ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2056/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України»: Рильцова Є.Ю.,
від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Валмакс»: Погорілий О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України»
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 року, суддя в І інстанції Бездоля Ю.С., повний текст якого складено 23.12.2024, в м. Одесі
у справі №916/2056/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України»
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Валмакс»
про стягнення 611 486,54 грн
В травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Валмакс» про стягнення 611 486,54 грн, з яких: 446 713,39 грн основного боргу, 110 760,44 грн пені, 18 973,13 грн 3% річних та 35 039,58 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог посилалось на обставину автоматичного включення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Валмакс» до портфеля постачальника “останньої надії» з 01.09.2022 по 30.09.2022, у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником та порушення Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Валмакс» умов договору в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ вересні 2022 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/2056/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» задоволено частково; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Валмакс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» 32 795,20 грн вартості спожитого природного газу у вересні 2022 року та 393,31 грн судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.09.2022 №1092 та електронним повідомлення самого позивача від 15.06.2022 встановлено, що постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору повинно бути за ціною 7,96 грн/куб.м.
Суд дійшов висновку, що державою були забезпечені природним газом для населення виробники теплової енергії, яким є ОСББ “Валмакс» за ціною 7,96 грн. за один кубометр газу, в тому числі і у спірному періоді - вересні 2022 року, що за розрахунками суду становить 32795,20 грн та які підлягають стягненню з ОСББ “Валмакс», як фактичного споживача природного газу за вказаний період.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/2056/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 413 918,19 грн, пені у сумі 110 760,44 грн, трьох відсотків річних у сумі 18 973,13 грн, інфляційних втрат у сумі 35 039,58 грн, а також в частині розподілу судових витрат скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» щодо стягнення основного боргу в сумі 413 918,19 грн, пені у сумі 110 760,44 грн, трьох відсотків річних у сумі 18 973,13 грн, інфляційних втрат у сумі 35 039,58 грн, у стягненні яких було відмовлено - задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСББ «Валмакс» є юридичною особою приватного права, зареєстрованою за законодавством України та відсутні підстави стверджувати, що останнє є побутовим споживачем. Відповідно до даних Інформаційної платформи, якими керується постачальник «останньої надії», юридичну особу - ОСББ «Валмакс» - віднесено Оператором ГРМ до категорії виробників теплової енергії (ТКЕ). Відтак, визначення умов постачання природного газу постачальником "останньої надії" безпосередньо пов'язане із внесенням відповідних даних про споживача до Інформаційної системи Оператора ГРМ, якими постачальник "останньої надії" керується при виконанні обов'язку щодо постачання природного газу.
У разі незгоди із визначеною категорією, відповідач мав право вжити заходів для захисту порушеного права шляхом звернення до суду з предметом спору про внесення змін до інформаційної платформи оператора щодо категорії споживача, відображеного на інформаційній платформі оператора ГТС, який випливає із вимог Кодексу ГТС.
Додатково зазначив, що суд взагалі не обґрунтовав підстави для відмови позовних вимог в частині нарахованих штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що позивач, як постачальник останньої надії, здійснив розрахунок ціни газу, яка у майже у 10 разів перевищує фіксований тариф для побутових споживачів. Відомості стосовно ціни газу у спірний період (вересень 2022 року) позовна заява не містить, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Валмакс», помилково віднесено до непобутових споживачів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРТУМ СТРОЙ" на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №916/1940/22; призначено справу до розгляду на 01.04.2025 12:30 та в подальшому оголошено перерву до 22.04.2025 об 11:50.
В судовому засіданні 22.04.2025 брали участь представники сторін.
Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії».
В матеріалах справи наявний підписаний з боку позивача Типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії».
За умовами п.1.3 договору він є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з п.2.1 договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
За умовами п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті. Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
У відповідності до п.5.1 договору споживач має право: отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі; безоплатно отримувати всю інформацію стосовно прав та обов'язків його та постачальника та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий природний газ, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та цього договору; безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші показання власного споживання природного газу; звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов'язаних з виконанням цього договору; вимагати від постачальника надання письмової форми цього договору, завіреної печаткою (за наявності) постачальника; вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та законодавством порядку; провести звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта; вільно обирати іншого постачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим договором; отримувати відшкодування збитків від постачальника, що понесені споживачем у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням постачальником своїх зобов'язань перед споживачем, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства; мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим договором.
Згідно з п.5.2 договору споживач зобов'язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору; укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з оператором ГРМ або договір транспортування природного газу з оператором ГТС (для прямих споживачів) для набуття права на правомірний відбір газу із газорозподільної системи та фізичну доставку газу до межі балансової належності об'єкта споживача; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; протягом 5 робочих днів повідомляти постачальника про всі зміни персоніфікованих даних; знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу (лічильника) станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані постачальнику у спосіб, визначений на веб-сайті постачальника. споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п'ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу; безперешкодно допускати на свою територію, у свої житлові, виробничі, господарські та підсобні приміщення, де розташовані вузли обліку газу, прилади обліку газу, лічильники газу тощо, представників постачальника після пред'явлення ними службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу; проводити на вимогу постачальника звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта та пред'являти платіжні документи на вимогу постачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням лічильника газу; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинними нормативно-правовими актами та/або цим договором; виконувати інші обов'язки, покладені на споживача чинним законодавством та/або цим договором.
За п.6.1 договору постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлений природний газ; контролювати правильність оформлення споживачем платіжних документів; ініціювати припинення постачання природного газу споживачу у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством; безперешкодного доступу до комерційних вузлів обліку (лічильників) газу споживача для перевірки їх показань; проводити разом зі споживачем звіряння обсягів постачання природного газу за цим договором з підписанням відповідного акта; отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства; мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим договором.
Згідно з п.6.2 договору постачальник зобов'язується: забезпечити безперервне постачання природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором; забезпечувати належну якість надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених правилами постачання та цим договором; протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача; надавати споживачу інформацію про умови постачання, ціни, пов'язані з ним, порядок оплати за спожитий природний газ, право споживача вільно обирати постачальника та іншу інформацію, що вимагається чинними нормативно-правовими актами. така інформація оприлюднюється на сайті постачальника; публікувати на сайті (і в передбачених законодавством випадках в засобах масової інформації) детальну інформацію про зміну ціни на природний газ за п'ять днів до введення її у дію; видавати споживачеві безоплатно платіжні документи та форми звернень; розглядати в установленому законодавством порядку звернення споживача, зокрема з питань нарахувань за природний газ, і за наявності відповідних підстав задовольняти його вимоги; забезпечувати належну організацію власної роботи для можливості передачі та обробки звернення споживача з питань, що пов'язані з виконанням цього договору; відшкодовувати збитки, понесені споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором; забезпечувати конфіденційність даних, які отримуються від споживача; виконувати інші обов'язки, покладені на постачальника чинним законодавством та/або цим договором.
За п.п. 11.1, 11.3 договору він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором. Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання.
Відповідно до п.11.5 договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. У разі отримання постачальником від споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг усі документи і повідомлення за цим договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа.
В матеріалах справи наявний список згрупованих відправлень Укрпошти Ф.103, чек, роздруківку з програми 1СПідприємство - Газопостачальна компанія.
Також на підтвердження позовних вимог ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» надало наступні документи:
- інформацію щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XQ000110A6D00I в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ “ГК “Нафтогаз України» (EIC-код 56X930000008780B) та щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ000110A6D00I (01.09.2022-30.09.2022 - постачальник ТОВ “ГК “Нафтогаз України», обсяг у вересні 2022 року - 4120 м.куб);
- реєстр пар споживачів на 01.01.2020.Пон портфель: ЕІС-код 56XQ000110A6D00I, назва - Валмакс ОСББ, тип споживача - виробник теплової енергії;
- акт №12431 від 30.09.2022 приймання-передачі природного газу (підписаний виключно з боку ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України») по договору постачання природного газу постачальником “останньої надії» за період вересень 2022 року на суму 446713,39 грн. з ПДВ (обсяг - 4,12000 тис.м.куб., ціна за тис.куб.м без ПДВ: 01.09.2022 - 113874,353 грн., 02.09.2022 - 108213,717 грн., 03.09.2022-04.09.2022 - 84941,218 грн., 05.09.2022 - 86796,113 грн., 06.09.2022 - 111357,867 грн., 07.09.2022 - 109255,363, 08.09.2022 - 97934,152 грн., 09.09.2022 - 98012,403 грн., 10.09.2022-11.09.2022 - 93414,737 грн., 12.09.2022 - 91284,408 грн., 13.09.2022 - 91633,207 грн., 14.09.2022 - 95855,10 грн., 15.09.2022 - 103255,105 грн., 16.09.2022 - 93564,145 грн., 17.09.202-18.09.2022 - 80954,212 грн., 19.09.2022 - 80953,062 грн., 20.09.2022 - 76456,996 грн., 21.09.2022 - 84346,822 грн., 22.09.2022 - 82501,956 грн., 23.09.2022 - 81239,447 грн., 24.09.2022-25.09.2022 - 80103,677 грн., 26.09.2022 - 80066,75 грн., 27.09.2022 - 77764,874 грн., 28.09.2022 - 92306,079 грн., 29.09.2022 - 89125,166 грн., 30.09.2022 - 82830,165 грн.);
- архів тарифів за вересень 2022 року;
- рахунок на оплату (природний газ) №25862 від 10.10.2022 на суму 446713,39 грн. з ПДВ (розрахунковий період: 01-30 вересня 2022 року);
- вимогу позивача №119/4.1.2-38616-2023 від 27.09.2023 до відповідача про сплату заборгованості на суму 446713,39 грн.; докази направлення вимоги (опис вкладення, список згрупованих відправлень, чек, роздруківка з програми 1СПідприємство - Газопостачальна компанія);
- інформацію про надходження коштів на рахунки ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», зокрема, від ОСББ “Валмакс» (зазначено про відсутність реєстру надходжень);
- повідомлення позивача до відповідача (без дати та номеру), зокрема, про те, що з 01 вересня 2022 року постачальником для забезпечення потреб ОСББ є ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», як постачальник “останньої надії»; підключення до ПОН було здійснено автоматично, шляхом приєднання до публічного договору, у зв'язку з відсутністю точок у реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС; докази направлення повідомлення (роздруківка з програми 1СПідприємство - Газопостачальна компанія);
До матеріалів справи на підтвердження власних доводів ОСББ “Валмакс» надало та матеріали справи містять: копії договорів з ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» на періоди до вересня 2022 року і після вересня 2022 року, акти приймання-передавання об'ємів газу за вказаний період; листи ОСББ “Валмакс» до ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг».
Також в матеріалах справи наявний наданий позивачем розрахунок заборгованості у розмірі 446713,39 грн. основного боргу, 110760,44 грн. пені (01.11.2022-30.04.2023), 18973,13 грн. 3% річних та 35039,58 грн. інфляційних втрат (01.11.2022-31.03.2024).
Посилаючись на неналежне виконання ОСББ “Валмакс» своїх зобов'язань за типовим договором постачання природного газу постачальником “останньої надії» щодо повної та своєчасної сплати спожитого природного газу у період вересня 2022 року, ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» звернулось до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з ОСББ “Валмакс» 446713,39 грн. основного боргу, 110760,44 грн. пені, 18973,13 грн. 3% річних та 35039,58 грн. інфляційних втрат.
Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 611 486,54 грн за спожитий газ.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу як між постачальником «останньої надії» та споживачем.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
Укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст.ст.173, 174, 175 ГК України, ст.ст.11, 202, 509 ЦК України, і згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з визначенням, наведеним в ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496, постачальник «останньої надії», яким є позивач, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.
Відповідно до абз.1 п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції, чинній станом на вересень 2022 року) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Відповідно до абз.10 п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції, чинній станом на вересень 2022 року) реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках:
- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;
- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.
З наявних матеріалів справи доказів вбачається, що ОСББ Валмакс», зокрема, за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 було включено до реєстру постачальника “останньої надії» ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» із визначенням обсягів природного газу - 4120 м.куб, окрім того, обсяг природного газу у розмірі 4120 м.куб також визначений у акті приймання-передачі природного газу та рахунку.
Обсяг поставленого газу відповідач визнає та не заперечує, що такий було поставлено позивачем як постачальником «останньої надії».
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів здійснення оплати за спожитий у вересні 2022 року природній газ матеріали справи не містять, водночас, заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що позивач неправомірно розрахував вартість спожитого ОСББ природного газу за тарифами для непобутових споживачів.
В оскарженому рішенні суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, натомість позивач в апеляційній скарзі стверджує про помилковість таких висновків суду.
Згідно з п.1. ч1. ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Статтею 22 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
У ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
З аналізу наведених норм випливає, що оплата комунальних послуг, в тому числі постачання природного газу, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку сплачує за тарифами, встановленими для населення.
При цьому, у спірному випадку, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку виступає колективним споживачем (замовником) послуги постачання природного газу.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на мету створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та його статус, закріплені у статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Так, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», має статус неприбутковості, та не є суб'єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №916/3837/21.
Суд виходить з того, що аналіз зазначених у цій постанові нормативних актів надає можливість дійти висновку, що законодавством виокремлено певну категорію (групу) споживачів, яким тимчасово затверджуються граничні ціни, за якими постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу, зокрема, серед яких вказані побутові споживачі.
Колегія суддів відзначає, що у даному випадку під категорію «побутові споживачі» підпадають як окремі фізичні особи, так і об'єднання фізичних осіб, головною метою яких у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема для опалення своїх квартир (будинків), що не включає професійну та комерційну діяльність.
Отже відповідач у спірних правовідносинах є колективним побутовим споживачем природного газу, що споживає такий газ виключно для забезпечення потреб та в інтересах мешканців будинків (фізичних осіб).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2024 у справі №922/1717/23 викладена така правова позиція: «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним побутовим споживачем, тобто, юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку та діє в інтересах фізичних осіб - власників квартир, які використовують поставлений позивачем газ виключно для своїх побутових потреб (надані відповідачем послуги з опалення та постачання гарячої води населенню).»
Разом з цим, відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги, є колективним споживачем.
Відтак апеляційний суд вважає висновки місцевого господарського суду про те, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним побутовим споживачем, обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам законодавства.
При цьому, у відповідності до положень частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб'єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.
Тобто, наведеними положеннями законодавець ввів мораторій протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу, в т.ч. для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, навіть за умови включення останнього до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.09.2022 №1092 передбачено:
1.Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України»: 1) здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам, які на день прийняття цієї постанови були включені до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1386/27831, та базової річної пропозиції з 01 вересня 2022 року; 2) здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам, які після набрання чинності цією постановою будуть включені до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831, та базової річної пропозиції з дня початку постачання природного газу постачальником “останньої надії».
2.Товариству з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» забезпечити можливість Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» включення побутового споживача, який включений до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії», до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» для реалізації газу побутовим споживачам без необхідності надання постачальником інформації щодо заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
3. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття та діє до 1 травня року, що настає за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні.
У електронному повідомленні від 15.06.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» за посиланням (https://gas.ua/uk/home/news/8-8-mln-ukraintsiv-otrimuyut-gas-1-05-naftogaz#:~:text=%D0%97%201%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F%202022%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83,7%2C96%20%D0%B3%D1%80%D0%BD%2F%D0%BA%D1%83%D0%B1) зазначено: “З 1 травня 2022 року до реєстру Газопостачальної компанії “Нафтогаз України» підключені 8,8 млн українських домогосподарств, які отримували газ від постачальника “останньої надії» (ПОН), відповідно до річного тарифного плану “Фіксований» з однією з найвигідніших цін на ринку - 7,96 грн/куб. м (з ПДВ, без вартості транспортування). Відповідне рішення ухвалив ОГТСУ та Міністерство енергетики України. Це не вперше, коли ГК “Нафтогаз України» захищає інтереси споживачів постачальника “останньої надії». Завдяки нашим спільним зусиллям з владою їхній тариф на газ становитиме 7,96 грн/куб. м з ПДВ, без вартості розподілу (доставки).».
Як було встановлено судом першої інстанції, факт споживання природного газу у вересні 2022 року в обсязі 4120 м.куб сторонами не оспорюється, а тому з урахуванням вищевстановлених обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за змістом правового регулювання відносин держави з споживачами (для побутових споживачів), а також для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку є надання державою у період воєнного стану пільгових умов таким виробникам теплової енергії, яким є відповідач.
Такі пільгові умови, гарантовані державою, полягають у фіксованій ціні 7,96 грн. за один кубометр газу та поширюються на обсяг природного газу, який споживається ОСББ, зокрема, і у спірному періоді, для забезпечення потреб співвласників.
За таких обставин, державою були забезпечені природним газом для населення виробники теплової енергії, яким є ОСББ “Валмакс» за ціною 7,96 грн. за один кубометр газу, в тому числі і у спірному періоді - вересні 2022 року, що за розрахунками суду першої інстанції становить 32795,20 грн. та які підлягають стягненню з ОСББ “Валмакс», як фактичного споживача природного газу за вказаний період.
А отже, застосування позивачем для відповідача тарифів для непобутових споживачів у вересні 2022 є безпідставним та таким, що суперечить Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Позивач не надав доказів, котрі б свідчили про протилежне, а лише покликається на те, що він самостійно не обирає споживача, не впливає на визначення категорії споживання того чи іншого споживача, не має права припинити постачання природного газу тому чи іншому споживачу.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що вищезазначені пояснення не спростовують тієї обставини, що ОСББ фактично задовольняє потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем (постачальником "останньої надії") виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах саме мешканців будинку. При цьому здійснення нарахування за завищеною ціною по суті суперечитиме положенням Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води, укладеного 09.02.2021 з метою недопущення застосування до кінцевих споживачів комунальних послуг (населення) підвищених тарифів та приписам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", де встановлено, зокрема, що об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення.
Доводи скаржника про те, що відповідач отримував природній газ як установа, яка виробляє та постачає теплову енергію, що підтверджується інформацією (яка внесена третьою особою (не позивачем і не відповідачем)) на Інформаційній платформі, не змінює статусу ОСББ як колективного побутового споживача (Постанова КГС ВС від 22.01.2025 у справі №916/1071/24.
Щодо вимог позивача про стягнення 110 760,44 грн пені, 18 973,13 грн 3% річних та 35039,58 грн. інфляційних втрат, судова колегія вказує наступне.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня за порушення строку виконання зобов'язання встановлена пунктом 4.5. Договору. Згідно з ним, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №906/1308/19.
Як було встановлено, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем тобто юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку. А отже, відповідач ОСББ «Квартал на Головацького» є споживачем комунальної послуги.
Загальновідомими є обставини введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022) в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
У відповідності до редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206, яка застосовується з 24.02.2024, і діяла до 29.12.2023, забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Спірна заборгованість утворена за споживання природного газу у вересні 2022 року, тобто у період дії воєнного стану та заборони на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних.
Тому вимоги позивача про стягнення 110 760,44 грн пені, 18 973,13 грн 3% річних та 35039,58 грн інфляційних втрат є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг та не підлягають задоволенню.
Відтак обґрунтованими є висновки суду про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 32 795,20 грн вартості спожитого природного газу у вересні 2022 року та відмові у задоволенні решти позову.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/2056/24.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/2056/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/2056/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/2056/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 29.04.2025.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська