Справа № 308/19742/24
28 квітня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачука О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.
відповідачки- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13680,00 грн., а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 05.04.2024 між ТОВ «Споживчий кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (оферти) №05.04.2024-100000728, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 05.04.2024 року, строком на 42 дні - до 16.05.2024 року.
У подальшому вищевказаний кредитний договір було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору від 18.04.2024 року та встановлено строк повернення кредиту 30.05.2024 року.
Позивач вказує, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 30.05.2024 року у неї утворилася заборгованість у розмірі 13680 грн., яка складається з: 6000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 5430,00 грн. - заборгованість за процентами, 2250,00 грн. - неустойка.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини зазначені у позовній заяві визнала. Також вказала, що на даний час у зв'язку укладенням шлюбу її прізвище - ОСОБА_3 , у підтвердження чого надала свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане 06.08.2024 року виконавчим комітетом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, з якого убачається, що 06.08.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб з ОСОБА_4 , та після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено згідно матеріалів справи, 05.04.2024 між ТОВ ТОВ «Споживчий кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (оферти) №05.04.2024-100000728.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Е179, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, що підтверджується паперовою копією цього договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з умовами кредитного договору (оферти) №05.04.2024-100000728 від 05.04.2024 року, укладеного між ТОВ «Споживчий кредит» та ОСОБА_1 розмір кредиту становить 6000,00 грн., кредит було надано строком на 42 дні, розмір процентної ставки 2,33 % в день, неустойка - 150 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала обставину надання їй кредитних коштів та неповернення їх позивачеві.
Окрім цього, ця обставина підтверджується квитанцією виданою LIQPAY ІD платежу 2445944730 про перерахування 05.04.2024 року 6000,00 грн. на платіжну картку, перші чотири та останні дві цифри якої співпадають з цифрами, зазначеними в кредитному договорі як цифри платіжної картки ОСОБА_2
18.04.2024 року між ТОВ «Споживчий кредит» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір до кредитного договору №05.04.2024-100000728 від 05.04.2024 року згідно з яким продовжено строк повернення кредиту 30.05.2024 року.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. 00 коп., що підтверджено даними про електронний переказ.
Однак, ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, що підтвердила у судовому засіданні.
Згідно наданої позивачем довідки розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №05.04.2024-100000728 від 05.04.2024 року становить: 6000,00 грн. - основний борг, 5430,00 грн. - проценти, 2250,00 грн. - неустойка. Згідно указаної довідки проценти по кредиту нараховані за період з 05.04.2024 року по 30.05.2024 року.
Як убачається з розділу 3 Умов пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) (розділ 3) та п. 9 заявки кредитного договору №05.04.2024-100000728 (кредитної лінії) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального від загального розміру виданого кредиту та становить 2,33%.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, відповідно до якого максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Кредитний договір між сторонами укладено після 24.12.2023, тому до нього застосовується максимальний розмір денної процентної ставки 1%.
Отже, відсоткова ставка встановлена договором не відповідає умовам чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, суд вважає, що умови кредитного договору в частині, яка суперечить приписам Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемними.
З огляду на вищенаведене з відповідача у судовому порядку слід стягнути 3360,00 (6000,00 грн. * 56 днів * 1%), що буде відповідати вимогам ч.5 ст. 8 частини п'ятій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки вона належним чином свої зобов'язання по поверненню тіла кредиту та відсотків за його користування у зазначеному розмірі не виконала.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
А тому враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач отримала кредитні кошти, але свої зобов'язання по їх поверненню та сплати відсотків належним чином не виконувала з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №05.04.2024-100000728 від 05.04.2024 року у загальному розмірі 9360,00 грн., а саме: 6000,00 грн. - тіло кредиту та 3360,00 грн. - проценти за користування кредитом.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 9360,00 грн. х 100 / 13680,00 грн. = 64,42 % (розмір задоволених позовних вимог); 2422,40 грн. х 64,42 % = 1561,23 грн. (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).
Керуючись ст. ст.11, 16, 215, 216, 509,525,526,530,546,610,625,629,638,639,1052,1054,18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів»,Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст. ст. 10, 12,13,18,81,258, 259,263-265, 352, 354,355 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄРДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, заборгованість в розмірі 9360,00 (дев'ять тисяч триста шістдесят грн. 00 коп.) грн., судовий збір у розмірі 1561,23 (одна тисяча п'ятсот шістдесят одна грн. 00 коп.) грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: О.А. Придачук