28 квітня 2025 року № 320/24929/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" про стягнення заборгованості,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" про стягнення заборгованості.
Підготовче засідання призначено на 29.04.2025. До суду представником відповідача 22.04.2025, подано заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції, яка судді Лиска І.Г. було передано 28.04.2025, оскільки суддя Лиска І.Г. в період з 21.04.2025 по 25.04.2025 перебував у відпустці.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 195 КАС України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання.
Частиною 9 статті 195 КАС України визначено, що копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Дослідивши заяву представника відповідача про участь у справі в режимі відеоконференції, суд зазначає, що дане клопотання належним чином не обґрунтоване щодо причин проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Також суд зазначає, що провести підготовче засідання в режимі відеоконференції не є можливим у зв'язку з відсутність технічної можливості, а саме - неможливістю організувати проведення судового засідання в режимі відеоконференції у визначені дату і час. До того ж, в умовах поточного навантаження суддів Київського окружного адміністративного суду після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва та нестачею залів судового засідання, забезпечених відповідним технічним обладнанням, суд позбавлений можливості для задоволення кожного клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Крім того, суд звертає увагу, що як представник ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" , так і Київський окружний адміністративний суд знаходяться у одному населеному пункті; незважаючи на введення воєнного стану, продовжують діяльність; судові засідання під час ввімкнення сигналу "Повітряна тривога" не проводяться; поряд із приміщенням суду знаходиться укриття - станція метро "Печерська".
Як указав Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 у справі № 554/8322/16-а, аналіз статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду.
Зазначена стаття не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 529/740/17.
Також, суд уважає за необхідне зауважити, що явка учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась. При цьому, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Водночас, сторони мають можливість надати письмові пояснення у встановленому порядку та клопотання про здійснення розгляду справи без їхньої участі, в порядку письмового провадження.
З огляду на вищевикладене, клопотання представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 195, 243, 248, 256 КАС України суд,-
У задоволенні заяви представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лиска І.Г.