Справа №127/12539/25
Провадження №1-кс/127/5352/25
24 квітня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна,-
Дізнавач сектору дізнання відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 про арешт майна звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025025030000063 від 18.04.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 17.04.2025 близько 21:50 год. працівниками СКП відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області на паркувальній зоні біля ТЦ «Small», що розташований за адресою: просп. Юності, 18, м. Вінниця було зупинено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на запитання працівників поліції про наявність у нього заборонених речовин, повідомив, що він при собі у наплічній сумці зіп-пакет з вмістом невідомої речовини у вигляді таблеток, кількістю 3 шт., які він добровільно видав під час проведення огляду місця події.
При виїзді слідчо-оперативної групи в ході проведення огляду місця події 17.04.2025 по просп. Юності, 18 в м. Вінниця, в присутності двох понятих, ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції з наплічної сумки зіп-пакет із вмістом невідомої речовини у вигляді таблеток, кількістю 3 шт. Даний зіп-пакет із вмістом невідомої речовини у вигляді таблеток кількістю 3 шт. було вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ PSP1448493.
Враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження містяться дані про поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною, яка можливо відноситься до наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів чи їх аналогів, останні являються речовими доказами по кримінальному провадженню.
Арешт вказаних речей, які вже вилучені, необхідний для запобігання їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.1 ст. 170 КПК),тому дізнавач просив клопотання задовольнити.
Дізнавач в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Оскільки вказані речі мають істотне значення для кримінального провадження, містять сліди злочину та можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події та визнані речовим доказом, слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавачем доведено необхідність накладення арешту на майно, яке вилучене під час огляду місця події у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для забезпечення збереження вилучених речей.
Дізнавачем доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке перебувало у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та вилучене під час огляду місця події 17.04.2025, а саме: зіп-пакет з вмістом невідомої речовини у вигляді таблеток, кількістю 3 штук, який поміщено до спец. пакету PSP1448493.
Виконання ухвали про арешт майнадоручити дізнавачу сектору дізнання відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_3 про арешт майна.
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя