Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 квітня 2025 року № 520/34822/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Вінницькій області), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - третя особа, ГУ ПФУ в Харківській області) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити та виплачувати з 19.11.2024 мені, ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІ1 "Про державну службу" з урахуванням довідок від 05.07.2024 №02-25/21 та №02-25/22 від 05.07.2024 року видані Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що їй 10.07.2017 року призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», яка їй не виплачувалася оскільки вона до 05.07.2024 року продовжувала працювати на посадах, віднесених до посад державної служби, пенсія виплачувалася Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За заявою позивачки від 20.08.2024 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 05.07.2024 звільнилася з посади віднесеної до посад державних службовців.
19 листопада 2024 року позивачка звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обласні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до заяви також додала довідки Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №02-25/21 від 05.07.2024 року та Довідку №02-25/22 від 05.07.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року.
Довідки видані відповідно до «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з урахуванням змін які Кабмін вніс до вказаного порядку - відповідні зміни внесені постановою від 12 липня 2024 р. №823 та застосовується з 1 січня 2024 року.
За принципом екстериторіальності вказана моя заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області.
Рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783 про відмову в перерахунку пенсії їй було відмовлено в переході на інший вид пенсії, - в Рішенні підставою відмови Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зазначило, що «за на явності факту призначення та виплати пенсії Згідно Закону №3723, пенсія згідно Закону №889 не призначається».
З рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в України в Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783 позивачка не згодна і вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.11.2024 року звернулася за місцем знаходження територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії - перехід на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно принципу екстериторіальності засобами програмного забезпечення заява позивача та надані документи розподілено на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання.
За результатами розгляду даного звернення було винесено рішення №963400130783 від
26.11.2024 року про відмову в перерахунку пенсії - перехід на пенсію по віку відповідно до Закону України « Про державну службу».
Вказує, що за матеріалами електронної пенсійної справи (о/р НОМЕР_1 ) гр. ОСОБА_1 з 10.07.2017 призначено пенсію по віку згідно Закону № 3723.
Головним управлінням в рішенні про відмову зазначено, що за наявності факту призначення та виплати пенсії згідно Закону № 3723, пенсія згідно Закону № 889 не призначається, оскільки заявник скористався правом на призначення пенсії згідно Закону України “Про державну службу» у 2017 році.
Отже, Головним управлінням прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в перерахунку пенсії перехід з пенсії за віком на пенсію, згідно ЗУ “Про державну службу».
Представник третьої особи правом надати пояснення не скористався.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
10.07.2017 року позивачці призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», яка їй не виплачувалася оскільки вона до 05.07.2024 року продовжувала працювати на посадах, віднесених до посад державної служби, пенсія виплачувалася Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечувалось сторонами у справі.
За заявою позивачки від 20.08.2024 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 05.07.2024 звільнилася з посади віднесеної до посад державних службовців.
19 листопада 2024 року позивачка звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обласні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до заяви також додала довідки Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №02-25/21 від 05.07.2024 року та Довідку №02-25/22 від 05.07.2024 «про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року.
Довідки видані відповідно до «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з урахуванням змін які Кабмін вніс до вказаного порядку - відповідні зміни внесені постановою від 12 липня 2024 р. №823 та застосовується з 1 січня 2024 року.
За принципом екстериторіальності вказана моя заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області.
Рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783 про відмову в перерахунку пенсії їй було відмовлено в переході на інший вид пенсії, - в Рішенні підставою відмови Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зазначило, що «за на явності факту призначення та виплати пенсії Згідно Закону №3723, пенсія згідно Закону №889 не призначається».
Вважаючи відмову протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
До 01.05.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу».
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», в підпункті 1 пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого закріплено, що Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889, втратив чинність.
Так, пунктом 10 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, пунктом 12 розділу XI «;Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723 встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Така позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13.02.2019 за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Отже, незважаючи на те, що з 01.05.2016 Закон № 3723 втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за наявності передбачених статтею 37 цього Закону підстав, мають право на пенсію державного службовця.
Як слідує з матеріалів справи позивачка має стаж на посадах державної служби понад 20 років, перед зверненням до пенсійного органу за переведенням на пенсію працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а тому набула право на пенсію державного службовця, яка і була їй призначена з10.07.2017, що не заперечується сторонами.
Поряд з цим позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.
19 листопада 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено в такому переведенні, оскільки за на явності факту призначення та виплати пенсії Згідно Закону №3723, пенсія згідно Закону №889 не призначається.
Оцінюючи вказану підставу для відмови, суд зазначає таке.
14 вересня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», якою затвердив Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.
Відповідно до пунктів 3, 3-1 цього Порядку:
- право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом № 889 не призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723;
- державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889 займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону № 3723, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Суд відзначає, що Порядок № 622 є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим на підставі пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, а тому має відповідати положенням вказаного закону та конкретизувати його положення.
При цьому підзаконний нормативно-правовий акт не може суперечити закону, на виконання якого він прийнятий, та встановлювати обмеження для реалізації права, гарантованого відповідним законом.
Разом з тим, крім умов, визначених пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, Порядок № 622 встановлює додаткову умову для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, а саме: якщо до набрання чинності Законом № 889 не призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723.
В той же час ані Закон № 3723, ані Закон № 889 такої умови не містять.
Отже, висновок відповідача про те, що на час набрання чинності Законом № 889 позивачка отримувала пенсію державного службовця відповідно до вимог Закону № 3723, а тому не має права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ є необґрунтованим.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці у переведенні її з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723.
За таких обставин належить визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783.
З огляду на це позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовної вимоги про зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити та виплачувати з 19.11.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІ1 "Про державну службу" з урахуванням довідок від 05.07.2024 №02-25/21 та №02-25/22 від 05.07.2024 року видані Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, суд зазначає таке.
Згідно з п.4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. (п.5 Порядку №622).
До заяви про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723 позивачкою надані довідки від 05.07.2024 №02-25/21 та №02-25/22 від 05.07.2024 року видані Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області.
У довідці від 05.07.2024 №02-25/21 вказано, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей, з урахуванням Постанови або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за липень місяць 2024 року. Посадовий оклад та надбавка за вислугу років визначений з урахуванням коефіцієнта 1,5 відповідно до п. 1 Постанови КМУ №391 від 25.04.2023 року «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану».
Суд зазначає, що довідки від 05.07.2024 №02-25/21 та №02-25/22 від 05.07.2024 року видані Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області підписані уповноваженими посадовими особами та скріплені гербовою печаткою.
Таким чином, можна дійти обгрунтованого висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Враховуючи викладене, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити та виплатити з 19.11.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІ1 "Про державну службу", з урахуванням довідок від 05.07.2024 №02-25/21 та №02-25/22 від 05.07.2024 року видані Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області.
Окрім цього, суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про зобов'язання "виплачувати пенсію", проте ця вимога є передчасною з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
З огляду на наведене, вказана позовна вимога ("виплачувати пенсію") є такою, що спрямована на майбутнє, тобто на відносини, відносно яких на даний момент відсутні докази того, що вони будуть порушені суб'єктом владних повноважень, оскільки предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивача.
Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 статті 3, ч. 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.
За таких обставин, суд зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.11.2024 року №963400130783.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) призначити та виплатити з 19.11.2024 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.но.к.п.п. НОМЕР_2 ) пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", з урахуванням довідок від 05.07.2024 №02-25/21 та №02-25/22 від 05.07.2024 року видані Управлінням соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29 квітня 2025 року.
Суддя Бадюков Ю.В.