17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25144/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 року (головуючий суддя Тулянцева І.В.)
в адміністративній справі №160/25144/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 17.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону №2050 компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії у розмірі 75 252, 41 грн за період з 01.06.2023 (з дати неправомірного зменшення розміру пенсійної виплати) по 30.04.2024 (по день, з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії), нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №160/20184/24;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону № 2050 компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії у розмірі 75 252, 41 грн за період з 01.06.2023 (з дати неправомірного зменшення розміру пенсійної виплати) по 30.04.2024 (по день, з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії), нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №160/20184/24.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року в адміністративній справі №160/20184/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови КМУ № 713 у неповному розмірі в сумі 1 378,40 грн.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у повному розмірі 2000грн відповідно до Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2023 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/C-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням індексації згідно Постанови КМУ №118 і Постанови КМУ № 168, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. згідно Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/С-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», включно з індексацією, передбаченою Постановами КМУ № 118 та Постанови КМУ №168, щомісячною доплатою до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 02.04.2024 року. На виконання рішення суду по справі №160/20184/23 пенсійний орган здійснив перерахунок і виплату пенсії у розмірі 28 258,31 грн. 06.05.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою №21965/С-0400-24 щодо видачі довідки про суму заборгованості, яка виникла 01.06.2023 після перерахунку пенсії згідно рішення суду по справі №160/20184/23. 04.06.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом за вих. №33221-21965/С-01/8-0400/24 повідомило про те, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці, включно з індексацією, щомісячною додатковою доплатою до пенсії в розмірі 2000,00 грн. з урахуванням раніше виплачених сум. Також зазначено про те, що доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.06.2023 по 30.04.2024 становить 75 251,41 грн. Позивач зазначає про те, що пенсійним органом не була виплачена частина донарахованої пенсії за період з 01.06.2023 по 30.04.2024, а отже він має право на компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії. Позивач вважає протиправними дії відповідача та такими, що порушують його права, тому звернулася до суду з даним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.06.2023 року до моменту здійснення перерахунку та виплати пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №160/20184/23 за період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що оскільки пенсія позивачу виплачена несвоєчасно, пенсійний орган повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій не вчинив, та безпідставно відмовив в задоволенні заяви позивача щодо здійснення цих виплат. Будь-які посилання відповідача на відсутність фінансування на проведення виплат внаслідок перерахунку пенсії, є безпідставними, оскільки Закон № 2262-ХІІ не передбачає такої підстави для відмови у приведенні розміру пенсії у відповідність до вимог Закону. Право на перерахунок пенсії гарантоване ч.ч.3, 4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, суд доходить висновку, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентного органу - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, то позивачу повинна бути нарахована компенсація втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону 1058-IV.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що в 2023 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 20.09.2020. Враховуючи зазначене, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 04.01.2000 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року по справі №160/20184/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови КМУ № 713 у неповному розмірі в сумі 1 378,40 грн.;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у повному розмірі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ №713, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2023 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/C-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням індексації згідно Постанови КМУ №118 і Постанови КМУ № 168, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. згідно Постанови КМУ №713, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2023 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74% від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/С-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», включно з індексацією, передбаченою Постановами КМУ №118 та Постанови КМУ № 168, щомісячною доплатою до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року по справі №160/20184/23 набрало законної сили 02.04.2024 року.
06.05.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо видачі довідки про суму заборгованості, яка виникла 01.07.2023 після перерахунку пенсії згідно рішення суду від 12.01.2024 року по справі №160/20184/23.
04.06.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом за вих. №33221-21965/С-01/8-0400/24 повідомило про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №160/20184/23 до пенсії з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату, передбачену постановою КМУ № 713, у розмірі 2000грн та з 01.06.2023 проведено перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 74 % від розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/24/C-9347 від 19.12.2022, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», включно з індексацією, передбаченою Постановою КМУ № 118 та Постановою КМУ № 168, щомісячною доплатою до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум. Оскільки зазначеним рішенням суду не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати щомісячну доплату з 01.07.2021 відповідно до Постанови № 713 у сумі 2000,00 грн понад максимальний розмір пенсії, встановлений статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, тому доплата пенсії за період з 01.07.2021 по 31.05.2023 відсутня. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.06.2023 по 30.04.2024 становить 75251,41 грн. Отже, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії виконані пенсійним органом в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
01.08.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо невиплати частини пенсії в період з 01.06.2023 по 30.04.2024, як суми боргу, який утворився після перерахунку на виконання рішення суду від 12.01.2024 року по справі №160/20184/23 та здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 75 251,41 грн за період з 01.06.2023 р. по 30.04.2024 р.
13.09.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №51003-34091/С-01/8-0400/24 повідомило про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №160/20184/23 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії у розмірі 75251,41 грн. В 2023 році було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 20.09.2020. Доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь ОСОБА_1 , буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Тобто, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами, у цьому Законі, слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтею 3 Закону №2050-ІІІ визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Таким чином, вимоги вказаного закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Згідно з статтею 4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року (Порядок №159) визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії);
2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;
4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги
5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Відтак, Закон №2050-ІІІ пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Тобто, пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
За цим регулюванням правове значення маєте, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням.
Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Водночас, слід зауважити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер.
Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Слід взяти до уваги, що положеннями статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9.04.1992 року №2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ, статтею 55 Закону №2262-ХІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 20.02.2018 у справі №336/4675/17, від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 року у справі №522/2370/17.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою № 0403011212 від 04.06.2024 року, який наданий разом із відповіддю пенсійного органу від 04.06.2024 року за вих. №33221-21965/С-01/8-0400/24, доплата до пенсії розрахована за період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер.
У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.05.2020 року у справі № 815/1226/18 та Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 12.02.2019 року по справі № 814/1428/18, від 18.07.2023 року по справі № 200/10663/21 та від 21.08.2023 року по справі №460/6767/20.
Оскільки пенсія позивачу виплачена несвоєчасно, пенсійний орган повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій не вчинив, та безпідставно відмовив в задоволенні заяви позивача щодо здійснення цих виплат.
Будь-які посилання відповідача на відсутність фінансування на проведення виплат внаслідок перерахунку пенсії, є безпідставними, оскільки Закон № 2262-ХІІ не передбачає такої підстави для відмови у приведенні розміру пенсії у відповідність до вимог Закону.
Право на перерахунок пенсії гарантоване ч.ч.3, 4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, суд доходить висновку, що оскільки не проведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентного органу - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, то позивачу повинна бути нарахована компенсація втрати частини доходів відповідно до частини 2 статті 46 Закону 1058-IV. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 17.04.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Н.А. Олефіренко