17 квітня 2025 рокуСправа №160/31909/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
02.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з вимогами про:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 912140823707 від 24.05.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 17.05.2024 з урахуванням довідок про складові заробітної плати № 6/2/43, № 6/2/41, № 6/2/44 та № 6/2/42 від 17.05.2024 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 17.05.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідок про складові заробітної плати. За принципом екстериторіальності, розгляд заяви позивача здійснило Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Зокрема, рішенням №912140823707 від 24.05.2024 їй частково відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою від 03.12.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву.
24.12.2024 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що підстав для перерахунку пенсії позивачу немає, оскільки позивачка отримує пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в розмірі обчисленому відповідно до Закону №1058. Також зазначає, що перерахунок пенсії згідно із новими довідками відповідно до Закону України "Про державну службу" не передбачено. У зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не скористалось своїм правом на подачу відзиву, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
17.05.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії як державному службовцю по віку, відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідок виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6/2/43, № 6/2/41, № 6/2/44 та № 6/2/42 від 17.05.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та за наслідком цього розгляду 24.05.2024 винесено рішення №92140823707 про часткову відмову у перерахунку пенсії, оскільки Законом України "Про державну службу" №889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-ХІІ).
Частина перша статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Проте, 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 законодавець делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
Так, за правилами пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України №3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України №865).
З 01.05.2016 постанова Кабінету Міністрів України №865 втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до пункту 6 застосовується з 01.12.2015, виключено пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
Слід зазначити, що вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця.
Отже, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
10.12.2015 прийнято Закон України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням. Закон №889-VIII набув чинності 01.05.2016, а положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
Натомість, у статті 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих, державних службовців до яких не віднесено.
З урахуванням наведеного, підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, позаяк законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 555/2183/16-а, від 26.02.2020 у справі № 508/808/16-а, від 28.10.2020 у справі № 826/16182/18, від 22.04.2021 у справі № 712/10182/17, від 03.11.2021 у справі № 373/2149/16-а.
Відсутність механізму перерахунку пенсії державним службовцям призначених за статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ була також предметом розгляду Конституційного Суду України.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення підпункту 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами.
Зокрема, в абзаці 4 пункту 5.6 мотивувальної частини даного рішення Конституційний Суд України також констатував, що розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначив, що сучасний стан законодавчого врегулювання з перерахунку розмірів пенсій суб'єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України. Для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, 24, 46 Основного Закону України перерахунок розмірів пенсій обов'язково має бути внормований у законі, ухваленому Верховною Радою (п.5.7 даного рішення).
Виходячи із зазначеного Законом України "Про державну службу" № 889-VIII не передбачено проведення перерахунків пенсій особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.
Судом встановлено, що фактичною підставою для відмови у перерахунку пенсії згідно ЗУ "Про державну службу" з урахуванням поданих довідок № 6/2/43, № 6/2/41, № 6/2/44 та № 6/2/42 від 17.05.2024 є те, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку пенсії державним службовцям.
З урахуванням наведеного правового обґрунтування, суд погоджується із твердженням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок № 6/2/43, № 6/2/41, № 6/2/44 та № 6/2/42 від 17.05.2024, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як чинним законодавством України не передбачено перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Крім того, суд відхиляє твердження позивача на пункти 10, 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII як на правову підставу заявлених позовних вимог, з огляду на таке.
За приписами пунктів 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
На думку суду, приписи пунктів 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII на спірні у цій справі правовідносини не поширюються, позаяк позивачем уже було використано право на призначення пенсії за нормами ст.37 Закону № 3723-ХІІ. Крім того, пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII регулюються виключно питання призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ для осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а не питання проведення перерахунку пенсій колишніх державних службовців.
Тобто, позивач уже реалізував своє право на призначення пенсії державного службовця на підставі п. 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону № 3723-ХІІ за певних умов після 01.05.2016.
Як зазначено вище (з урахуванням рішення Конституційного суду України) прогалина в перерахунку розмірів пенсій державних службовців в залежності від дати призначення пенсії, обов'язково має бути внормована в законі, ухваленому Верховною Радою, а не за рахунок рішення суду у справі, оскільки законодавчо визначених підстав для цього немає.
Крім того, відповідно до пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України "Про державну службу", «;Про службу в органах місцевого самоврядування", «;Про статус народного депутата України", «;Про наукову і науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому суд зауважує, що порядок та умови перерахунку пенсій регулюється статтями 41-45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак перерахунок у зв'язку з наданням довідок про заробітну плату працюючого державного службовця відсутній.
Враховуючи вищезазначене, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є правомірним та таким, що відповідає вимогам закону. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 6/2/43, № 6/2/41, № 6/2/44 та № 6/2/42 від 17.05.2024.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
Враховуючи наведене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову повністю.
За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст. ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез