Справа 556/119/25
Номер провадження 1-в/556/96/2025
іменем України
про звільнення від покарання на підставі ст.74 КК України
30.04.2025 року
селище Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець, клопотання ДУ "Полицька ВК-76" відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, раніше судимого:
-16.02.2021 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.4 ст.407, ст.ст.75,76 КК України до 3 років позбавлення волі із іспитовим строком 1 рік;
-23.03.2022 Ратнівським районним судом Волинської області за ч.1 ст.289, до 3 років обмеження волі, вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2021 виконувати самостійно.
-26.10.2022 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.186, ч.ч.3,2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.186, ч.1,2 ст.70, ст.71, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, який відбуває покарання в ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» про звільнення від покарання відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, -
встановив:
Адміністрація ДУ «Полицька ВК №76» звернулась до суду з клопотанням в порядку ст.537 КПК України відносно засудженого ОСОБА_4 .
Проведення судового засідання в режимі відеоконференції не представилось можливих з технічних причин. Засуджений ОСОБА_4 надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, клопотання підтримує. Прокурор щодо задоволення клопотання не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що його слід задовольнити, з наступних підстав.
Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.10.2022 ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.186, ч.ч.3,2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ст.71, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до вироку ОСОБА_4 вчинив крадіжку 10.10.2021 на суму 680 грн., 15.10.2021 на суму 3387 грн., 10.11.2021 на суму 750 грн.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 1 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Частинами 2 і 3 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст.51 КУпАП«Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП, а якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Законом України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2021 на рівні 2270 грн. Отже, сума соціальної пільги, встановлена законом на 01.01.2021, становить 1135 грн (2270 грн : 50% = 1135 грн).
Таким чином, крадіжки майна вчинені у 2021 році вартістю 2270 включно, становить адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Оскільки в даному випадку, шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення законодавець виключив кримінальну відповідальність за вчинення крадіжки та інших видів розкрадання на суму, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, обчислених на час вчинення діяння, суд приходить до висновку, що такий закон скасовує кримінальну протиправність діяння, а відтак має зворотню силу, і підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли до його прийняття.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 07.10.2024 р. у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24). Об'єднана палата ККС ВС, зокрема зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду робить висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ.
Визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Крім того, суд враховує і те, що принцип зворотної дії закону у часі, особливо в контексті звільнення від кримінальної відповідальності, є важливим аспектом правозастосовної практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, виходячи з принципу зворотної дії більш м'якого кримінального закону, судам слід застосовувати, з усіх чинних у період між вчиненням злочину і винесенням вироку закон, який був найбільш сприятливим для обвинуваченого. Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі. Це означає, що такі закони повинні застосовуватися до діянь, вчинених до їх набрання чинності, якщо вони є більш сприятливими для обвинуваченого. У свою чергу, принцип зворотної дії більш м'якого кримінального закону є важливим елементом правової визначеності та справедливості.
Зважаючи на те, що вартість викраденого 10.011.2021 засудженим майна становила 680 грн., 10.11.2021 на суму 750 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищувало 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 засуджений та в даний час відбуває покарання за діяння, караність якого законом усунена, внаслідок чого він підлягає звільненню від призначеного судом покарання за ч. 3 ст. 185 КК України відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України.
За таких обставин, клопотання установи відбування покарання є законним, обґрунтованим і підлягає задоволенню, а засуджений ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання, призначеного за цією статтею.
На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання відповідно до ч.2 ст. 74 КК України задовольнити.
На підставі ч.2 ст. 74 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.10.2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Виключити з мотивувальної частини вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.10.2022 року посилання на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за епізодом крадіжки, вчиненого 10.11.2021 на суму 750 грн.
Вважати ОСОБА_4 засудженим за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.10.2022 року за ч.1 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць без конфіскації майна, за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців. На підставі ч.ч.1,2 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 2 (два) місяці. На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2021 року і за сукупністю вироків, визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці без конфіскації майна. На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, та покарання, призначеного вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 23.03.2022 року, з застосуванням передбачених ст.72 КК України правил складання покарань, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців без конфіскації майна.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який відбуває покарання у місцях позбавлення волі протягом семи днів з часу вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1