, працює на будівництві, а ту просить його суворо не карати.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.
За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.
ІV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
V. Мотиви призначення покарання
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, сімейний стан, рід занять, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8 , 2018 р.н., працює неофіційно будівельником, має постійне місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав, розкаявся, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.
При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати кримінально-правові відносно-визначені санкції, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшує покарання, та обставини, що обтяжує покарання, доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст. 345 КК України, що буде відповідати принципам та меті його призначення, із застосуванням положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.
VІ. Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не накладався.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні обраний відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 27.03.2025 у вигляді домашнього арешту залишити в силі до набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 345 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю два роки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні обраний відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 27.03.2025 у вигляді домашнього арешту залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме:
1)диск, на якому міститься відеозапис з магазину «Новус» - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження;
2)предмет зовні схожий на ніж та предмет, зовні схожий на гільзу, передані до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 150070), знищити.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1