Справа № 502/150/25
30 квітня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Березнікова О.В.
за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач, з урахуванням уточнень до позовних вимог, звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 . Після смерті батьків відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , належних спадкодавцям та іншим власникам на праві сумісної власності у 21/100 частки цього будинку. Позивач спадщину після смерті батьків прийняв, проте оригінал правовстановлюючого документа відсутній. У зв'язку з цим звернувся до суду з вказаним позовом.
Просить суд визнати за ними право власності на 63/500 частин вказаного будинку в порядку спадкування після смерті батьків.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просять їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвамм про смерть серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Після смерті батьків залишилося спадкове майно, а саме належні частки у праві сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки БТІ від 28.11.2024 №1043 встановлено, що на підставі свідоцтва про право сумісної власності, виданого виконкомом Кілійської міської ради 16.05.1996 № 257, зареєстрованого Кілійським БТІ в реєстровій книзі 36, стор. 44, реєстр. № 8547 - 21/100 частка житлового будинку АДРЕСА_1 на праві спальної сумісної власності належить - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Тобто, після смерті батьків залишилося 42/500 частини у вказаному будинку, які підлягають спадкуванню, та 21/500 належних спадкоємцю як власнику, які просить визнати за ним, оскільки правовстановлюючий документ, яким є свідоцтво про право сумісної власності, виданого виконкомом Кілійської міської ради 16.05.1996 № 257, було втрачено.
Відповідно до технічного паспорту від 11.11.2024, складеного Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 складається з: літ. «А1» - житлового будинку (загальною площею 464, 50 кв.м., житловою площею 249, 1 кв.м), літ. «Б1» - житлового будинку, літ. «В» - гаражу, літ. «Г» - кухні, літ. «Д» - гаражу, літ. «Е» - гаражу, літ. «Ж» - літньої кухні, літ. «З», «И», «К» - гаражу, літ. «Л» - сараю, літ «М» - вбиральні, літ. «Н» сараю, № 1-4; І-ІІ - надвірні споруди.
Позивач спадщину після смерті батьків прийняв, та є спадкоємцем першої черги за законом.
З відповіді Одеського нотаріального архіву встановлено, що за життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склали заповіти, яким заповіли на користь ОСОБА_5 все належне їм майно.
Проте встановлено, що ОСОБА_5 спадщину за заповітом у встановлений строк не прийняв, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру.
Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин. Проте правовстановлюючі документи на будинок відсутні.
Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст..1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст. 1272 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивач спадщину після смерті батьків прийняв, спадкове майно у вигляді частини спірного житлового будинку дійсно належало спадкодавцям, інші спадкоємці відсутні.
Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на 63/500 частин житлового будинку АДРЕСА_1 складається з: літ. «А1» - житлового будинку (загальною площею 464, 50 кв.м., житловою площею 249, 1 кв.м), літ. «Б1» - житлового будинку, літ. «В» - гаражу, літ. «Г» - кухні, літ. «Д» - гаражу, літ. «Е» - гаражу, літ. «Ж» - літньої кухні, літ. «З», «И», «К» - гаражу, літ. «Л» - сараю, літ «М» - вбиральні, літ. «Н» сараю, № 1-4; І-ІІ - надвірні споруди, у тому числі на 42/500 частин в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на 21/500 частини як власника у спільному сумісному майні.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Березніков