28.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/9598/24
Провадження № 2/205/809/25
28 квітня 2025 рік м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської Ради, третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф'єва Ольга Валеріївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф'єва О.В. про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, в якому просила суд визначити їй додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після померлої матері - ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна мати - ОСОБА_3 та після її смерті залишилась спадщина у вигляді квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_3 разом із нею проживали позивач та онук померлої - ОСОБА_2 24 червня 2024 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Прокоф'євої О.В. із заявою про прийняття спадщини поза межами строку, визначеного ЦК України, оскільки вважала, що прийняла спадщину фактично, адже тривалий час проживала разом зі спадкодавцем. Крім того, у визначений законом строк на прийняття спадщини позивач досить тривалий час хворіла та проходила лікування, в тому числі й в умовах стаціонару. Однак, постановою приватного нотаріуса Прокоф'євої О.В. від 26.06.2024 було відмовлено у вчинені нотаріальної дії у зв'язку із пропуском позивачем строків, визначених законом для звернення із відповідною заявою про прийняття спадщини, в якій також зазначено, що позивач на момент смерті спадкодавця не проживала з ним та не була з ним зареєстрована. Також звертала увагу на те, що строк на прийняття спадщини пропущено лише на 23 дні. Вважала, що станом на час звернення до суду із позовом, єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , а отже даний позов було пред'явлено саме до нього. Крім того, зазначила, що за декілька років до смерті ОСОБА_3 , у зв'язку із похилим віком останньої та погіршенням її здоров'я, позивач та відповідач були вимушені переїхати до ОСОБА_3 та доглядати її. Позивач також здійснила ремонт та переобладнання санвузла для зручності за доглядом за ОСОБА_3 , займалась похованням останньої. За таких обставин вважає, що вона фактично прийняла спадщину, а приватний нотаріус не тільки відмовила їй у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, а й безпідставно вказувала на те, що вона не проживала зі спадкодавцем на момент смерті останньої. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 29 липня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі, а також зобов'язано приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф'єву О.В. надати завірену належним чином копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3
17 жовтня 2024 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 , в якій останній зазначив, що позивач є його рідною мамою, а померла ОСОБА_3 - бабусею. На момент смерті ОСОБА_3 він дійсно проживав разом із бабусею та мамою, вони з мамою здійснювали піклування за бабусею. За життя бабуся вела розмову про те, що вона склала на його ім'я заповіт у державного нотаріуса другої державної нотаріальної контори Олехнович Л.Ю. Однак, звернувшись через 2 місяці після смерті бабусі до вказаного нотаріуса вони дізнались, що ОСОБА_3 мала намір скласти заповіт, однак не сплатила нотаріальні послуги і більше в нотаріальній конторі не з'являлась. Також державний нотаріус їм повідомила, що вони можуть звернутись протягом 6 місяців із заявою про прийняття спадщини за законом, зібравши відповідний пакет документів. Ним спільно із матір'ю було прийнято рішення, що спадщину після смерті бабусі буде приймати ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги, а він у свою чергу, як єдиний інший спадкоємець не має наміру приймати спадщину, яка відкрилась після смерті бабусі. На підставі викладеного просив суд провести розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 29 листопада 2024 року виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 27.11.2024.
22 січня 2025 року до суду надійшло клопотання позивача про заміну неналежного відповідача.
Ухвалою суду від 22 січня 2025 року здійснено перехід зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого судового засідання та замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача - Дніпровську міську раду.
Ухвалою суду від 12 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, в якій також зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. (а.с. 100)
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак суду було надано заяву про розгляд справи без участі представника Дніпровської міської ради, в якій також зазначено клопотання про прийняття рішення відповідно до вимог законодавства на підставі матеріалів, що знаходяться у справі, про прийняте рішення повідомити Дніпровську міську раду. (а.с. 127)
Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф'єва О.В. в судове засідання не з'явилась за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином. Письмових пояснень щодо позову чи заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 26 травня 1997 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 (а.с. 8)
Позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 13)
14 липня 1984 року позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_4 , про що відділом РАЦС виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська було зроблено відповідний актовий запис № 854, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу позивач отримала прізвище « ОСОБА_5 » (а.с. 15)
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є рідним сином позивача ОСОБА_6 , та відповідно і рідним онуком ОСОБА_3 (а.с. 14)
03 жовтня 1987 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 . Після розірвання шлюбу прізвище позивача було змінено на « ОСОБА_8 » (а.с. 16)
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 04.12.2023 Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 5227, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 20)
В матеріалах справи також наявна належним чином засвідчена копія спадкової справи № 26/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була надана приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф'євою О.В. на виконання ухвали суду від 29.07.2024 про витребування доказів.
З матеріалів зазначеної спадкової справи вбачається, що 24 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф'євої О.В. із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 у вигляді квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 86)
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф'євої О.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 червня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини. (а.с. 99)
Відомості про інших спадкоємців в матеріалах спадкової справи № 26/2024 відсутні.
В матеріалах справи також наявні копії медичної документації (довідок, виписок з медичної карти, результатів магнітно-резонансної томографії, ультразвукового дослідження та результати аналізів), які підтверджують той факт, що позивач ОСОБА_1 у період з травня 2023 по червень 2024, тобто у межах визначеного законом строку на прийняття спадщини, дійсно хворіла, проходила певні лікування, в тому числі і стаціонарно (а.с. 27-33)
Так, згідно положень статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини від фізичної особи), яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
При цьому, згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини, згідно ст. 1220 ЦК України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири, яка належала померлій на праві приватної власності, та у позивача ОСОБА_1 виникло право на вказану спадщину, як у спадкоємця першої черги, з моменту відкриття такої спадщини, тобто з 01.12.2023, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач звернулась з відповідною заявою до приватного нотаріуса 24 червня 2024 року, тобто із порушенням встановленого законом шестимісячного строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398 св 18).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
В той же час, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 5:30 год. 24 лютого 2022 року на території України запроваджено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та останнього разу відповідно до Указу Президента України № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Позивач в обґрунтування поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері посилалась на те, що у період визначеного законом строку на прийняття спадщини вона хворіла та проходила курси лікування, у тому числі і стаціонарно.
Так, при дослідженні питання поважності причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини та необхідності його поновлення, суд враховує те, що позивач інтересу до спадкового майна не втратила, інші спадкоємці за заповітом відсутні, онук померлої - ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Діючий у країні на момент смерті спадкодавця, в період перебігу шестимісячного строку для прийняття спадщини, і до теперішнього часу воєнний стан, а також тривалі хвороби спадкоємця ОСОБА_1 завадили останній прибути до нотаріальної контори для реєстрації своїх спадкових прав та прийняття спадщини протягом шести місяців, що спричинило пропуск такого строку на 23 дні.
Враховуючи наведене, оцінюючи проміжок часу, який пропустила позивач для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що в даному випадку обставини, на які посилається позивач є достатніми для визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини. Таке рішення буде відповідати принципу справедливості, та не порушить прав інших осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом, підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 1-2, 37, 12, 13, 81, 82, 89, 244, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, відкритої після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено в повному обсязі 30.04.2025 року.
Суддя: Н.О. Бізяєва