Ухвала від 29.04.2025 по справі 290/471/25

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

290/471/25

УХВАЛА

29 квітня 2025 року селище Романів

Суддя Романівського районного суду Житомирської області Кірічук М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій зазначила, що з 2015 року проживала однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_2 , у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 , відомості про батька дитини були внесені зі слів матері на підставі частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Батько дитини ОСОБА_2 будучи мобілізованим, захищаючи Україну від російської збройної агресії, під час виконання бойового розпорядження 1 березня 2024 року зник безвісті в Бахмуцькому районі Донецької області.

Посилаючись на те, що за законом дочка зниклого безвісті ОСОБА_2 має право на отримання грошового забезпечення, як неповнолітня, але на даний час не може реалізувати своє право у зв'язку із тим, що відсутні документи, які б підтверджували, що остання є дочкою ОСОБА_2 .

У зв'язку з чим, ОСОБА_1 просить встановити той факт, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за вийнятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Пленум Верховного суду України у Постанові № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" постановив, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Постанові № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" встановлено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати загальним правилам щодо змісту

і форми позовної заяви.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Всупереч викладеному, ОСОБА_1 в заяві не зазначила ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.

Крім цього, заявник в заяві, зазначає, що ОСОБА_4 є матір'ю зниклого безвісті ОСОБА_2 ; відомості про батька ОСОБА_3 були внесені зі слів матері на підставі частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України; заявниця зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому до заяви не додано документів, які підтверджують ці обставини.

Відповідно до частини 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно частини 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Суддя зауважує, що в заяві та доданих до неї матеріалах не міститься жодних відомостей про те, чи є інші особи, які мають право на грошове забезпечення, що позбавляє суд можливості встановити коло належних заінтересованих осіб на інтереси, права та обов'язки, яких може вплинути ухвалене рішення у справі.

Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Керуючись статтею 185, 294 ЦПК України, суддя,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про наявність недоліків заяви про встановлення батьківства, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення даної ухвали та роз'яснити, що у разі не усунення недоліків заява буде вважатись неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Кірічук

Попередній документ
126963104
Наступний документ
126963106
Інформація про рішення:
№ рішення: 126963105
№ справи: 290/471/25
Дата рішення: 29.04.2025
Дата публікації: 02.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Романівський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.06.2025)
Дата надходження: 02.06.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
КІРІЧУК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
КІРІЧУК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
заявник:
Коваль Людмила Олександрівна