ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8322/25
провадження № 2/753/7100/25
"29" квітня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Мицик Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Координаційно-моніторингової митниці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
24.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до Координаційно-моніторингової митниці у якій просить суд:
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу чергових Координаційно-моніторингової митниці;
- стягнути з Координаційно-моніторингової митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за 21.11.2024 до дня ухвалення судом рішення про поновлення на роботі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.04.2025 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 29.04.2025.
Суддя, дослідивши зміст позовної заяви, дійшла висновку про відмову у відкритті провадження, виходячи з наступного.
З точки зору закону критеріями розмежування судової юрисдикції можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким чинний Цивільний процесуальний кодекс викладено у новій редакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства.
Такими умовами, зокрема, є: суб'єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у порядку якого розглядається визначена категорія справ.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У цій справі позов пред'явлено фізичною особою до Координаційно-моніторингової митниці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу».
Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 1 вказаного Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 3 цього Закону його дія поширюється на державних службовців інших державних органів.
З огляду на вищевикладене, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори з приводу проходження державної служби та звільнення з державної служби.
Оскільки позивач згідно Наказу про переведення № 173-о від 03.06.2024 є державним службовцем, спір з приводу звільнення його з державної служби не може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.
Виходячи зі змісту заявленого позову, позивачем порушується питання з приводу його незаконного звільнення, як державного службовця, а тому суд вважає, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу проходження державної служби.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Оскільки між сторонами існує публічно-правовий спір, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя,
У відкритті провадження в цивільній справі за ОСОБА_1 до Координаційно-моніторингової митниці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Роз'яснити позивачу право на звернення з позовом до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ Ю.С. МИЦИК