Справа № 182/1162/25
Провадження № 1-кс/0182/391/2025
25.04.2025 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в м. Нікополі клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 за № 12025041340000009 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження -м. Нікополь, Дніпропетровської
області, громадянина України, із середньою освітою, не працює, не
одруженого, на утримані має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 ,
2016 р.н. та ОСОБА_6 , 2019 р.н., зареєстрований у
АДРЕСА_1 , без постійного місця
проживання, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на
посаді зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів
3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та
корегування 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів
батальйону безпілотних систем ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні
«солдат»,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ з власного пристрою)
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ з власного пристрою)
захисника ОСОБА_7 ,
24 квітня 2025 р. до слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 за № 12025041340000009 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що у провадження Нікопольського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 за № 12025041340000009 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 квітня 2025 року включно.
Оскільки у кримінальному провадженні ще не проведено підготовче судове засідання, прокурор подав слідчому судді клопотання про продовження запобіжного заходу відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженого Законом України №2105-ІХ від 07.10.2023, громадянин України ОСОБА_8 призваний на військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймає посаду зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 261 від 11.09.2024 ОСОБА_8 зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
Так, у невстановлений органом досудового розслідування час та дату ОСОБА_4 в м. Павлоград, Дніпропетровської області (більш точного місця в ході досудового розслідування встановлено не було) знайшов на землі, тобто придбав, паперовий пакет та піднявши вказаний пакет з землі, відкривши його, побачив, що в ньому знаходяться згортки, в середині яких знаходилася особлива небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP. Достовірно знаючи про те, що придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин, незаконне та тягне за собою кримінальну відповідальність, солдат ОСОБА_4 , умисно, з метою збуту, незаконно обернув виявлену ним особливо небезнечну психотропну речовину у своє володіння, яку став зберігати при собі та переніс її до місця свого тимчасового мешкання: АДРЕСА_2 , тим самим незаконно придбав психотропну речовину - «PVP», залишивши при собі та став незаконно зберігати з метою збуту.
24.01.2025 в період часу з 14 год. 12 хв. по 15 год. 55 хв., в ході проведення санкціонованого обшуку в порядку ст. 234 КПК України за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 , було виявлено 60 (шістдесят) згортків з особливо небезпечною психотропною речовиною «PVP», які солдат ОСОБА_4 , незаконно зберігав за місцем тимчасового мешкання з метою збуту та в присутності понятих оглянуто та вилучено в спеціальний пакет Національної поліції України.
Речовина, яка була вилучена у солдата ОСОБА_4 , згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-25/4600-НЗПРАП від 20.02.2025 є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP», загальна маса якої складає 19,1425 г, що відповідно до таблиці «Невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», яку затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року є особливо великим розміром.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту, в особливо великих розмірах.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив умисний особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 9-ти до 12-ти років з конфіскацією майна, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, а, отже, є ризики, передбачені ст. 177 КПК України. З урахуванням викладеного, прокурор просить продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, кримінальне провадження містить достатньо доказів для обґрунтованості підозри. Наразі ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не змінилися, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора. Просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що він не буде переховуватись від суду та обіцяє сумлінно дотримуватись умов домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 , підтримуючи позицію свого підзахисного, проти клопотання прокурора також заперечував. Захисник вказав, що доказів наявності зазначених ризиків немає і вони нічим не обґрунтовані. Тому просить змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт за зазначеною ним адресою і, на думку захисника, такий запобіжний захід цілком зможе запобігти наявним ризикам і забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Оцінка та висновки слідчого судді.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Згідно з вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, вказаних в ст. 184 КПК України повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явився новий ризик, який виправдовує утримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового слідства до закінчення дій попередньої ухвали про утримання під вартою.
Як вбачається з наданих копій наданих матеріалів, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 28.02.2025 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 квітня 2025 року.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України надійшов у провадження Нікопольського міськрайонного суду 27.03.2025.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість обвинувачення щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні прокурора і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити це кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що обвинувачення не є вочевидь необґрунтованим та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра, обвинувачення».
Матеріали провадження не містять відомостей про нові обставини, які б спростовували обґрунтованість цього обвинувачення й стороною захисту таких надано не було.
Слідчий суддя звертає увагу, що на цьому етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Як випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що належним чином обґрунтовані ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При обранні запобіжного заходу та його продовженні слідчий суддя враховував, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховування від органів досудового розслідування та/або суду/ об'єктивно існує, бо обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 9-ти до 12-ти років з конфіскацією майна, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від суду.
Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення й ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, ніде не працює, збут особливо небезпечних психотропних речовин перетворив на свій основний заробіток, що свідчить про відсутність у обвинуваченого будь-яких стримуючих факторів та буде спонукати його продовжити свою злочинну діяльність. Також ОСОБА_4 , обіймаючи посаду зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем ВЧ НОМЕР_1 , з 31.08.2024 самовільно залишив військову частину.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення і вказаний ризик наразі існує.
Ці висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи («Харченко проти України» від 10.02.2011 та «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
При цьому, матеріали провадження не містять будь-яких переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_4 під вартою й слідчим суддею таких не встановлено та стороною захисту надано не було.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи питання про можливість застосування стосовно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_4 злочин належить до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12-ти років з конфіскацією майна; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_4 не працює, не одружений, на утримані має двох неповнолітніх дітей 2016 р.н. та 2019 р.н., вважається таким, що раніше не судимий, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі обвинуваченого. Окрім того, слідчий суддя враховує й те, що ОСОБА_4 вчинив новий злочин в той час, як на розгляді Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження відносно нього. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких доказів можливості проживання ОСОБА_4 за вказаною ним адресою та згоди власника житла на його проживання у даному будинку слідчому судді не надано. Окрім того, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 просив застосувати до нього домашній арешт за іншою адресою його фактичного мешкання, вказавши, що будинок по АДРЕСА_1 пошкоджений внаслідок ворожого обстрілу і умов для проживання там немає.
На думку слідчого судді, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи особи та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Продовження запобіжного заходу, з урахуванням його тривалості, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондує характеру суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретним підставам і меті запобіжного заходу, що не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16 травня 2013 року).
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов'язаний визначити підозрюваному розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК.
Відповідно до вимог ст. 182 ч. 4 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
П. 3) ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, вважає необхідним та достатнім встановлення застави згідно ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.
На переконання слідчого судді саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, дозволить контролювати місце перебування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені під час судового розгляду.
Керуючись ст. 193, 194, ч. 4 ст. 176 КПК України,
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 за № 12025041340000009 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу тримання під вартою не більше, ніж на 60 діб, тобто до 23 червня 2025 року.
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із м. Марганця, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суду про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі нез'явлення обвинуваченого за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1