Вирок від 30.04.2025 по справі 307/1520/25

Справа № 307/1520/25

Провадження № 1-кп/307/118/25

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

ВИРОК

іменем України

30 квітня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України (за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні та нездійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження) обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 01 квітня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025078160000088 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, одруженого, не працює, судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 31 березня 2025 року, близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем проживання, а саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході словесної сварки з дружиною ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел та при цьому усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки, наніс один удар долонею правої руки в область обличчя потерпілої ОСОБА_4 , після чого схопив рукою обличчя потерпілої та силоміць штовхнув об стіну, внаслідок чого удар прийшовся об потиличну частину голови, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 фізичного болю та не спричинив тілесних ушкоджень.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КК України, тобто в умисному завданні удару та вчиненні інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Як встановлено судом, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 , в присутності його захисника ОСОБА_5 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

При цьому, у даній заяві вказано, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, згідний та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також надав згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_4 також надала письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Прокурором заявлено клопотання, згідно з яким просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, а саме в умисному завданні удару та вчиненні інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують його покарання.

Також, судом береться до уваги те, що обвинувачений не працює.

Пом'якшуючі ОСОБА_3 покарання обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, з яким винний перебуває у сімейних відносинах.

ОСОБА_3 на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

Урахувавши наведене, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст.126 КК України у виді громадських робіт, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
126965677
Наступний документ
126965679
Інформація про рішення:
№ рішення: 126965678
№ справи: 307/1520/25
Дата рішення: 30.04.2025
Дата публікації: 01.05.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (19.12.2025)
Дата надходження: 05.06.2025
Розклад засідань:
02.10.2025 11:00 Закарпатський апеляційний суд
18.12.2025 11:00 Закарпатський апеляційний суд
23.04.2026 11:00 Закарпатський апеляційний суд