Справа № 229/6909/23
1-кп/212/338/25
30 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Кривому Розі, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052150000696 від 13 травня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, пп. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України,
У провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло вказане кримінальне провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 . На думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_6 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі строком до 15 років, може навмисно переховуватись від суду та повторно вчинити злочин, оскільки обвинувачений вчинив замах на вбивство в умовах воєнного стану, та бажає уникнути кримінальної відповідальності. Залишаючись не під вартою обвинувачений може впливати на свідків, які ще не були допитані в ході судового розгляду та може, оскільки він є військовослужбовцем, вжити заходів щодо псування або підроблення документів. Просить не визначати заставу відповідно до ст. 183 КПК України.
Захисник обвинуваченого заперечувала проти клопотання стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначивши, що обвинувачений більше одного року перебуває під вартою, прокурором не доведено наявність ризиків, на якій він посилається, зокрема щодо обставин, які свідчать про можливість ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Також зазначає, що обвинувачений є військовослужбовцем, який при зміні запобіжного заходу, може повернутись до військової частини та продовжити проходити військову службу, наразі відсутня інформація стосовно місця перебування потерпілих, в зв'язку з чим вважає, що обвинувачений не зможе здійснювати жодного впливу на них.
Обвинувачений заперечує проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просить змінити запобіжний захід на домашній арешт або повернення на військову службу.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2025 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 01.05.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_8 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених у ст. 177 КПК України.
Колегія суддів, в обґрунтування продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилається на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, обвинуваченому інкриміновано злочин проти життя та здоров'я осіб, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку цього діяння, також, у даному кримінальному провадженні новим складом суду ще не було проведено жодного судового засідання, а, отже, не досліджено докази у справі, зокрема, не допитані свідки, тому мають місце ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5, а саме: можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, наявність зазначених обставин не дає підстав аби змінити обраний ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
Крім того, керуючись п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не встановлювати розмір застави.
При цьому обвинуваченим та його захисником суду не наведено достатніх та вагомих підстав, котрі б слугували зміні запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 32, 34, 177, 178, 182, 183, 193, 197, 314-317 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, пп. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28 червня 2025 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3