Справа № 161/5075/25
Провадження № 2/161/2493/25
28 квітня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
при секретарі - Дмитроци Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі перебуває у повторному шлюбі, який зареєстрований 13.06.2020 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 442. Від даного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що причиною розірвання шлюбу є ті підстави, що у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, шлюб та сім'ю, відсутнє взаєморозуміння, вони втратили почуття любові та поваги один до одного.
Зазначає, що на даний час вони разом не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин. Шлюб існує формально, а тому просить його розірвати.
До початку судового засідання позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.
Представник відповідач також подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, позов визнає та не заперечує щодо його задоволення.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши наявні докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 13.06.2020 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 442, згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частини 3, 4 ст. 56 СК України вказують, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно вимог ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Якщо хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
В судовому засіданні з досліджених письмових доказів судом встановлено, що сторони протягом тривалого часу подружніх відносин не підтримують. Шлюб існує формально. Примиритись не бажають. При таких обставинах подальше спільне проживання і збереження сім'ї неможливе, а тому суд вважає за доцільне та правильне шлюб між ними розірвати.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд ,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Луцьк Волинської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с. Печихвости Горохівського району Волинської області, зареєстрований 13.06.2020 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 442 - розірвати.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасниками справи є:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 28 квітня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк