Провадження 2/557/249/2025
Справа 557/339/25
(заочне)
29 квітня 2025 року с-ще Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Слюсарчук І.В.,
номер справи 5557/339/25,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-ще Гоща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Ейс») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 258067472 від 11.06.2021 у розмірі 44 351,75 грн, що складається із заборгованості по кредиту - 12 750,00 грн та заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом - 31 601,75 грн, також просило стягнути судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 11.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 258067472 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, заявила про бажання отримати кошти та подала відповідну заявку. За результатами заповнення заявки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перевірило особисті дані відповідача та за номером платіжної картки ідентифікувало її. Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV44QQ8, який у подальшому ввела у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «так», що є підтвердженням підписання договору.
Свої зобов'язання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало, перерахувало на платіжну картку відповідача грошові кошти в сумі 12 750,00 грн, а відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, а саме: не здійснювала погашення заборгованості у встановленому порядку та строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором № 258067472 від 11.06.2021 у розмірі 44 351,75 грн.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, а у подальшому 28.11.2019 уклали додаткову угоду № 19, 31.12.2020 додаткову угоду № 26, 31.12.2021 додаткову угоду № 27, 31.12.2022 додаткову угоду № 31, 31.12.2023 додаткову угоду № 32, відповідно до умов яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 258067472 від 11.06.2021 на загальну суму 29 102,75 грн.
23.02.2024 ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», уклавши з ним договір факторингу № 23/0224-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2023 до вказаного вище договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
26.12.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу № 26/12/Е, за яким позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище договором в сумі 44 351,75 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, розгляд справи просив провести за його відсутності, проти розгляду справи в порядку заочного розгляду не заперечував, про що зазначив у позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі
06 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
29 квітня 2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини, та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 11.06.2021 ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 258067472 шляхом надсилання заявки на отримання грошових коштів в кредит від 11.06.2021, за умовами якого позичальник отримала кредит в сумі 12 750,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів шляхом перерахування грошових коштів на її банківський рахунок та зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (дисконтна процентна ставка 547,50% річних, що становлять 1,50% процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; базова процентна ставка - 620,50% річних, що становлять 1,70% процентів від суми кредиту за кожний день користування ним).
Згідно п. 3.2. Договору порушення умов цього Договору вважається його невиконання або неналежне виконання або отримання кредиту позичальником при використанні недостовірної, неповної або помилкової інформації.
Пунктом 3.6. Договору передбачено, що закінчення строку надання кредиту не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов, яке мало місце під час дії Договору.
Згідно з п. 4.1. Договору,невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.
У Паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору № 258067472 від 11.06.2021 визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або не виконання зобов'язань за договором споживчого кредиту, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником.
Відповідно до п. 4.4. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис
Договір № 258067472 підписаний позичальником ОСОБА_3 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV44QQ8, що стверджується п. 5 Договору «Реквізити сторін».
Укладення договору також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається, що 11.06.2021 року о 20:35:53 одноразовий ідентифікатор MNV44QQ8 відправлений позичальнику ОСОБА_4 на її мобільний номер телефону НОМЕР_1 , 11.06.2021 о 12:48:03 ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле ІТС/відправлено Товариству, 11.06.2021 о 20:36:30 грошові кошти перераховані позичальнику ОСОБА_5 .
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 11.06.2021 зазначено персональні дані позичальника ОСОБА_6 та загальну інформацію про номер договору, дату його укладення, суму кредиту, строк кредитування та номер карти, на яку має бути перерахована сума кредиту: 5168-75ХХ-ХХХХ-3775.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 12 750,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням від 11.06.2021, де призначення платежу зазначено «переказ коштів згідно договору № 258067472 від 11.06.2021, ОСОБА_4 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну карту № НОМЕР_2 , безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer».
З повідомлення АТ «КБ «ПриватБанк» від 27.03.2025 та виписки за договором убачається, що на ім'я ОСОБА_7 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , на яку 11.06.2021 зараховано переказ - 12 750,00 грн.
Відповідач же ОСОБА_4 в порушення умов кредитного договору належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, а саме не вносила платежі на погашення кредиту, не сплачувала нараховані проценти за користування кредитом, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 17.08.2021 становила 29 102,75 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
28.11.2019 до вказаного договору факторингу було внесено зміни додатковою угодою № 19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018.
31.12.2021 року сторони договору уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2022 сторони договору уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2023 сторони договору уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.
Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 147 від 17.08.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_4 за кредитним договором № 258067472 від 11.06.2021 в сумі 29 102,75 грн.
23.02.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 23/0224-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
В реєстрі прав вимоги № 1 від 23.02.2024, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», вказано, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_6 за вищевказаним кредитним договором, заборгованість в розмірі 44 351,75 грн.
Вказане також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», згідно якої заборгованость ОСОБА_6 за кредитним договором № 258067472 від 11.06.2021 станом на 23.02.2024 становить 44 351,75 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 750,00 грн, за процентами в розмірі 31 601,75 грн.
26.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 Договору).
В додатку № 1 до вказаного договору факторингу «Реєстр боржників» від 26.12.2024 зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступила ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право вимоги, в т.ч. до ОСОБА_6 за кредитним договором № 258067472 від 11.06.2021, загальна заборгованість 44 351,75 грн.
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 258067472 від 11.06.2021 слідує, що 11.06.2021 боржнику, яким є ОСОБА_2 , надано кредит згідно кредитного договору № 258067472 від 11.06.2021, заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» станом на 30.01.2025 становить 44 351,75 грн, з яких 12 750,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 31 60,75 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10. 2020 у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом ст. 512 ЦК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
З наданих та досліджених судом доказів убачається, що відповідач ОСОБА_2 11.06.2021 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір № 58067472, за яким отримавла кредитні кошти в сумі 12 750,00 грн, користувалася ними, однак у строки встановлені договором їх не повернула, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Як вбачається з цього договору, він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, її паспортних даних, РНОКПП.
Відповідач була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного договору. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним кредитним договором відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки відповідач не виконала зобов'язання по поверненню кредиту, порушивши цим умови договору, то утворилась заборгованість в розмірі 44 351,75 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 750,00 грн та заборгованості по процентам в розмірі 31 601,75 грн, що нарахована в межах строку дії договору.
При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не подано.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач, з огляду на вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в розмірі 44 351,75 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2422,40 грн, а всього - 9422,40 грн.
Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» в особі директора Полякова О.В. 27.12.2024 укладено договір про надання правничої допомоги № 27/12/24-01 з адвокатським бюро «Тараненко та Партнери». Згідно умов договору конкретне доручення Товариства визначається в окремій Додатковій угоді. Після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Додатковою угодою № 5 до договору про надання правової допомоги № 27/12/24-01 ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» доручило адвокатському об'єднанню надати юридичну допомогу, зокрема, по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржником за яким є відповідач. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно Договору 27/12/24-01 від 27.12.2024, адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» надало клієнтові ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» послуги, пов'язані із складанням позовної заяви, вивченням матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовкою адвокатського запиту, підготовкою та подачі клопотання про витребування доказів, на що витрачено 6 годин.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 року у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 3 000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн (3 028 х 0,8 = 2422,40).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №258067472 від 11.06.2021 в розмірі 44 351 гривня 75 копійок, судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копій, всього 49 774 (сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 15 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
-позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956;
-відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 29 квітня 2025 року.
Суддя Ю.В. Оленич