Справа № 740/7284/24
Провадження № 2/740/437/25
29 квітня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,
Стислий виклад позиції позивача
У грудні 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 16753 від 07.03.2019 в розмірі 25034,29 грн, понесені витрати, які складаються із сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10000 грн.
Позов мотивовано тим, що 07.03.2019 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 16753. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн. У свою чергу, відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах та у строки, встановлені вказаним вище договором з кінцевим терміном погашення не пізніше 07.10.2020, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 190,00% річних, тип процентної ставки фіксований. Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів (загальні витрати за споживчим кредитом) становить 32046,35 грн, загальна вартість кредиту (в грошову виразі) становить 32046,35 грн.
Кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в обсязі та в строк визначений умовами договору. Відповідач свої зобов'язання за споживчим кредитом не виконав та припинив вносити платежі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
20.03.2020 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір відступлення прав вимоги № 20200320/1, за яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги відносно боржників ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», зокрема, до ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 81.
Станом на 20.11.2024 загальна сума заборгованості відповідача становить 25034,29 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 9225,04 грн; заборгованість за відсотками - 9823,24 грн; заборгованість за пенею - 1980,00 грн; 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 08.10.2020 до 23.02.2022 - 788,70 грн; інфляційне збільшення за період з 08.10.2020 до 23.02. 2022 - 3217,31 грн.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 30.12.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Сучасний Факторинг» не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, неодноразово подавав до суду заяви про відкладення розгляду справи. Про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з частиною 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, що встановлені судом та норми права, які були застосовані
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.03.2019 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 16753. Договір підписаний відповідачем власноруч, зазначено його персональні дані та поточний рахунок/картку позичальника. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору сторони підтверджують, що правовою основою для укладення даного договору є заява на видачу кредиту оформлена позичальником 07.03.2019, що є додатком № 1 до договору. Згідно з умовами договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 10 000 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у договорі (п. 2.1). Сума кредиту надається позичальнику одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 , що відкрито у банку: код банку 305299 - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК у національній валюті (п. 2.1.1). Згідно п. 2.1.3 договору кредит повертається, а проценти сплачуються позичальником шляхом періодичних виплат 1 раз на 1 календарний місяць у національній валюті.
У розділі V кредитного договору зазначено відповідальність за порушення умов договору. Зокрема, п. 5.1 п. 5.2 передбачено, що якщо позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов'язку сплачувати пеню, згідно чинного законодавства, зобов'язаний одноразово сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі 100,00 грн, а в подальшому починаючи з 7-го дня 10,00 грн за кожний календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня і не більше за 15 відсотків суми простроченого платежу. Строк нарахування пені не може бути більшим строку дії договору, але в будь-якому випадку сукупний розмір нарахованих штрафу та пені не повинен перевищувати 50% від суми наданого кредиту.
Також, 07.03.2019 відповідач підписав заяву на видачу кредиту №100036049, паспорт споживчого кредиту, згідно якого сума кредиту становить 10000,00 грн, строк кредитування 19 місяців.
Згідно з платіжним дорученням № CRD_53192 від 07.03.2019 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» проведено платіж на суму 10000,00 грн, призначення якого: "... надання фінансового кредиту, зг. кред. дог. № 16753 від 07.03.2019. Без ПДВ".
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
20.03.2020 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» укладено договір відступлення прав вимоги № 20200320/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» за плату належні йому права вимоги до боржників, які зазначені в реєстрі боржників.
З копії повідомлення від 27.03.2020 № 201010136-01 суд з'ясував, що ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» направило ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 16753 від 07.03.2019 до ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» сума заборгованості перед новим кредитором на дату відступлення склала 21 028,28 грн.
Згідно з копією витягу з реєстру боржників, додатку № 1 до договору відступлення права вимоги 202003201/1 від 20.03.2020, детального розрахунку заборгованості (виписка з особового рахунку), вбачається, що у ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 16753 від 07.03.2019 сума заборгованості станом на 18.11.2024 становить 21 028,28 грн, з яких сума основного боргу за кредитом 9225,04 грн, сума нарахованих процентів 9823,24 грн, сума пені 1980,00 грн.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості до зазначеної суми додаються: 1) інфляційні витрати - 3217,31 грн, 2) 3% річних - 788,40 грн. А загалом виникла заборгованість на суму 25 034,29 грн.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Також, статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Мотивована оцінка і висновки суду
Як встановлено судом, позикодавець ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, однак, в порушення положень договору позики та вимог статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач користуючись коштами наданими йому кредитором, не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування коштами, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість за вищезазначеним правочином.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
На підтвердження цієї обставини представником позивача доданий детальний розрахунок, відповідно до якого 3% річних становить 788,70 грн, а сума інфляційного збільшення за період з 08.10.2020 до 23.02.2022 - 3 217,31 грн.
Правильність наданих представником позивача розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів, відповідач будь-яких доказів не надав.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що відповідач умови договору добровільно не виконує, встановивши, що позивач набув права вимоги до відповідача, суд вважає, що з неї слід стягнути вказану заборгованість.
Судові витрати
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 4-5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правової допомоги №20231218-4К від 18.11.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, розрахунок суми судових витрат, відповідно до яких загальна сума витрат позивача на правничу допомогу становить 10000 гривень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням того, що доказів на підтвердження оплати гонорару, пов'язаних із наданням правової допомоги, додано не було (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення, касові чеки), суд вважає необхідним у задоволенні витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 10000 грн відмовити за недоведеністю.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, статтями 514, 526, 530, 610-612, 625, 626, 1077, 1082 ЦК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за договором про споживчий кредит №16753 від 07.03.2019 в розмірі 25034 (двадцять п'ять тисяч тридцять чотири) гривні 29 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» судовий збір в сумі 2422,40 грн.
У стягненні з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10000 грн 00 копійок відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», ЄДРПОУ 42655697, юридична адреса: вул. Степана Бандери, буд. 87, офіс 54, м. Львів, Львівська область, 79013.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ