28 квітня 2025 року Київ справа №640/18899/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рада адвокатів м. Києва, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рада адвокатів м. Києва, в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність розпорядника публічної інформації Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України щодо невнесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомості стосовно адвоката ОСОБА_1 для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
30.06.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 30.06.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я. В.
Ухвалою суду від 21.11.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваної бездіяльності з огляду на наявність усіх визначених законом підстав для внесення відомостей про позивача до Єдиного реєстру адвокатів України. Подано клопотання про долучення доказів по справі.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своїх дій у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідачем подано заперечення на таку відповідь на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2016 ОСОБА_1 успішно склала кваліфікаційний іспит.
Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва прийнято рішення від 30.06.2016 за №30-2.8-28 про видачу позивачу Свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
В подальшому, позивач отримала Свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва серії КВ №000591 від 08.07.2016.
29.09.2016 позивач склала присягу адвоката України та відповідно до рішення Ради адвокатів міста Києва від 02.09.2016 №53 їй було видано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ005785 від 29.09.2016.
З моменту набуття права на зайняття адвокатською діяльністю позивачем сплачувались внески па забезпечення адвокатського самоврядування, в тому числі на рахунки Національної асоціації адвокатів України та виконувався обов'язок щодо підвищення кваліфікації.
30.09.2016 позивач подала до Ради адвокатів міста Києва необхідні для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) документи.
Відомості про позивача, як адвоката, були внесені до ЄРАУ адміністратором першого рівня - Радою адвокатів м. Києва, що підтверджується витягом з ЄРАУ серії АЛ №004850 від 15.11.2016 (час формування витягу 16:42), сформованим та підписаним Головою Ради адвокатів м. Києва Рафальською І.В., в якому, зокрема, містяться дані про отримане позивачем і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.09.2016.
07.09.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила внести до ЄРАУ публічну інформацію у формі відкритих даних та відомості стосовно адвоката Глушко Марту Сергіївну (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005785 від 29.09.2016 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 02.09.2016 № 53) для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України http://erau.unba.org.ua/ для загального доступу.
Листом від 07.10.2022 відповідач повідомив, що відомості, стосовно позивача, як адвоката, в ЄРАУ відсутні і адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились. Вказаним листом також повідомлено, що згідно пункту 3.6 Порядку ведення ЄРАУ, дані про адвокатів, які отримали свідоцтва про право па зайняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України до ЄРАУ не вносяться.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Щодо питання дотримання позивачем строку звернення до суду, у контексті поданого відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось, у матеріалах справи наявні витяги ЄРАУ з відомостями про позивача як адвоката, у зв'язку з чим позивач, на думку суду, не мала підстав вважати, що її права було порушено та вважала, що дані пре неї наявні у ЄРАУ, маючи належні підтверджуючі даний факт документи.
Лише 26.07.2022 отримавши відповідь на адвокатський запит від ТОВ «Агрохолдинг «Агроєвроекспорт», згідно якою позивачу було відмовлено у наданні запитуваної інформації через відсутність відомостей про неї, як адвоката, в ЄРАУ, позивач дізналась про порушення своїх прав.
У зв'язку з вищезазначеним, позивачем направлено письмову заяву 07.09.2022 відповідачу щодо внесення до ЄРАУ публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України http://erau.unba.org.ua/ для загального доступу.
Листом від 07.10.2022, про що вже зазначалось, відповідач повідомив, що відомості, стосовно мене, як адвоката, в ЄРАУ відсутні і адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились. Вказаним листом також повідомлено, що згідно пункту 3.6 Порядку ведення ЄРАУ, дані про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України до ЄРАУ не вносяться.
У зв'язку з зазначеним позивач і була вимушена звернутись до суду з даним адміністративним позовом.
Крім того, у питання дотримання строку звернення до суду судом враховується, що починаючи із 03.09.2021 позивач перебувала у декретній відпустці і займалась доглядом за своїм малолітнім сином, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 07.09.2021 Печорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ). Вказане не дало позивачу змогу у повній мірі приймати участь у справах, здійснювати представництво інтересів клієнтів у судах, брати до свого провадження нові справи, вести адвокатську діяльність та приймати участь в діяльності адвокатського самоврядування. Отже, зазначена обставина також мала свій вплив на той факт, що позивач не дізналась про порушення своїх прав раніше.
Враховуючи наведене у сукупності, суд не вбачає обставин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Щодо суті заявлених вимог, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 5076-VI).
Статтею 45 Закону № 5076-VI передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.
Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
Згідно з 1 першою статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Згідно з частиною 1, пунктами 4, 13 частини 4 статті 55 Закону №5076-VI в період між з'їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.
Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з'їздом адвокатів України.
Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України.
Рада адвокатів України здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.
В силу статті 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.
У пункті 9 частини 4 статті 48 Закону № 5076-VI передбачено, що Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.
Статтею 57 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Частиною 6 статті 17 Закону № 5076-VI обумовлено, що порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з'їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.
Згідно з пунктами 1.1. - 1.4. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №26 (далі - Порядок № 26) Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку.
Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.
Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз'яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цим Порядком.
Пунктом 2.1. Порядку № 26 обумовлено, що відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України.
За приписами пунктів 2.8, 2.9 Порядку № 26 відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та рішеннями Ради адвокатів України.
Інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Пунктом 2.13. Порядку № 26 обумовлено, що адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її.
Відповідно до пункту 2.15. Порядку № 26 у момент затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком.
Суд звертає увагу, що складення присяги адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, що визначає початок набуття повноважень (доступ до професії), а також взяття на себе особою, призначеною на відповідну посаду, зобов'язань щодо належного виконання своїх службових обов'язків за такою посадою.
Слід зазначити, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у пункті 165 рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) вказано, що: "приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру" (див. рішення від 07 серпня 1996 року у справі "С. проти Бельгії" (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом" (див. рішення у справі "Прітті проти Сполученого Королівства" (Pretty v. The United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі "Нємець проти Німеччини" (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. рішення у справах "Сідабрас та Джяутас проти Литви" (), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року).
Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини.
Так, зокрема у пунктах 33 - 35 рішення цього міжнародного судового органу від 28 травня 2009 року у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов'язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
У пункті 34 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов'язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обгрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру. (п. 34 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
З огляду на наведене, у пункті 35 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, слід зазначити, що у спірних правовідносинах дії (бездіяльність) відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.
Таким чином, суд вважає встановленими обставини того, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набула право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності.
Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень є включення про нього інформації до Єдиного реєстру адвокатів України та її відображення на офіційному веб-сайті Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" (www.unba.org.ua), а невключення чи невідображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.
З огляду на наведене, прийняття рішення Національною асоціацією адвокатів України "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва" від 11 червня 2016 року № 156 щодо заборони Раді адвокатів міста Києва як адміністратору Першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року фактично створило умови, за яких особи, які, починаючи з 12 жовтня 2012 року, отримали право на заняття адвокатською діяльності, позбавлені права продовжувати здійснювати таку діяльність за відсутності законодавчо визначених для цього підстав.
Разом з цим Законом № 5076-VІ чи Порядком № 26 прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до Єдиного реєстру адвокатів України чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у Єдиного реєстру адвокатів України як порушення адміністратором Першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України.
Відповідно до пункту 3.7 Порядку № 26, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19 листопада 2012 року у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
Не містить таких підстав і стаття 4 Порядку № 26, що врегульовує порядок внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиного реєстру адвокатів України.
Слід зазначити, що позивачем були вчинені всі залежні від неї дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі № 826/10717/18 та від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18.
Щодо доводів про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наявність чинного рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядуванням. Києва", слід зазначити, що наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу КДКА міста Києва, у якій позивачем добросовісно складено іспит, внаслідок чого отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого він мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.
Крім того, у Законі № 5076-VІ не встановлено випадків, в яких відповідач звільняється від обов'язку оприлюднення інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України.
За таких обставин суд доходить висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України щодо невнесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Зобов'язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, поверх 5; код ЄДРПОУ 38488439) внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомості стосовно адвоката ОСОБА_1 (01001, м. Київ, Майдан Незалежності, буд. 2; РНОКПП НОМЕР_2 ) для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, поверх 5; код ЄДРПОУ 38488439) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені останньою судові витрати у розмірі 992, 40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.