Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 квітня 2025 року Справа№200/1451/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, стягнення заборгованості по пенсії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 1 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року у розмірі 1 212 442,43 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача заборгованість з пенсії за період з 1 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року у розмірі 1 212 442,43 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 1 вересня 2021 року, він через веб-портал звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою (8489) про призначення мені пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 березня 2023 року у справі № 200/436/23, управлінням, зокрема, призначено пенсію за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 1 вересня 2021 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі № 200/963/24, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років з 1 вересня 2021 року відповідно до ч. 2-4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» без її максимального обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання вищевказаного рішення у січні 2025 року перерахувало позивачу пенсію з 1 вересня 2021 року, встановивши її розмір 51 172,30 грн.
Отримавши пенсію у січні 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про надання інформації щодо заборгованості по пенсії, яка виникла з 1 вересня 2021 року, в якій просив надати інформацію щодо строків її погашення.
На звернення позивача, 30 січня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відповідь № 2582-1537/Ю-02/8-0500/25 в якій зазначило, що загальна сума доплати, яка нарахована на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі № 200/963/24 за період з 01 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року складає 1 212 442,43 грн. При цьому вказано, що виплата доплати буде проводитись після затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік в межах бюджетних призначень.
З такими діями Пенсійного органу позивач не погодився, у зв'язку з чим, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 3 березня 2025 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений строк 8 днів для усунення недоліків для сплати судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 9 699,53 грн.
5 березня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої надав квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28 березня 2025 року судом отримано від відповідача відзив на позов.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Краматорську як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі № 200/963/21 (далі - Постанова) зобов'язано Головне управління здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року відповідно до ч. 2-4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» без її максимального обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність. Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано Постанову та з 1 вересня 2021 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата за період з 01.09.2021 по 31.12.2024 складає 1 204 492,00 грн.
Відповідач зазначає, що сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за минулий період, у тому числі нарахованих на виконання рішень суду, що набрали законної сили, буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України після його затвердження. Виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку № 21-2. Відповідач повідомляє, що не відмовляється від виконання покладених зобов'язань, однак, у зв'язку з відсутністю відповідного призначення фінансування та прямою забороною використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені Законом № 1058, виплата заборгованості є можливою лише після відповідного фінансування. На підставі вищезазначеного просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України згідно з паспортом серії НОМЕР_1 виданий Оржицьким РВ УМВС України в Полтавській області 25 січня 2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , згідно довідки від 14 січня 2016 року №1426-65419 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 .
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Краматорськ) та є одержувачем пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 -VII.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №200/963/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов'язане здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року відповідно до ч. 2-4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» без її максимального обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.
На виконання вищевказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у січні 2025 року було перераховано пенсію з 01 вересня 2021 року, встановивши її розмір 51 172,30 грн.
У січні 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про надання інформації щодо заборгованості по пенсії, яка виникла з 01 вересня 2021 року.
На звернення позивача, 30 січня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відповідь № 2582-1537/Ю-02/8-0500/25 в якій зазначило, що загальна сума доплати, яка нарахована на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі № 200/963/24 за період з 01 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року складає 1 212 442,43 грн, яка облікована та включена до переліку отримувачів виплат станом на 1 січня 2026 року, сформованого відповідно до вимог «Порядку виплати пенсій, не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам….» відповідно до Порядку №1165 виплата доплати буде проводитись після затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку №21-2.
З представленого у листі розрахунку залишок боргу по пенсії становить 1 212 442,43 грн.
Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі-Закон № 1697-VII у редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерел формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
У статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Стаття 46 Закону № 1058-VI регулює правовідносини, що виникають під час виплати пенсії за минулий час: нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрат.
Судами встановлено, що відповідач фактично визнає ту обставину, що пенсійні кошти за спірний період нараховані та обліковані в органі Пенсійного фонду, як заборгованість по виплаті пенсії.
Разом з тим, відповідач не вказав конкретну норму Закону № 1058-IV, що надає йому право невиплачувати пенсію, у тому числі за минулий час.
При цьому відповідач наполягає на тому, що виплату таких коштів буде здійснено при надходженні відповідних коштів з Державного бюджету України до бюджету Пенсійного фонду України.
Також дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вмотивовані застосуванням Порядку № 1165.
Однак, суд звертає увагу, що вказаний порядок є застосовним до пенсій ВПО, виплата по яким була припинена та у подальшому відновлена у тому числі й на виконання рішення суду, це вказано у п. 1 Порядку № 1165 - Цим Порядком визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) … , які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати.
Пенсія позивачу призначена на виконання рішення суду і у подальшому була перерахована на виконання рішення суду.
Натомість не виплата пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, установленими судом фактичними обставинами не підтверджується.
Отже, відсутні правові підстави для застосування норм Порядку № 1165 до заборгованості з пенсії позивача.
Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Слід зазначити, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акту. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних.
Як зазначалось, порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом № 1058-VI.
Жодних змін до Закону № 1058-VI з приводу особливостей виплати пенсіонерам, заборгованості по пенсії Верховною Радою не приймалось.
Встановлення Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України, від обов'язку виконання приписів Закону № 1058-VI та здійснити таку виплату, та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсійної виплати, суд вважає таким, що не ґрунтується на вимогах Закону.
У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід пропорційним визначеним цілям. Європейський суд з прав людини констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Тлумачення та застосування національного законодавства прерогатива національних судів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Європейського суду з прав людини.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Former King of Greece and Others v. Greece», Заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Європейський суд з прав людини у пунктах 16, 17 рішення від 24 листопада 2016 року у справі «ТОВ «Полімерконтейнер» проти України» (Заява № 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції», № 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Хентріх проти Франції», від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A № 296-A, та «Кушоглу проти Болгарії», № 48191/99, п. п. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Отже, правових підстав для невиплати заборгованості по пенсійним виплатам судом не встановлено.
Суд зазначає, що відповідач, здійснивши на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/963/24 призначення позивачу пенсії, безпідставно, всупереч вимог частини другої статті 46 Закону №1058-IV не виплатив позивачу заборгованість по пенсійним виплатам.
Суд погоджується з доводами позивача, що в даному випадку, постановою по справі № 200/963/24 зобов'язано управління лише перерахувати розмір пенсії з 01 вересня 2021 року, якою не покладено зобов'язання на управління виплатити заборгованість, яка утворилась з 1 вересня 2021 року, крім того, в постанові суду не визначений період заборгованості по пенсії (а саме з 01 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року), та не була визначена сума заборгованості - 1 212 442,43 грн, тому предметом позову по справі № 200/963/24 фактично було право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, в той час, коли в даному позові спірним питанням є право на отримання заборгованості по пенсії за період з 01 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року у сумі заборгованості 1 212 442,43 грн.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що невиплата пенсії позивачу, а саме заборгованості з пенсії за період з 01 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року у розмірі 1 212 442,43 грн, з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручанням у право власності позивача, і таке втручання не є законним.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно із квитанцією про сплату від 5 березня 2025 року № 3257-4865-5656-6293, позивачем сплачено судовий збір у сумі 9 699,53 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 699,53 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії, стягнення заборгованості по пенсії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 1 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року у розмірі 1 212 442,43 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 1 вересня 2021 року по 31 січня 2025 року у розмірі 1 212 442,43 грн (один мільйон двісті дванадцять тисяч чотириста сорок дві) грн 43 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 699,53 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн 53 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова