Справа № 211/7777/24
Провадження № 2/211/647/25
( заочне )
29 квітня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
у відсутність учасників процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,
Позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , зазначивши, що відповідачам щомісячно, відповідно до тарифів на вказані послуги, здійснювалося постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Однак відповідачі в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювали, у результаті чого виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь, а саме: за період з 01.10.2019 по 30.09.2024 у сумі 16 816,31 грн., а також плату за абонентське обслуговування в сумі 136,46 грн., інфляційні втрати в сумі 2 076,23 грн., 3% річних в сумі 676,94 грн., пеню в сумі 318,20 грн.
Ухвалою суду від 15 січня 2025 року відмовлено у відкритті провадження до ОСОБА_2 у зв'язку з її смертю.
Ухвалою суду від 15 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в частинні стягнення коштів з ОСОБА_1 , розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.
Представник позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» Сліпченко Я.П. одночасно з позовом звернулася до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Подібні заяви також надійшли від представника позивача Нофенко Л.В.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Як встановлено та підтверджується письмовими доказами, за відомостями з Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуги з постачання теплової енергії, які надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» за вказаною адресою.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та постачанню теплової енергії, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), чинними на момент виникнення правовідносин (втрата чинності з 01.05.2022), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі Правила № 830).
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачам надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок відповідачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, провадження № 61-11107св18, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, провадження № 61-26204св18, від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18, тощо).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 18 Правил № 630, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (пункт 20 Правил № 630).
Згідно пункту 21 Правил № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Пунктами 31, 32 Правил № 830 установлено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії. Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Згідно пунктів 35-37 Правил № 830, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з наданим до суду розрахунком, сума боргу з постачання теплової енергії по АДРЕСА_1 за період з 01.10.2019 по 30.09.2024 становить у сумі 16 816,31 грн., плата за абонентське обслуговування за період з 01.02.2023 по 30.09.2024 становить в сумі 136,46 грн., що не спростовано в судовому засіданні та підлягає стягненню з відповідача відповідно до змісту заявлених вимог.
Крім того, АТ «Криворізька теплоцентраль» заявлено вимогу про стягнення пені за період з 01.11.2021 по 14.10.2024.
Частиною 2 статті 7 Закону України визначено обов'язки індивідуального споживача, серед яких обов'язок у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг (п. 10).
Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Загальновідомим є той факт, що встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (530-ІХ від 17.03.2020), згідно якого, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Аналогічні підстави викладені Верховним Судом в постанові від 20.11.2024 у справі № 463/6799/18.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності з 24.02.2022, визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Кабінет Міністрів України постановою № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023, вніс зміни в пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», виклавши його в новій редакції та таким чином скасувавши (з дати набрання чинності постановою № 1405) заборону (а не саму постанову № 206) у тому числі на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням. Такий мораторій зберігається лише на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Таким чином постанова № 206 від 05.03.2022 є чинною, але в редакції з урахуванням змін, внесених в тому числі постановою № 1405 від 29.12.2023, які набрали чинності 30.12.2023.
Виходячи з викладеного, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги за період з 30.12.2023 по 14.10.2024.
Аналогічне стосується і нарахування позивачем суми інфляційних втрат та 3% річних.
Так, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
З огляду на те, що відповідач, як встановлено судом, прострочив виконання грошового зобов'язання, вони, на вимогу позивача, повинні сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.
При цьому суд враховує, що з огляду на те, що у позивача з відповідачами наявні фактичні договірні відносини, тобто не визначений інший, ніж встановлений у пункті 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення термін внесення платежів, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем.
Відтак суд частково погоджується з вимогами позивача про стягнення з відповідача збитків за ст. 625 ЦК України за період з 01.12.2019 по 24.02.2022 та з 30.12.2023 по 14.10.2024 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову .
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3 028,00 грн. сплачений при подачі позову до суду, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача .
Керуючись статями 64, 67, 68 ЖК України, статями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-288 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область,Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд.1, заборгованість за постачання теплової енергії, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2019 по 30.09.2024 у сумі 16 816 (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 31 коп., а також плату за абонентське обслуговування в сумі 136 (сто тридцять шість) гривень 46 коп., інфляційні втрати в сумі 1 549 (одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять) гривень 59 коп., 3% річних в сумі 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 04 коп., пеню в сумі 81 (вісімдесят одна) гривня 34 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко