Справа № 308/5677/25
1-кс/308/2471/25
30 квітня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025071030000663, відомості про яке 22.04.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
Заступник начальника СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025071030000663, відомості про яке 22.04.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що 21 квітня 2025 року, о 23 год. 10 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (згідно проведеного дослідження у крові якого виявлено спирт етиловий в концентрації 2,55 ‰), всупереч п. 2.9 а.) «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, які вступили в дію з 01 січня 2002 року (далі ПДР України), відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, сів за кермо автомобіля марки «Mitsubishi», моделі «Outlander», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності та який перебуває у його постійному користуванні.
Цього ж дня, о 23 год. 26 хв. ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а саме автомобілем марки «Mitsubishi», моделі «Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Ужгород по вул. Собранецькій, зі сторони пров. Університетський, в напрямку вул. Івана Коршинського, на перехресті з вул. Закарпатська, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, грубо порушуючи вимоги п. 18.1 ПДР України, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, із допустимою швидкістю, будучи самовпевненим, розраховуючи на свій водійський досвід та навички керування транспортним засобом, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, маючи можливість завчасно оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, з моменту виявлення перешкоди для руху, не своєчасно вжив заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не надав перевагу в русі пішоходу, яка рухалась в межах пішохідного переходу справа на ліво відносно руху його авто, при цьому попутно порушуючи п. 11.3, 12.1, 13.3 ПДР України, недотримався бокового інтервалу, виїхав на зустрічну смугу, де допустив лінійний удар лівою бічною частиною свого авто з лівою бічною частиною зустрічного автомобіля - «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого допустив наїзд передньою лівою частиною керованого автомобіля на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка переходила проїзну частину в межах нерегульованого пішохідного переходу, справа на ліво відносно руху його автомобіля. Після скоєння ДТП, водій автомобіля - ОСОБА_5 покинув місце скоєння ДТП та направився за своїм місцем фактичного проживання, де був упродовж години виявлений працівниками поліції.
Згідно медичної документації ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді забої правого коліна, лівого ліктьового суглобу, лівого плечового суглобу а також лінійний перелом крила лівої лопатки без зміщення.
Дані тілесні ушкодження спричиняють розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно Наказу МОЗ України за № 6 від 17.01.95р. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, пункту 2.2.2., кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Із технічної точки зору, водій автомобіля «Mitsubishi», моделі «Outlander» - ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_7 шляхом своєчасного застосування гальмування та зупинки керованого ним транспортного засобу до місця наїзду, з моменту виходу пішохода на пішохідний перехід. Саме недотримання п. 18.1 ПДР України, з посиланням на термін «дати дорогу», недотримання яких у своїй сукупності знаходиться у причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
У такий спосіб встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, тобто - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
22 квітня 2025 року в ході проведення обшуку за правилами ч. 3 ст. 233 КПК України (невідкладний обшук) автомобіля «Mitsubishi Outlander» днз НОМЕР_3 , у присутності власника - ОСОБА_5 , за його письмовою згодою, було виявлено та вилучено: 1) автомобіль «Mitsubishi Outlander» днз НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 ; 2) змив із поверхні внутрішньої ручки водійських дверей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; 3) змив із поверхні ручки перемикання швидкостей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; 4) змив із поверхні керма на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; 5) маніжка з порядковим номером «11», упаковано до паперового конверту НПУ.
22 квітня 2025 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 286-1 КК України.
На підставі наведеного, слідчий просить накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, а саме на: 1) автомобіль «Mitsubishi Outlander» днз НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 ; 2) змив із поверхні внутрішньої ручки водійських дверей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; 3) змив із поверхні ручки перемикання швидкостей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; 4) змив із поверхні керма на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; 5) маніжка з порядковим номером «11», упаковано до паперового конверту НПУ.
Слідчий в судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву, згідно з якої просить клопотання про арешт майна проводити без його участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання, захисник ОСОБА_8 просила розглянути клопотання без її участі, у задоволенні такого відмовити.
Розглянувши клопотанням про накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12025071030000663, підтверджено, що органом досудового розслідування - Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Із протоколу обшуку від 22.04.2025 вбачається, що в ході проведення обшуку слідчим було виявлено та вилучено: автомобіль «Mitsubishi Outlander» днз НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 ; змив із поверхні внутрішньої ручки водійських дверей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; змив із поверхні ручки перемикання швидкостей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; змив із поверхні керма на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; маніжка з порядковим номером «11», упаковано до паперового конверту НПУ
Постановою заступника начальника СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 22.04.2025 вищевказаний автомобіль та інші речі - визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «Outlander» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_4 , належить ОСОБА_5 .
До матеріалів клопотання також додано рапорт ЄО від 22.04.2025; схему до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.04.2025; медичну довідку з травматологічного пункту №4102/982 від 22.04.2025; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №358 від 22.04.2025; пояснення ОСОБА_6 від 22.04.2025; заяву ОСОБА_9 від 22.04.2025; протокол затримання, особи підозрюваної у вчиненні злочину від 22.04.2025; діагностичний звіт від 22.04.2025; повідомлення про підозру від 22.04.2025.
Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання арешту, передбачене ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Враховуючи викладене, подані докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а саме: автомобіль «Mitsubishi Outlander» днз НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 ; змив із поверхні внутрішньої ручки водійських дверей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; змив із поверхні ручки перемикання швидкостей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; змив із поверхні керма на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; маніжка з порядковим номером «11», упаковано до паперового конверту НПУ, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, його перебування на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своє чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачени ч. 1 ст. 2 КПК України, мету накладання арешту - збереження речових доказів, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до задоволення. Заперечення сторони захисту не знайшли свого підтвердження.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання заступника начальника СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025071030000663, відомості про яке 22.04.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: автомобіль «Mitsubishi Outlander» днз НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 ; змив із поверхні внутрішньої ручки водійських дверей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; змив із поверхні ручки перемикання швидкостей на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; змив із поверхні керма на стерильний зонд-тампон, упаковано до паперового конверту НПУ; маніжка з порядковим номером «11», упаковано до паперового конверту НПУ.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1