Справа №551/1340/24
"30" квітня 2025 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Вергун Н.В.,
за участю: секретаря судових засідань Курінної Я.М.,
представника позивача Німченко А.Р. ( дистанційно ),
представника відповідача - адвоката Головко А.І. ( дистанційно ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
25 грудня 2024 року ТОВ "Коллект Центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказує, що 20 березня 2021 року та 23 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено п'ять договорів про надання фінансових послуг, а саме:
- 20 березня 2021 року № 2107962705421 на суму 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з терміном повернення 16 днів; -
- 20 березня 2021 року № 2107906513042 суму 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з терміном повернення 16 днів;
- 20 березня 2021 року № 2107916930524 на суму 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з терміном повернення 16 днів;
- 20 березня 2021 року № 2107908754224 на суму 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з терміном повернення 16 днів;
- 23 квітня 2021 року № 2111336040553 на суму 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з терміном повернення 1в днів;
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, згідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_1
10 січня 2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що загальний розмір заборгованості відповідачки становить 81 909 грн. 30 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 5 000 грн. 00 коп., за відсотками на дату відступлення прав вимоги - 76 909 грн. 30 коп.
Просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 81 909 грн. 30 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., відсотками - 76 909 грн. 30 коп., судові витрати у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 25 грудня 2024 року позовну заяву ТОВ « Коллект Центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін ( а.с. 125 ).
Ухвалою суду від 24 січня 2025 року розгляд справи відкладено до 09 год. 00 хв. 04 березня 2025 року ( а.с. 134 ).
03 березня 2025 року представник відповідача - адвокат Головко А.І. надала суду письмові пояснення щодо дійсних обставин справи, відповідно до яких вважає, що позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, позивачем не підтверджено отримання відповідачем грошових коштів за договорами. Вказує, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку кредитування, відтак у задоволенні вимог позивача у частині нарахування відсотків слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Зазначає, що за вказаними договорами, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 16 днів, тобто строку на який були наданні кредитні кошти з урахуванням визначеної фіксованої процентної ставки.
Розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи. Тому, у задоволенні позову представник відповідача просила відмовити ( а.с. 141 - 146 ).
04 березня 2025 року представник позивача Ткаченко М.М., яка діє на підставі довіреності, подала суду пояснення щодо спростування тверджень представника відповідача щодо дійсних обставин справи та просила не брати їх до уваги, задовольнивши у повній мірі вимоги ТОВ « Коллект Центр » ( а.с. 151 - 157 ).
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року поновлено представнику позивача ОСОБА_2 строк для подання клопотання про витребування доказів, клопотання про витребування доказів задоволено та, як наслідок, зобов'язано АТ КБ « Приват Банк » надати суду докази видачі кредитних коштів ( а.с. 163 - 164 ).
У зв'язку з ненадходженням витребуваної судом інформації, розгляд справи відкладено до 11 год. 00 хв. 29 квітня 2025 року ( а.с. 177 ).
Представник позивача Німченко А.Р. у судовому засіданні просила позов задовольнити, виходячи з обставин, що у ньому викладені.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причин своєї неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача - адвокат Головко А.І. просила у задоволенні позову відмовити з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.
Зважаючи на думку представників сторін, які не заперечували щодо розгляду справи у відсутність відповідача, суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність останнього.
Вислухавши думку представників сторін, перевіривши фактичні обставини справи, наявними у ній належними та допустимими доказами, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2107908754224 « Стандартний », та надано йому кредит у розмірі 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з орієнтовним терміном повернення 16 днів, зі сплатою 2% за кожен день користування кредитом (а.с.36- 42).
20 березня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2107916930524 « Стандартний », та надано йому кредит у розмірі 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з орієнтовним терміном повернення 16 днів, зі сплатою 2% за кожен день користування кредитом (а.с. 43 -49) .
20 березня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2107906513042 « Стандартний », та надано йому кредит у розмірі 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з орієнтовним терміном повернення 16 днів, зі сплатою 2% за кожен день користування кредитом (а.с. 50 - 56).
20 березня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2107962705421 « Стандартний », та надано йому кредит у розмірі 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з орієнтовним терміном повернення 16 днів, зі сплатою 2% за кожен день користування кредитом (а.с. 57 - 63) .
23 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2111336040553 « Стандарт », та надано йому кредит у розмірі 1 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, з орієнтовним терміном повернення 16 днів, зі сплатою 2% за кожен день користування кредитом (а.с.28-30).
01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору та витягами з додатку №3 до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року (а.с.92-102).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними з Заморієм (а.с.103-109).
Відповідно до наданих позивачем до позовної заяви розрахунків, заборгованість відповідача за договором № 2107962705421 від 20 березня 2021 року становить 15 860 грн. 30 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 1 000 грн. 00 коп., відсотками 14 860 грн. 30 коп.
За договором № 2107906513042 від 20 березня 2021 року становить 15 860 грн. 30 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 1 000 грн. 00 коп., відсотками 14 860 грн. 30 коп.
За договором № 2107916930524 від 20 березня 2021 року становить 15 860 грн. 30 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 1 000 грн. 00 коп., відсотками 14 860 грн. 30 коп.
За договором № 2107908754224 від 20 березня 2021 року становить 15 860 грн. 30 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 1 000 грн. 00 коп., відсотками 14 860 грн. 30 коп.
За договором № 2111336040553 від 23 квітня 2021 року становить 15 860 грн. 30 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 1 000 грн. 00 коп., відсотками 14 860 грн. 30 коп.
Загальна сума заборгованості за вказаними договорами становить 81 909 грн. 30 коп.
При цьому, позивач просить стягнути з відповідача 1 заборгованість у розмірі 81 909 грн. 30 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 5 000 грн. 00 коп., за відсотками - 76 909 грн. 30 коп. (а.с. 82 - 91 ).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримав від первісного кредитора ТОВ «Служба миттєвого кредитування» грошові кошти за вказанами кредитними договорами на загальну суму 5 000 грн.00 коп., шляхом укладення електронних договорів 20 березня 2021 року та 23 квітня 2021 року, які отримав на свою банківську картку, емітовану АТ КБ « Привтабанк », реквізити якої містяться в птяи додатках до договорів.
Вказані обставини не спростовані відповідачем належними і допустимими доказами.
ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за договором факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно положень ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 526, ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім цього, у статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Також ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Крім того, за змістом частини 6статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію'акцептом пропозиції укласти договір в електронній формі є відповідь особи, якій адресована пропозиція його укласти, про її прийняття надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийнятім такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до актів цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з п. 1 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Служба миттєвого кредитування», отримавши відповідний цифровий пароль на номер свого мобільного телефону, що свідчить, про те що він ознайомився з Правилами (примірним Договором) та іншою наданою інформацією.
Після прийняття Позичальником умов Кредитного договору, вона уклала з Товариством електронний Кредитний договір, який був підписаний у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Після укладання в електронному вигляді зазначеного правочину, позичальнику були надані відповідні кошти від кредитора, права вимоги щодо стягнення заборгованості за якими увійшли до переліку тих, що передані за договорами факторингу позивачу у справі.
Твердження представника відповідача, що наданими доказами не підтверджується отримання відповідачем від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитних коштів, спростовані відповідю АТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно з якою, на емітовану картку № НОМЕР_1 , яка відкрита на ім'я відповідача, 20 березня 2021 року та 23 квітня 2021 року зараховані кошти у загальному розмірі 5 000 грн. 00 коп. (а.с. 180 - 181 ).
Натомість відповідач, заперечуючи отримання кредиту, доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, зазначений у договорах, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, суду не надав.
Відсотки нараховувалися відповідно до умов договорів, погодженими з відповідачем, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача.
Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів у строки передбачені договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як визначено ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 16 000 грн. 00 коп. та 2 422 грн. 00 коп. сплаченого судового збору за поданням даного позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду в справі від 20.09.2018 № 751/3840/15-ц суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 01 липня 2024 № 01-07/2024, укладений ТОВ « Коллект центр » із адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» ( а.с. 23 - 24 ), заявку на надання юридичної допомоги від 01 листопада 2024 року ( а.с. 26 ), витяг з акта № 3 про надання юридичної допомоги від 29 листопада 2024 року та прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» з описом робіт і послуг, наданими адвокатським об'єднанням та розрахунку робіт з урахуванням витрачених годин (а.с.24 зворот- 25 ).
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача також вказував на безпідставність стягнення витрат на правничу допомогу, відсутності належних доказів заявлених вимог. Окрім того, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ « Коллект центр » сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн.00 коп. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.
Суд зазначає, що втручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (у тому числі й під час розгляду їх справ у національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, № 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).
Перевіривши зміст наданих документів, суд зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 16 000 грн. 00 коп., є неспівмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, оскільки складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, тобто, надання правничої допомоги ТОВ «Колект центр » адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» у даній справі зводилося до складання позовної заяви.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Колект центр » до 5 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 422 грн. 40 коп. судового збору ( а.с. 1 ).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект центр » заборгованість за договорами № 2107962705421 від 20 березня 2021 року, № 2107906513042 від 20 березня 2021 року, № 2107916930524 від 20 березня 2021 року, № 2107908754224 від 20 березня 2021 року, № 2111336040553 від 23 квітня 2021 року у загальному розмірі 81 909 грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект центр » 2 422 грн. 40 коп. у рахунок сплати судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Коллект центр », код ЄДРПОУ 44276926, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3 офіс 306.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Головуючий суддя: