Справа № 278/3718/24
Іменем України
30 квітня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жуківка Конотопського району Сумської області, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, військовослужбовця призваного за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця цього ж населеного пункту по АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК),
19 грудня 2022 року близько 08 години військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 в умовах воєнного стану з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби самовільно (без дозволу відповідних командирів та поважних причин) залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка на той момент дислокувалася в АДРЕСА_2 , обов'язки за посадою не виконував та проводив час на власний розсуд до 06 травня 2024 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини, у вчиненому кається.
Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорювалися, суд на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визнав їх встановленими в судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого.
Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена, і кваліфікує його за ч. 5 ст. 407 КК як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК, є умисним тяжким військовим злочином.
ОСОБА_4 не судимий, розлучений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, за час самовільного залишення частини офіційно працевлаштувався, є учасником бойових дій.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття. Обставин, що обтяжують йому покарання, не встановлено.
Враховуючи наведене, безальтернативний характер санкції ч. 5 ст. 407 КК щодо виду покарання, а також положення ст.ст. 69 та 75 КК щодо неможливості звільнення від відбування покарання з випробуванням або призначення більш м'якого покарання у разі вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. Разом із цим суд бере до уваги відсутність обтяжуючих та наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, позицію прокурора, і вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого достатнім буде покарання на мінімальний строк, визначений у санкції ч. 5 ст. 407 КК.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено, дані про судові витрати відсутні.
Підстав для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Строк відбування покарання обчислювати з дня взяття обвинуваченого під варту після звернення вироку до виконання.
До вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 запобіжний захід не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання вироку. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та направити обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1