Справа № 302/539/25 Провадження № 3/302/215/25
30 квітня 2025 року селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Готра В. Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки будинку АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі постанови судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06.01.2025 у справі № 302/5/25, громадянина України, за частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17 квітня 2025 року близько 23:30 год ОСОБА_1 знаходячись у будинку АДРЕСА_1 , нецензурно виражався в адресу своєї дружини ОСОБА_2 , виганяв її з будинку та погрожував фізичною розправою, чим саме вчинив відносно потерпілої домашнє насильство психологічного характеру та повторно протягом року після накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Під час розгляд суддею справи ОСОБА_1 свою вину в учиненому правопорушенні визнав повністю, ствердив, що примирився з потерпілою та просив його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_2 під час розгляду справи зазначила, що примирилася з ОСОБА_1 та просила його суворо не карати.
З'ясовуючи обставини, які підлягають установленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя враховує таке.
Статтею 7 КУпАП установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене повторно протягом року після піддання особи до адміністративного стягнення за домашнє насильство.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
З протоколу про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2025 року серії ВАД № 247139 вбачається, що ОСОБА_1 , як особа яка вже притягалася протягом року до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 17 квітня 2025 року близько 23:30 год знаходячись у будинку АДРЕСА_1 , нецензурно виражався в адресу своєї дружини ОСОБА_2 , виганяв її з будинку та погрожував фізичною розправою, чим саме вчинив відносно потерпілої домашнє насильство психологічного характеру, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Факт учинення ОСОБА_1 таких дій підтверджується, окрім протоколу, в якому він визнав свою винуватість у вчиненні цього правопорушення, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , рапортом поліцейського ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06.01.2025 у справі № 302/5/25, що набрала законної сили, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Зазначені докази є належними і допустимими, логічно пов'язаними й взаємодоповнюючими один з одного, за відсутності суперечностей між ними, а відтак є достатніми в сукупності для визнання доведеним факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі наведеного суддя доходить висновку про те, що наявними в матеріалах справи доказами доводиться винуватість ОСОБА_1 в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність не встановлено.
Ураховуючи характер учиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, визнання ним своєї винуватості, відсутності претензій з боку потерпілої, уважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, а відтак суддя доходить висновку за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї частини статті у виді штрафу в мінімальному розмірі. При цьому суддя вважає за недоцільним накладення на ОСОБА_1 більш суворого адміністративного стягнення у виді громадських робіт чи адміністративного арешту.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
З наведених вище міркувань та керуючись статтями 40-1, 173-2 ч. 1, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Зак.обл/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ - 37975895, Рахунок - UA208999980313020106000007423, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 21081100.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу з наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (отримувач-ГУК у м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, із наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В. Ю. Готра