Справа № 308/10280/19
1-кс/308/2539/25
30 квітня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю - секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгород клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту у кримінальному провадженні за №12017070170000110 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України
на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання про скасування арешту майна, в якому адвокат ОСОБА_3 просить слідчого суддю:
-скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.06.2020 по справі №308/10280/19 (1-кс/308/2492/20), а саме - на 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) із забороною розпоряджатися такою.
Клопотання обґрунтоване тим, що у зв'язку з підписанням мирової угоди в межах судової справи №308/5503/18 в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, від представника заявниці надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту без участі.
Вирішуючи подане клопотання про скасування арешту, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Цитована норма визначає підстави для скасування раніше накладеного арешту та суб'єктів, які вправі ініціювати питання про скасування відповідного заходу забезпечення.
Такими підставами є необґрунтованість раніше накладеного арешту та відсутність подальшої потреби для застосування арешту.
Слідчий суддя, накладаючи арешт згідно з ухвалою від 04.06.2020 по справі №308/10280/19 (1-кс/308/2492/20), керувався тим, що слідчим відділом Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №12017070170000110 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, тоді як 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 відповідає ознакам речового доказу.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання про накладення арешту встановив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №210842330 від 01.06.2020, об'єкт нерухомого майна - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності (по 1/2):
- ОСОБА_4 (підстава для державної реєстрації права власності - свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 577, видане 17.04.2018 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 );
- ОСОБА_5 (підстава для державної реєстрації права власності - договір купівлі-продажу, серія та номер 1613, виданий 14.12.2017 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 ).
За обставин кримінального провадження предметом дослідження є обставини щодо оформлення сторонніми особами права власності на частку брата заявниці у праві власності на квартиру за вищевказаною адресою.
Звертаючись із заявою про скасування арешту, представник заявниці посилається на оформлення за собою частки ОСОБА_5 , покликаючись на підписання мирової угоди в межах судової справи №308/5503/18 від 14.02.2025.
Слідчий суддя відхиляє це твердження з огляду на те, що за правилами ч.ч.4 та 5 ст. 207 ЦПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Отже, саме по собі підписання мирової угоди без затвердження такої угоди судом правових наслідків не породжує. Понад це, процесуальний закон допускає відмову у затвердженні мирової угоди, а виключно складання тексту такої угоди не підміняє необхідність в отриманні судового рішення з цього приводу.
Слідчий суддя з'ясував, що судова справа №308/5503/18 перебуває на стадії апеляційного провадження та розглядається Закарпатським апеляційним судом.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду у вказаній цивільній справі призначено повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, а провадження у справі зупинено.
Будь-яких відомостей про затвердження мирової угоди, на яку посилається адвокат ОСОБА_3 до матеріалів клопотання не долучено.
Поряд із цим, не представлено слідчому судді і будь-яких відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що мали місце зміни щодо права власності у відношенні спірної квартири, чим не підтверджено наявність у заявниці речового права на арештовану частку у праві власності на квартиру.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту подане передчасно, оскільки заявниця не надала доказів її належності до суб'єктів, які за приписами ч. 1 ст. 174 КПК України вправі ставити питання про скасування арешту.
У зв'язку з цим досліджуване клопотання слід залишити без задоволення.
На переконання слідчого судді, це не позбавляє заявницю повторно звертатися з клопотання про скасування арешту в разі зміни обставин, що зумовили відмову в задоволенні цього клопотання.
Керуючись статтями 22, 170-174 КПК України, слідчий суддя
у задоволенні клопотання про скасування арешту відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1