Справа №505/1388/25
Провадження №1-кс/505/741/2025
29 квітня 2025 року місто Подільськ
Слідчий суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділення №1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженню за № 12025161180000296 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Клопотання про арешт майна
До Котовського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого відділення №1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженню за № 12025161180000296 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що 21.04.2025 до чергової частин ВнП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов рапорт о/у СКП Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , про те що в ході розгляду матеріалів ЄО №2448 від 17.04.2025 року було встановлено, що в ніч на 17.04.2025 року в селі Гольма, Балтської МТГ, Подільського району, Одеської області, невстановлена особа, у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , таємно викрала його мобільний телефон марки «OUKITEL» модель WP 19, чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2 : НОМЕР_2 , а також 2 сім-картки операторів «Київстар» НОМЕР_3 та «Vodafone» НОМЕР_4 , сума збитку встановлюється.
22.04.2025 на підставі вищевикладеного відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025161180000296 за ст. 185 ч. 4 КК України.
24.04.2025 в ході проведення огляду місця, а саме узбіччя дороги, що розташоване в селі Гольма, по вулиці Лесі Українки, Подільського району Одеської області, біля будинку № 27, де також присутній громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , який на підставі своєї письмової заяви у присутності двох понятих, добровільно видав працівникам поліції майно, а саме: мобільний телефон марки «OUKITEL» модель WP 19, чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2 : НОМЕР_2 , який було поміщено до прозорого сейф пакету NPU 2032466, а також 2 сім-картки операторів «Київстар» НОМЕР_3 та «Vodafone» НОМЕР_4 які було поміщено до сірого сейф пакету 0012125. При цьому громадянин ОСОБА_7 пояснив, що17.04.2025 року вищевказаний мобільний телефон з 2 сім картками він таємно викрав перебуваючи в гостях ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_3 , у громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .
Вищевказаний мобільний телефон було запаковано до прозорого сейф-пакету NPU 2032466, а також 2 сім-картки операторів «Київстар» НОМЕР_3 та «Vodafone» НОМЕР_4 які було поміщено до сірого сейф пакету 0012125 та в подальшому вилучено під час огляду місця від 24.04.2025 до відділення поліції № 1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області, м. Балта, Подільський район, Одеська область, вул. Поштова, 23.
Слідчий зазначає, що вищевказані предмети відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами, оскільки вони є об'єктом кримінально протиправних дій, які можуть бути використані як доказ обставин вчинення кримінального правопорушення та просить накласти арешт на зазначене майно.
Позиція учасників щодо розгляду клопотання
Слідчий відділення №1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 до матеріалів поданого клопотання долучив, заяву в якій зазначила, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить розгляд клопотання проводити без її участі.
Інші учасники в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Щодо строків звернення до слідчого судді
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено ( абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України).
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено ( абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Статтею 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Так, відповідно до досліджених матеріалів, доданих до клопотання слідчого, в ході огляду місця, який проведено 24.04.2025, було вилучено вказане майно.
25.04.2025 клопотання слідчого надійшло до суду, що вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025 та передано для розгляду судді ОСОБА_1 , на наступний робочий день після вилучення майна.
Таким чином, слідчим дотримано вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділенням № 1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12025161180000296 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Частина перша статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до постанови слідчого відділення № 1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області, вищевказане майно визнано речовим доказом.
Положення статті 98 КПК України регламентують, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно пункту першого частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Також, слідчий суддя при розгляді клопотання врахував: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.
Відносно розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
При цьому, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, та носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
На підставі встановлених обставин, а також зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що вказане клопотання є обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Слідчий суддя доходить висновку, що у даному випадку відсутні підстави для визначення слідчим суддею місця зберігання речових доказів, оскільки слідчим у кримінальному провадженні вже прийнято рішення цього питання (винесено відповідну постанову), та саме на сторону кримінального провадження окладається обов'язок зберігати речові докази у стані, придатному для використання (ч. 2 ст. 100 КПК України), відповідно, у задоволенні клопотання слідчого в цій частині слід відмовити.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого, задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12025161180000296 від 22.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, шляхом заборони власнику майна та третім особам користуватися, відчужувати та розпоряджатися ним будь-яким чином з метою збереження слідів кримінального правопорушення, на майно, а саме:
-мобільний телефон марки «OUKITEL» модель WP 19, чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який було поміщено до прозорого сейф пакету NPU 2032466;
-2 сім-картки операторів «Київстар» НОМЕР_3 та «Vodafone» НОМЕР_4 які було поміщено до сірого сейф пакету 0012125 та вилучено 24.04.2025 в ході проведення огляду місця, а саме біля узбіччя дороги, що розташоване в селі Гольма, по вулиці Лесі Українки, Подільського району Одеської області, біля будинку № 27, шляхом заборони використовувати розпоряджатися вказаним майном.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Відповідальність за збереження вилученого майна та виконання ухвали покласти на сторону обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя
Котовського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_9