Справа № 308/2082/16-к
1-кп/308/486/19
23 квітня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070030000412 від 12.02.2016 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, громадянина України, українця, не працюючого, розлученого, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,-
встановив:
ОСОБА_4 будучи засудженим Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 23.07.2015 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням ст.ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин: близько 08:00 год. 04 лютого 2016 року ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи таємно, з корисливих мотивів та метою наживи, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , в якій на той час, проживав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та скориставшись тим, що останній спить викрав належний йому мобільний телефон марки «Prestigio» моделі «PSP3503 DUO», ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , чорного кольору, в якому знаходились SIM-картка та flash-карта об'ємом пам'яті 16 (шістнадцять) гігабайт, а також коробку від даного мобільного телефону, в якій знаходились документи від нього ж.
Після чого, ОСОБА_4 покинувши вищевказану квартиру пішов в сторону автовокзалу, що розміщений за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 2 де випадково зустрів знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , та повідомивши останньому неправдиву інформацію про те, що вищевказаний мобільний телефон належить йому, а також те, що в нього, на даний час відсутній паспорт громадянина України, попросив ОСОБА_6 закласти вищевказаний мобільний телефон до найближчого ломбарду, а також за використання часу останнього ОСОБА_4 пообіцяв йому надати грошові кошти в сумі 50 (п'ятдесяти) гривень.
Після того, як ОСОБА_6 погодився, вони разом з ОСОБА_4 пішли до Повного товариства «Ломбард Сакура» ОСОБА_7 і компанія (далі - Товариство), яке розміщене за адресою: м. Ужгород, вул. Залізнична, 1«А» де ОСОБА_6 використовуючи паспорт громадянина України на своє ім'я, уклав з даним Товариством договір-специфікацію № 50.16.02.19 від 04.02.2016, тим самим заклавши вищевказаний мобільний телефон та отримав примірник вищевказаної специфікації, чек та грошові кошти у розмірі 600 (шістсот) гривень. Усе вищевказане (специфікацію, чек та гроші) відразу забрав ОСОБА_4 та з даних коштів віддав 50 (п'ятдесят) гривень ОСОБА_6 , після чого вони вийшли з приміщення вищезазначеного Товариства і пішли у різні сторони.
Згідно висновку експерта № 11/133 від 25.02.2016 залишкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки «Prestigio» моделі «PSP3503 DUO», з наявною в ньому комплектуючою, а саме Flash-карткою марки «Silicon Power (SP)» об'ємом пам'яті 16 гігабайт, бувшого у використанні, з врахуванням ознак зносу, станом цін на 04 лютого 2016 року може становити 1354,80 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят чотири гривні вісімдесят копійок). Умисними діями ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 , завдано матеріальних збитків на суму 1354,80 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят чотири гривні вісімдесят копійок).
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_4 викравши мобільний телефон марки «Prestigio» моделі «PSP3503 DUO», ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_5 та отримавши можливість розпоряджатися ним, довів свій злочинний умисел до кінця, заклавши даний мобільний телефон, за допомоги сторонньої особи ОСОБА_6 , який був введений ним в оману, до вищевказаного Товариства та отримав за нього грошові кошти, тим самим досягнувши своєї мети - збагачення.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
У судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують 3028,00 грн., віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти закрити провадження у справі у зв'язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, розмір якої не перевищує 3028,00 грн.
Судом роз'яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Обвинувачена зазначила, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просила закрити провадження.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028,00 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (станом на день вчинення кримінального правопорушення 21.05.2024 для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна мала перевищувати 302,80 грн.).
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 інкримінується вчинення крадіжки на загальну суму 1354,80 грн. і такі дії кваліфікувались на ч. 2 ст. 185 КК України.
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Речові докази у справі відсутні.
Процесуальні витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Цивільний позов потерпілою стороною не заявлявся.
Враховуючи те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, матеріали кримінального провадження направити до органу, уповноваженому складати протоколи про таке адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 4 ст. 284, ст.ст. 372, 615 КПК України, суд,-
постановив:
Кримінальне провадження №12016070030000412 від 12.02.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України закрити згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі: 306,90 гривень віднести на рахунок Державного бюджету України.
Матеріали кримінального провадження №12016070030000412 від 12.02.2016 направити до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1